77 Римська ордерна система. Конструктивні, пропорційні та декоративні особливості.

Грецький архітектурний ордер римляни розуміли як декорацію, а не як конструкцію.

У римських спорудах-головним елементом є площа стіни оздоблена півколонами. Римляни винайшли свої варіанти ордера: римсько-доричний, тосканський, римсько-іонічний, римсько-коринфський, композитний (іонічний+ коринфський).

Римсько-доричний і тосканський.

Колона має базу, інколи на капітель до ехіна додаються волюти. Архітрав більш плоский. Колона без канелюр.

Римсько-іонічний ордер.

Більш плоский архітрав розчленований на більш ніж 3 частини. Фриз має скульптурний декор. Між волютами немає хвильки-пряма лінія!

Римсько-коринфський ордер.

З більшою кількістю декоративних елементів.

Відмінності: Стовбур прикрішався крім канелюр ще стовпчиками. Багатша капітель з більшою кількістю акантового листя. Декорована різьбою база.

Композитний ордер - всі елементи декору іонічного і коринфського ордерів.Пишна капітель.

.

78 Архітектура періоду Римської республіки. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення.

VI-I ст. до н.е. Ще в період формування стало зрозуміло, що світосприйняття римлян відрізняється від греків. В Римі набуває значення громадська цивільна архітектура.

Історичний рельєф набуває монументального значення. Індивідуальний портрет.

Технічні споруди..

Мощені дороги-віа. Дороги будувалися за рахунок громадськоої казни. Головна дорога-апієва дорога. Тесаний вулканіяний базальт-брукіка, який клали на шар гальки і цементу. Ширина дороги-4 м.Схожі на сучасний тротуар, укріплені кам’яною підпірною стінкою.

Обабіч була стічна канава 0,5 м глибиною для стікання води. Глибина дорожнього полотна-1,5 м. Під час розквіту імперії-80 тис.км.дороги. 29 доріг-з*єднували Рим з іншими імперіями. Вздовж доріг будували таверни, де можна було поїсти.

«Три харчевні»-відома римська корчма. Через кожну римську милю 1485 м-стояв стовп,який позначав відстань. Кожні 10 миль-розташовувалася таверна.

Римське водопостачання

Водосховища, водопроводи, фонтани, каналізаційна система.

Акведук-багатоярусна арочна конструкція, що доставляла воду лр риму та інших римських міст з віддалених артезіанських джерел. Акведук з керамічними трубами, що доставляли воду. З масивних каменів, що ювода не нагрівалася. Труби мали всередині водонепроникну змазку. З Акведука вода поступала в камери.Мати воду в будинку було великою розкішшю.

Акведу Клавдія 52 р. до н.е.

Акведук в Німі-Франція 1 ст. до н.е.

Акведук в Сеговії-Іспанія 1 ст. до н.е.

Акведук де Лос Мілагрос 1 ст. до н.е.

Акведук Аппія 312 р.до н.е.

Акведук Августа 1 ст. до н.е.

Вся ця вода поступала у: фонтани, басейни, туалети. В Римі характерне сакральне ставлення до води. Каналізаційна система-Клоака Максима в Римі-5 ст. до н.е.

Храмове будівництво

* прямокутний храм Фортуни Віріліс(1 ст. до н.е.)

* круглий храм на Тибрі в Римі на Бичачому форумі (1 ст. до н.е.).

Поховальна архітектура

Гробниця і мавзолеї. Не можна було ховати на території міста. Всі гробниці споруджені вздовж доріг. Гробниці мали вигляд неприступних циліндричних конструкцій. Гробниця Цецилії метелли на Аппієвій дорозі(1 ст. до .н.е.).

Мавзолей Августа(28 р. до н.е.).

Театр.Принципова відмінність між грецьким і римським амфітеатрром є те, що римський театр є самочтійна арх.споруда не на пагорбі. В період римської ресрубліки виникають перехідні форми театру. Великий театр у Помпеях.

Театр Помпея на Марсовому полі( 55-52 рр. до н.е.)