44. Архітектура цивілізації інків. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості, будівельні матеріали. Технічні та інженерні досягнення. Основні архітектурні пам’ятки.

Інки проживали на території сучасного Перу. Архітектура інків відома за описами і численним залишкам будівель. Циклопічні споруди з колосальних каменів (фортеця Саксайуаман) змінилися будівлями з ретельно обтесаних брил граніту (фортеця Писак). Особливостями архітектури є надзвичайно ретельна і щільна (так, що між блоками не можна просунути і лезо ножа) підгонка кам'яних блоків (часто неправильної форми і дуже різних розмірів) один до одного без використання будівельних розчинів (див. полігональна кладка), нахилені всередину стіни з округленими кутами і легкі солом'яні дахи. Завдяки цим особливостям будівлі володіли феноменальною сейсмостійкістюПідтримувати цілісність такої обширної імперії інкам допомагала вражаюче розвинена система доріг. Вони побудували приблизно 22 530 кілометрів доріг, які непогано збереглись до нашого часу. Одна з доріг простягається практично вздовж усього Тихоокеанського узбережжя Південної Америки. Деякі дороги проходять на висоті 5 км. У високогір'ях інки створювали за допомогою стін гірські тераси щоб збільшити продуктивність сільського господарства. Крім доріг,шляхи інків були прокладені через міцні підвісні мости. Також вони відзначались своїми іригаційними спорудами: велося будівництво каналізацій, водопроводів, фонтанів.

45. Містобудування цивілізації інків. Містобудівні ансамблі древніх міст Ольянтайтамбо та Мачу Пікчу.

Міста, створені інками мали тільки регулярне планування та розташування за сторонами світу. В Оляйтантамбо основне поселення мало трапецієподібну планування з чотирма поздовжніми вулицями які перетинали сім більш коротких паралельних вулиць Ймовірно, в центрі цієї «решітки» перебувала велика площа, відкрита з сходу. З інших сторін площа була оточена будівлями та іншими міськими спорудами.Будинки инкской епохи з північної сторони площі були виконані з необроблених кам'яних блоків, а на заході і на півдні - з обробленого і підігнаних за розміром каменів.. Частина будівель в сучасному місті датується кінцем 15 століття. Ольянтайтамбо є одним з найбільш добре збережених інкських поселень.Недобудований в епоху інків Храмовий сектор був виконаний з витесаних і підігнаних один до одного кам'яних блоків, на відміну від двох інших секторів Храмового пагорба, виконаних з необроблених каменів.Основною спорудою сектора є Храм сонця, незавершене будівництво, в якому є Стіна шести монолітів.У Середньому та поховальному секторах розташовано кілька прямокутних будівель, деякі з них - двоповерхові. Долини річок Урубамба і Патаканча покриті широкою мережею сільськогосподарських терас Тераси в Ольянтайтамбо були виконані з набагато більшим мистецтвом, ніж звичайні тераси інків, На схилах гір навколо Ольянтайтамбо інкі спорудили кілька зерносховищ - колька .

Мачу-Пікчу має дуже чітку структуру. На південно-сході вгадується комплекс палацових споруд. Камені, з яких вони складені, оброблені настільки ретельно, що можна з упевненістю сказати: їх будували не ті майстри, які склали інші споруди. Ймовірно, їх використовували як житла сановників і вельмож.У західній частині підноситься головний храм з вівтарем для жертвопринесень. Напроти нього житловий квартал, щільно забудований двоповерховими будиночками. Між ними, як в лабіринті, в'ються вузькі вулички, сходи, часто приводять у глухий кут або на нависає над прірвою терасу.Священна площа була, як вважають, релігійним центром Мачу-Пікчу. На північному кінці розчищеної майданчики стояло тристінні будівлю з білого граніту, «з блоків циклопічних розмірів, вище людського зросту».Від Священної площі по гранітному схилу з терасами, по довгих сходах можна з великими труднощами дістатися до вершини скелі, там лежить великий, вирубаний багатокутний камінь «інтіуатана», або «місце, де прив'язано сонце»