- •Основні поняття про архітектуру. Види архітектурної діяльності
- •Поняття стилю в архітектурі. Періодизація основних стилів в мистецтві та архітектурі.
- •Ключові поняття архітектури. Види архітектурних споруд.
- •Тріада Вітрувія. Архітектура як єдність утилітарних, конструктивно-технічних та ідейно-художніх знань.
- •Формування тектонічних систем та історична послідовність розвитку арх..
- •Архітектура первісного суспільства. Періодизація.
- •Роль геокліматичного зонування в формуванні архітектури.
- •8 Історико-економічні аспекти виникнення поселень Фактори що впливають на розвиток поселень
- •9 Будівельна діяльність первісної людини типи архітектурних споруд первісні поселення
- •10 Функціонально-планувальна організація укріплених поселень первісних людей
- •11 Вплив майнового розшарування первісного суспільства на об’ємно-планувальне вирішення жтитла
- •12 Мегалітичні споруди види конструктивні особливості
- •13 Дольмени. Види. Конструктивні особливості.
- •14.Кромлех Стоунхендж. Композиційні та тектонічні особливості.
- •15. Архітектура стародавньої Месопотамії. Архітектурні споруди м. Урук. Конструктивні та композиційні особливості. –
- •16. Архітектура цивілізації Шумеру і Аккад. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Основні будівельні матеріали. –
- •17. Містобудування цивілізації Шумеру та Аккад. Планувальні схеми. Технічні досягнення та фортифікація. Міста Ур, Урук, Лагаш, Ереду. –
- •20. Архітектура Вавилону та Нововавилонського царства. Типи архітектурних споруд .
- •21 Містобудуваннянововавилонського царства місто вавилон планувально композиційні особливості технічні досягнення та фортифікація основні архітектурні споруди
- •22 Архітектура стародавньої персії типи архітектурних споруд конструктивні та композиційні особливості основні будівельні матеріали
- •23 Містобудування стародавньої персії архітектурний ансамбль перси поля
- •24 Будівельні матеріали і конструкції архітектури стародавнього китаю Архітектурні особливості традиційного житла палаців і храмів стародавнього китаю
- •25 Вплив філософських уявлень на містобудування стародавнього китаю Геометрична планувальна структура міст Містобудівні ансамблі та комплекси стародавнього китаю
- •26 Велика Китайська Стіна – найдавніша пам’ятка архітектури стародавнього Китаю. Архітектурні особливості.
- •27. Архітектура стародавньої Індії. Релігійні вірування (буддизм, брахманізм (індуїзм), джайнізм) та їх вплив на архітектуру. Будівельні матеріали і конструкції.
- •28. Культова архітектура стародавньої Індії та її особливості. Типи храмів та їх характеристика (об’ємно-просторове та конструктивне вирішення).
- •29. Містобудування стародавньої Індії. Планувальна структура селищ і міст. Особливості житлової та громадської забудови.
- •30. Основні періоди історії архітектури Єгипту: Стародавнє, Середнє та Нове царства. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •31. Тектонічний і стилістичний аналіз архітектури Стародавнього Єгипту.
- •37. Архітектурний ансамбль храмів у Карнаці і Луксорі. Планувально-композиційні особливості.
- •Скельний храм фараона Рамзеса II в Абу-Сімбеле. Планувально-композиційні особливості.
- •Еволюція колон та стійково-балкової системи в архітектурі Стародавнього Єгипту.
- •Архітектура народів доколумбової Америки. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •Архітектура цивілізації майя. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості, будівельні матеріали. Основні архітектурні пам’ятки.
- •Зразки архітектури майя
- •42. Архітектурні особливості палаців та храмів цивілізації майя.
- •43. Містобудування цивілізації майя. Містобудівні ансамблі древніх міст Кірігуа, Тікаль, Паленке, Чичен-Іца, Ушмаль, Копан.
- •44. Архітектура цивілізації інків. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості, будівельні матеріали. Технічні та інженерні досягнення. Основні архітектурні пам’ятки.
- •45. Містобудування цивілізації інків. Містобудівні ансамблі древніх міст Ольянтайтамбо та Мачу Пікчу.
- •46. Архітектура та містобудівні ансамблі цивілізації Теотіуакан. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •47.Архітектура та містобудування ацтеків.Типи архітектурних споруд.Конструктивні та композиційні особливості.Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •48.Кріто-мікенська архітектура.Тектонічний і стилістичний аналіз.Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •49.Розвиток міст у егейській культурі.Троя,Гурнія,Тірінф.Типи споруд та архітектурні принципи.
- •51.Мікени і Тірінф як центри ахейської цивілізації.Типи споруд.Особливості планувальної структури.Технічні досягнення та фортифікація.
- •52. Композиційні особливості палацових комплексів Мікен і Тірінфа.
- •54 Значення античного грецького зодчества для розвитку світової архітектури. Періодизація архітектури античної Греції.
- •55 Особливості архітектури Стародавньої Греції. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •56 Конструктивні особливості та естетична виразність грецької ордерної системи.
- •57.Доричний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
- •58.Іонічний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
- •59. Типологія храмів Стародавньої Греції. Особливості планування та об’ємно-просторової структури.
- •60. Порівняльна характеристика храмової архітектури Стародавньої Греції та Стародавнього Єгипту.
- •61. Архаїчна епоха. Еволюція доричних та іонічних храмів. Основні архітектурні пам’ятки.
- •62. Класична епоха. Характерні типи храмової архітектури. Еволюція доричних та іонічних храмів. Основні архітектурні пам’ятки.
- •63.Найвизначніші храми високої класики: Парфенон, храм Ніки Аптерос та Ерехтейон. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •64. Ансамбль Афінського акрополя. Храми ансамблю та їх характеристика.
- •65. Грецьке місто геометричного та архаїчного періодів. Олімпія, Дельфи. Типи споруд та архітектурні принципи.
- •66. Грецьке місто класичного та елліністичного періоду. Гіподамова містобудівна система. Афіни, Селінунт, Мілет, Прієна, Пергамон.
- •68.Міські та громадські споруди античної та елліністичної Греції. Громадське будівництво. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •69.Архітектура Стародавньої Греції пізньокласичного періоду.Характерні особливості. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •73 Архітектура та монументальна скульптура елліністичного Єгипту (держави Птоломеїв), Сирії (держави Селевкідів) та Родоса.
- •74 Архітектура та містобудування Північного Причорномор’я.
- •75 Архітектура етрусків. Характерні особливості. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •76 Особливості архітектури Стародавнього Риму. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення.
- •77 Римська ордерна система. Конструктивні, пропорційні та декоративні особливості.
- •78 Архітектура періоду Римської республіки. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення.
- •79 Римська система доріг, водопостачання та водовідведення.
- •80.Особливості храмової архітектури Стародавнього Риму. Типи храмів. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури. Основні архітектурні пам’ятки.
- •81 Пантеон в Римі – вершина архітектурної спадщини стародавнього Риму. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •82 Порівняльна характеристика грецького театру ( театр в Епідаврі) та римського амфітеатру (амфітеатр Флавіїв). Театр в Епідаврі
- •Конструкція Колізею
- •83. Архітектура періоду Римської імперії 1-2 ст. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення. Основні архітектурні пам’ятки.
- •84. Архітектура пізньої імперії
- •85. Архітектура римських провінцій 2-3 ст. Н. Е. Типи споруд та архітектурні принципи.
- •86. Містобудівні комплекси та громадські споруди Стародавнього Риму
56 Конструктивні особливості та естетична виразність грецької ордерної системи.
Естетична виразність грецької ордерної системи була заснована на гармонії складових частин (несучих і не несучих), що являють собою єдине тектонічне ціле.
Ордерна система не була каноном, від якого не можна було відхилитись, вона вдосконалювалась впродовж розвитку грецької архітектури від Архаїки до Класики.
Грецький ордер складається з трьох основних частин: колони, її підніжжя — стилобата й антаблемента, що спирається на колону й підтримує дах .
Колона (крім доричної) має базу й завершується капітеллю. Антаблемент по вертикалі поділяється на архітрав, фриз і карниз.
57.Доричний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
Доричний ордер — класичний зразок єдності конструктивних і художнього елементів архітектурної форми. Його колона, оформлена канелюрами , не має бази і спирається просто на стилобат. Капітель колони складається з квадратної плити — абака та її круглої основи — ехіна. Фриз розчленовано на рівні прямокутні відрізки — метопи за допомогою тригліфів (архітектурних деталей, що імітують оздоблені кінці балок). Метопи трохи западають щодо тригліфів і часом прикрашені барельєфом.
Висота доричної колони становить, за Вітрувію, 14 модулів (нижніх радіусів колони), а по Віньола , і більш пізнім авторам, 16 модулів (це ближче до давньоримським зразкам). Висота бази і капітелі (до оперізувального ремінця) - по 1 модулю. Архітрав має висоту 1 модуль, фриз - 1,5 модуля. Щодо висоти карниза єдності у авторів немає, вона може становити 1,5 модуля або менше. Ширина тригліфів - 1 модуль, метоп - 1,5 модуля. Закономірності побудови За одиницю вимірювання елементів ордера прийнятий модуль , рівний половині діаметра колони. Модуль доричного ордера, в свою чергу, ділиться на 12 парт (частин).
58.Іонічний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
онічний (йонічний) ордер своїми пропорціями стрункий. Його колона оздоблена канелюрами півкруглого перерізу і спирається на базу складного профілю, утвореного з архітектурних обломів — двох валів і викружки між ними та плінту. Капітель замість ехіна прикрашена двома красивого обрису завитками — волютами. Архітрав поділяється на 3 горизонтальні смуги — фасції, що трохи нависають одна над одною. Фриз іноді прикрашений стрічкою барельєфа.
Колона іонічного ордера легка і струнка, вона вища і тонше за своїми пропорціями, ніж дорична колона, її висота дорівнює 8 - 10 нижнім діаметрам. Іонічна колона мала базу, з якої вона ніби виростала догори. Каннелюри, в доричної колоні сходитися під кутом, в іонічної колоні розділені плоскими зрізами граней. Від цього кількість вертикальних ліній як би подвоювалося, що повідомляло колоні особливу легкість. Завдяки тому що жолобки в іонічної колоні були врізані глибше, гра світла й тіні на ній була багатшою і мальовничіше. Капітель іонічного ордера мала ехін, що утворить два витончені завитка - волюти. Через волют капітелі кутових колон вимагали складного дозволу. Архітрав іонічного ордера був розділений по горизонталі на три смуги, від чого він здавався легшим. Фриз йшов суцільний стрічкою уздовж усього антаблемента. Карниз був багато декоративно оброблений.