
- •Основні поняття про архітектуру. Види архітектурної діяльності
- •Поняття стилю в архітектурі. Періодизація основних стилів в мистецтві та архітектурі.
- •Ключові поняття архітектури. Види архітектурних споруд.
- •Тріада Вітрувія. Архітектура як єдність утилітарних, конструктивно-технічних та ідейно-художніх знань.
- •Формування тектонічних систем та історична послідовність розвитку арх..
- •Архітектура первісного суспільства. Періодизація.
- •Роль геокліматичного зонування в формуванні архітектури.
- •8 Історико-економічні аспекти виникнення поселень Фактори що впливають на розвиток поселень
- •9 Будівельна діяльність первісної людини типи архітектурних споруд первісні поселення
- •10 Функціонально-планувальна організація укріплених поселень первісних людей
- •11 Вплив майнового розшарування первісного суспільства на об’ємно-планувальне вирішення жтитла
- •12 Мегалітичні споруди види конструктивні особливості
- •13 Дольмени. Види. Конструктивні особливості.
- •14.Кромлех Стоунхендж. Композиційні та тектонічні особливості.
- •15. Архітектура стародавньої Месопотамії. Архітектурні споруди м. Урук. Конструктивні та композиційні особливості. –
- •16. Архітектура цивілізації Шумеру і Аккад. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Основні будівельні матеріали. –
- •17. Містобудування цивілізації Шумеру та Аккад. Планувальні схеми. Технічні досягнення та фортифікація. Міста Ур, Урук, Лагаш, Ереду. –
- •20. Архітектура Вавилону та Нововавилонського царства. Типи архітектурних споруд .
- •21 Містобудуваннянововавилонського царства місто вавилон планувально композиційні особливості технічні досягнення та фортифікація основні архітектурні споруди
- •22 Архітектура стародавньої персії типи архітектурних споруд конструктивні та композиційні особливості основні будівельні матеріали
- •23 Містобудування стародавньої персії архітектурний ансамбль перси поля
- •24 Будівельні матеріали і конструкції архітектури стародавнього китаю Архітектурні особливості традиційного житла палаців і храмів стародавнього китаю
- •25 Вплив філософських уявлень на містобудування стародавнього китаю Геометрична планувальна структура міст Містобудівні ансамблі та комплекси стародавнього китаю
- •26 Велика Китайська Стіна – найдавніша пам’ятка архітектури стародавнього Китаю. Архітектурні особливості.
- •27. Архітектура стародавньої Індії. Релігійні вірування (буддизм, брахманізм (індуїзм), джайнізм) та їх вплив на архітектуру. Будівельні матеріали і конструкції.
- •28. Культова архітектура стародавньої Індії та її особливості. Типи храмів та їх характеристика (об’ємно-просторове та конструктивне вирішення).
- •29. Містобудування стародавньої Індії. Планувальна структура селищ і міст. Особливості житлової та громадської забудови.
- •30. Основні періоди історії архітектури Єгипту: Стародавнє, Середнє та Нове царства. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •31. Тектонічний і стилістичний аналіз архітектури Стародавнього Єгипту.
- •37. Архітектурний ансамбль храмів у Карнаці і Луксорі. Планувально-композиційні особливості.
- •Скельний храм фараона Рамзеса II в Абу-Сімбеле. Планувально-композиційні особливості.
- •Еволюція колон та стійково-балкової системи в архітектурі Стародавнього Єгипту.
- •Архітектура народів доколумбової Америки. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •Архітектура цивілізації майя. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості, будівельні матеріали. Основні архітектурні пам’ятки.
- •Зразки архітектури майя
- •42. Архітектурні особливості палаців та храмів цивілізації майя.
- •43. Містобудування цивілізації майя. Містобудівні ансамблі древніх міст Кірігуа, Тікаль, Паленке, Чичен-Іца, Ушмаль, Копан.
- •44. Архітектура цивілізації інків. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості, будівельні матеріали. Технічні та інженерні досягнення. Основні архітектурні пам’ятки.
- •45. Містобудування цивілізації інків. Містобудівні ансамблі древніх міст Ольянтайтамбо та Мачу Пікчу.
- •46. Архітектура та містобудівні ансамблі цивілізації Теотіуакан. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •47.Архітектура та містобудування ацтеків.Типи архітектурних споруд.Конструктивні та композиційні особливості.Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •48.Кріто-мікенська архітектура.Тектонічний і стилістичний аналіз.Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •49.Розвиток міст у егейській культурі.Троя,Гурнія,Тірінф.Типи споруд та архітектурні принципи.
- •51.Мікени і Тірінф як центри ахейської цивілізації.Типи споруд.Особливості планувальної структури.Технічні досягнення та фортифікація.
- •52. Композиційні особливості палацових комплексів Мікен і Тірінфа.
- •54 Значення античного грецького зодчества для розвитку світової архітектури. Періодизація архітектури античної Греції.
- •55 Особливості архітектури Стародавньої Греції. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •56 Конструктивні особливості та естетична виразність грецької ордерної системи.
- •57.Доричний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
- •58.Іонічний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
- •59. Типологія храмів Стародавньої Греції. Особливості планування та об’ємно-просторової структури.
- •60. Порівняльна характеристика храмової архітектури Стародавньої Греції та Стародавнього Єгипту.
- •61. Архаїчна епоха. Еволюція доричних та іонічних храмів. Основні архітектурні пам’ятки.
- •62. Класична епоха. Характерні типи храмової архітектури. Еволюція доричних та іонічних храмів. Основні архітектурні пам’ятки.
- •63.Найвизначніші храми високої класики: Парфенон, храм Ніки Аптерос та Ерехтейон. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •64. Ансамбль Афінського акрополя. Храми ансамблю та їх характеристика.
- •65. Грецьке місто геометричного та архаїчного періодів. Олімпія, Дельфи. Типи споруд та архітектурні принципи.
- •66. Грецьке місто класичного та елліністичного періоду. Гіподамова містобудівна система. Афіни, Селінунт, Мілет, Прієна, Пергамон.
- •68.Міські та громадські споруди античної та елліністичної Греції. Громадське будівництво. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •69.Архітектура Стародавньої Греції пізньокласичного періоду.Характерні особливості. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •73 Архітектура та монументальна скульптура елліністичного Єгипту (держави Птоломеїв), Сирії (держави Селевкідів) та Родоса.
- •74 Архітектура та містобудування Північного Причорномор’я.
- •75 Архітектура етрусків. Характерні особливості. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •76 Особливості архітектури Стародавнього Риму. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення.
- •77 Римська ордерна система. Конструктивні, пропорційні та декоративні особливості.
- •78 Архітектура періоду Римської республіки. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення.
- •79 Римська система доріг, водопостачання та водовідведення.
- •80.Особливості храмової архітектури Стародавнього Риму. Типи храмів. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури. Основні архітектурні пам’ятки.
- •81 Пантеон в Римі – вершина архітектурної спадщини стародавнього Риму. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •82 Порівняльна характеристика грецького театру ( театр в Епідаврі) та римського амфітеатру (амфітеатр Флавіїв). Театр в Епідаврі
- •Конструкція Колізею
- •83. Архітектура періоду Римської імперії 1-2 ст. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення. Основні архітектурні пам’ятки.
- •84. Архітектура пізньої імперії
- •85. Архітектура римських провінцій 2-3 ст. Н. Е. Типи споруд та архітектурні принципи.
- •86. Містобудівні комплекси та громадські споруди Стародавнього Риму
15. Архітектура стародавньої Месопотамії. Архітектурні споруди м. Урук. Конструктивні та композиційні особливості. –
Ще в період Шумеру і Акаду через агресію сусідів і кочовиків та завдяки активним зовнішнім зв*язкам виникли міста як оборонні пункти, ремісничі та культові центри. Вони мали щільну одноповерхову забудову навколо храму. Характер групування зблокованих приміщень, заплутану систему прямих провулків і проходів з глухими кутами.
При переселенні з оточуючих гір у долини шумери зводили глинобитні житлові будинки неправильної форми, які зберігали печерність внутрішнього простору.
Складські будівлі робили у вигляді круглих ям з каркасним наметовим покриттям, так будували зерносховища. Такими ж були циліндричні хатини з дверима й віконними прорізами, безпосередньо з*єднані з коморами.
Для захисту від повеней храми розташовувалися на високих платформах. Це були монументальні споруди із семетричною композицією. Виступи лопаток чергувалися з глибокими нішами- пережиток каркасу з очерету.
З часом на місці перших храмів поступово виростала платформа для величного зик урату – ступінчастої піраміди, увінчаної житлом бога.
«Білий храм» в Уруку/Варці(кінець 4-го тисячоліття до н. е.).
План будівлі відзначався чіткістю, з боків від відкритого молитовного двору розташовувалися невеликі капели складські приміщення.
Цікаво, що й внутрішній двір вирішувався тотожно фасадам – чергуванням ніш і виступів.
«Червоний храм» в Уруку (4-те тисячоліття до н. е.). Ймовірно, будинком для народних зборів була споруда , яку називають «червоним двором». Його приміщення теж групувалися навколо простого замкнутого двору, оточеного стінами з напівколонами, що прибивались кольоровими цв*яхами і утворювали мозаїку.
16. Архітектура цивілізації Шумеру і Аккад. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Основні будівельні матеріали. –
На 5-4-те тисячоліття до н. е. хронологічно припав архаїчний період Шумеру та Аккаду. Найдавніші мешканці називали свою свою країну Шумером. Після заселення семітськими племенами у першій половині 3-го тисячоліття до н. е. північної частини басейну річок, останню йменували Аккадом, а південна зберігала стару назву.
При переселенні з оточуючих гір у долини шумери зводили глинобитні житлові будинки неправильної форми, які зберігали печерність внутрішнього простору.
В період Шумеру і Акаду через агресію сусідів і кочовиків та завдяки активним зовнішнім зв*язкам виникли міста як оборонні пункти, ремісничі та культові центри. Вони мали щільну одноповерхову забудову навколо храму. Характер групування зблокованих приміщень, заплутану систему прямих провулків і проходів з глухими кутами.
Для захисту від повеней храми розташовувалися на високих платформах. Це були монументальні споруди із семетричною композицією. Виступи лопаток чергувалися з глибокими нішами- пережиток каркасу з очерету
17. Містобудування цивілізації Шумеру та Аккад. Планувальні схеми. Технічні досягнення та фортифікація. Міста Ур, Урук, Лагаш, Ереду. –
Ще в період Шумеру і Акаду через агресію сусідів і кочовиків та завдяки активним зовнішнім зв*язкам виникли міста як оборонні пункти, ремісничі та культові центри. Вони мали щільну одноповерхову забудову навколо храму. Характер групування зблокованих приміщень, заплутану систему прямих провулків і проходів з глухими кутами.
При переселенні з оточуючих гір у долини шумери зводили глинобитні житлові будинки неправильної форми, які зберігали печерність внутрішнього простору.
Незабаром сформувався південний тип житла, коли всі будівлі групувалися навколо огородженого двору.
Північний тип житла являв собою компактний будинок із входом на довгому боці. Все це пізніше відбилось і у монументальних палацах.
Складські будівлі робили у вигляді круглих ям з каркасним наметовим покриттям, так будували зерносховища. Такими ж були циліндричні хатини з дверима й віконними прорізами, безпосередньо з*єднані з коморами.
Для захисту від повеней храми розташовувалися на високих платформах. Це були монументальні споруди із семетричною композицією. Виступи лопаток чергувалися з глибокими нішами- пережиток каркасу з очерету. 18. Архітектура Ассирії. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Основні будівельні матеріали. –
Більшість міст в Ассирійській державі зберігали характерну для давніх часів круглу або овальну форму в плані, обов*язково обносилися могутніми оборонними стінами.
У рядовій міській забудові, виконаній із серцевої цегли зі склепінчастими перекриттями, помітно виділялися палаци царів намісників.
В Ассирії серед основних матеріалів крім вапняку , бальзату, деревини широко застосовували цеглу-сирець, глинобитні стіни обкладали кам*яними плитами. Відповідальні споруди зводили з обпаленої цегли. Будівельним розчином слугував асфальт, вапно і гіпс.
Будівництво мало державний характер, його розмах зумовив зрушення в організації праці. 19. Містобудування Ассирії. Планувальні схеми. Технічні досягнення та фортифікація. Міста Дур-Шаррукін, Ніневія. –
Більшість міст в Ассирійській державі зберігали характерну для давніх часів круглу або овальну форму в плані, обов*язково обносилися могутніми оборонними стінами. Лише Дур-Шаррукін, створений в 712-707 рр. до н. е., поділявся на квартали прямокутно-сітчастою мережею вулиць. У рядовій міській забудові, виконаній із серцевої цегли зі склепінчастими перекриттями, помітно виділялися палаци царів намісників.
Питому вагу у державному будівництві займали міські стіни та брами. Так, у Нівенії було 15 брам, а довжина стін сягала 12 км. Характерними пркладрми були споруди в Ашшурі та Дур-Шаррукіні. Значного розмаху набуло спорудження доріг, каналів, акведуків. Зокрема Нівенія на початку 7ст. до н. е. постачалася водою завдяки грандіозному каналу завширшки 20м. і завдовжки 20км., прокладеному в тунелях і влаштованому на суцільних стінах.