- •35. Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя.
- •36. Взаємодія алельних і неалельних генів.
- •37. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.
- •38. Мінливість організмів та її форми. Модифікаційна мінливість та її характеристики.
- •39. Мінливість організмів та її форми. Мутаційна мінливість. Мутагени. Класифікація мутацій.
- •40. Селекція як наука. Методи селекції.
- •41. Основні напрями біотехнології. Генна інженерія. Трансгенні організми.
- •42. Характеристика ембріогенезу. Зародкові оболонки. Гістогенез і органогенез.
- •43. Аномалії ембріонального розвитку. Вади розвитку.
- •44. Типи постембріонального розвитку. Прямий і непрямий розвиток.
- •45. Смерть - кінцевий етап онтогенезу. Клінічна, біологічна смерть. Реанімація.
- •46. Регенерація, її форми та біологічне значення.
- •47. Імунітет. Клітинний та гуморальний імунітет. Види імунітету.
- •48. Трансплантація органів і тканин. Види трансплантації. Імунологічні механізми тканинної несумісності при трансплантації. Штучні органи.
- •49. Характеристика еволюційних ідей додарвінівського періоду. Основні положення еволюційної теорії ч. Дарвіна.
- •Зародження і розвиток еволюційних ідей
- •50. Вид, його критерії і структура.
- •51. Основні напрямки макроеволюції. Біологічний прогрес і регрес. Ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація.
- •52. Вчення про мікроеволюцію. Популяція - елементарна одиниця виду. Фактори мікроеволюції.
- •53. Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя.
- •54. Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика.
- •55. Походження людини. Поняття про раси.
- •56. Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори.
- •57. Адаптації живих організмів до існування в різних середовищах.
- •58. Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.
- •59. Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші. Морфологія, цикли розвитку, лабораторна діагностика, профілактика.
- •60. Поняття про гельмінти. Вчення к.І.Скрябіна. Клас Сисуни.
- •61. Клас Стьожкові черви.
- •62. Клас Власне круглі черви.
- •63. Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні.
- •64. Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи.
- •65. Біосфера. Структура біосфери. Поняття про ноосферу. Вчення Вернадського.
- •66. Екологічні проблеми сучасності. Шляхи та перспективи їх вирішення.
37. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.
К ількість спадкових ознак організму значно перевищує число хромосом гаплоїдного набору у будь якому організмі. Це означає, що в кожній хромосомі розміщено багато генів. Тож разом із ознаками, які успадковуються незалежно, повинні існувати і такі, що успадковуються зчеплено одна з одною, тому що вони визначаються генами, розташованими в одній хромосомі. Такі гени утворюють групу зчеплення.
Експериментальні дослідження явища зчепленого успадкування провів видатний американський генетик Т. X. Морган зі своїми співробітниками. Слід зазначити, що Т. X. Морган, як і свого часу Г. Мендель, вдало обрав для досліджень муху-дрозофілу, яка згодом стала класичним об'єктом для генетичних експериментів:
дрозофіл легко утримувати в лабораторіях;
вони мають значну плодючість;
вони мають швидку зміну поколінь (нове покоління у кожні два тижні);
мають невелику кількість хромосом, що спрощує спостереження.
Явище зчепленого успадкування Т. X. Морган встановив у такому досліді. Самців дрозофіли, гомозиготних за домінантними алелями забарвлення тіла (сіре) та формою крил (нормальні), схрестили із самками, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями (чорне тіло -недорозвинені крила).
Усі гібриди першого покоління мали сіре тіло і нормальні крила, тобто були гетерозиготними за обома парами алелей. Потім гібридів схрестили з особинами, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями (аналізуюче схрещування). Теоретично можна було очікувати такої схеми розщеплення:
Якби гени, які зумовлюють забарвлення тіла та форму крил, містилися в негомологічних хромосомах, тобто успадковувалися незалежно, розщеплення мало бути таким: 25 % особин із сірим тілом і нормальними крилами, 25 % - із сірим тілом і недорозвиненими крилами, ще 25 % - з чорним тілом і нормальними крилами та 25 % - з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто у співвідношенні — 1:1:1:1):
Якби гени розміщувалися в одній хромосомі і успадковувалися зчеплено, то 50 % особин з сірим тілом і нормальними крилами, 50 % - з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто 1:1).
Н асправді 41,5 % особин мали сіре тіло і нормальні крила, 41,5 % - чорне тіло і недорозвинені крила, 8,5 % - сіре тіло і недорозвинені крила та 8,5 % - чорне тіло і нормальні крила, тобто розщеплення наближувалося до співвідношення фенотипів 1:1 (як у разі зчепленого успадкування), але разом з тим проявилися всі чотири варіанти фенотипу (як у випадку незалежного успадкування). На підставі цих даних Т. X. Морган припустив, що гени, які визначають забарвлення тіла і форму крил, розташовані в одній хромосомі, але в процесі мейозу під час утворення гамет гомологічні хромосоми можуть обмінюватися ділянками, тобто має місце явище, яке дістало назву перехрест хромосом, або кросинговер. Кросинговер - обмін ділянками гомологічних хромосом у процесі клітинного поділу, переважно в профазі першого мейотичного поділу, іноді в мітозі.
Зазначені теоретичні розробки були покладені в основу хромосомної теорії спадковості:
гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;
різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;
кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;
усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;
зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу (процес кросинговеру);
кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) — кількістю та особливостями будови окремих хромосом.
Зчепленим зі статтю успадкуванням називається успадкування ознак (генів), які локалізуються в статевих хромосомах. На характер успадкування деяких з них впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини). У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо).
Д альтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипово здорові, хоча і є носіями цієї алелі. Так само успадковується і гемофілія. Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.
