
- •Основні поняття про архітектуру. Види архітектурної діяльності
- •Поняття стилю в архітектурі. Періодизація основних стилів в мистецтві та архітектурі.
- •Ключові поняття архітектури. Види архітектурних споруд.
- •Тріада Вітрувія. Архітектура як єдність утилітарних, конструктивно-технічних та ідейно-художніх знань.
- •Формування тектонічних систем та історична послідовність розвитку арх..
- •Архітектура первісного суспільства. Періодизація.
- •Роль геокліматичного зонування в формуванні архітектури.
- •8 Історико-економічні аспекти виникнення поселень Фактори що впливають на розвиток поселень
- •9 Будівельна діяльність первісної людини типи архітектурних споруд первісні поселення
- •10 Функціонально-планувальна організація укріплених поселень первісних людей
- •11 Вплив майнового розшарування первісного суспільства на об’ємно-планувальне вирішення жтитла
- •12 Мегалітичні споруди види конструктивні особливості
- •13 Дольмени. Види. Конструктивні особливості.
- •14.Кромлех Стоунхендж. Композиційні та тектонічні особливості.
- •15. Архітектура стародавньої Месопотамії. Архітектурні споруди м. Урук. Конструктивні та композиційні особливості. –
- •16. Архітектура цивілізації Шумеру і Аккад. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Основні будівельні матеріали. –
- •17. Містобудування цивілізації Шумеру та Аккад. Планувальні схеми. Технічні досягнення та фортифікація. Міста Ур, Урук, Лагаш, Ереду. –
- •20. Архітектура Вавилону та Нововавилонського царства. Типи архітектурних споруд .
- •21 Містобудуваннянововавилонського царства місто вавилон планувально композиційні особливості технічні досягнення та фортифікація основні архітектурні споруди
- •22 Архітектура стародавньої персії типи архітектурних споруд конструктивні та композиційні особливості основні будівельні матеріали
- •23 Містобудування стародавньої персії архітектурний ансамбль перси поля
- •24 Будівельні матеріали і конструкції архітектури стародавнього китаю Архітектурні особливості традиційного житла палаців і храмів стародавнього китаю
- •25 Вплив філософських уявлень на містобудування стародавнього китаю Геометрична планувальна структура міст Містобудівні ансамблі та комплекси стародавнього китаю
- •26 Велика Китайська Стіна – найдавніша пам’ятка архітектури стародавнього Китаю. Архітектурні особливості.
- •27. Архітектура стародавньої Індії. Релігійні вірування (буддизм, брахманізм (індуїзм), джайнізм) та їх вплив на архітектуру. Будівельні матеріали і конструкції.
- •28. Культова архітектура стародавньої Індії та її особливості. Типи храмів та їх характеристика (об’ємно-просторове та конструктивне вирішення).
- •29. Містобудування стародавньої Індії. Планувальна структура селищ і міст. Особливості житлової та громадської забудови.
- •30. Основні періоди історії архітектури Єгипту: Стародавнє, Середнє та Нове царства. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •31. Тектонічний і стилістичний аналіз архітектури Стародавнього Єгипту.
- •37. Архітектурний ансамбль храмів у Карнаці і Луксорі. Планувально-композиційні особливості.
- •Скельний храм фараона Рамзеса II в Абу-Сімбеле. Планувально-композиційні особливості.
- •Еволюція колон та стійково-балкової системи в архітектурі Стародавнього Єгипту.
- •Архітектура народів доколумбової Америки. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •Архітектура цивілізації майя. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості, будівельні матеріали. Основні архітектурні пам’ятки.
- •Зразки архітектури майя
- •42. Архітектурні особливості палаців та храмів цивілізації майя.
- •43. Містобудування цивілізації майя. Містобудівні ансамблі древніх міст Кірігуа, Тікаль, Паленке, Чичен-Іца, Ушмаль, Копан.
- •44. Архітектура цивілізації інків. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості, будівельні матеріали. Технічні та інженерні досягнення. Основні архітектурні пам’ятки.
- •45. Містобудування цивілізації інків. Містобудівні ансамблі древніх міст Ольянтайтамбо та Мачу Пікчу.
- •46. Архітектура та містобудівні ансамблі цивілізації Теотіуакан. Типи архітектурних споруд. Конструктивні та композиційні особливості. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •47.Архітектура та містобудування ацтеків.Типи архітектурних споруд.Конструктивні та композиційні особливості.Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •48.Кріто-мікенська архітектура.Тектонічний і стилістичний аналіз.Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •49.Розвиток міст у егейській культурі.Троя,Гурнія,Тірінф.Типи споруд та архітектурні принципи.
- •51.Мікени і Тірінф як центри ахейської цивілізації.Типи споруд.Особливості планувальної структури.Технічні досягнення та фортифікація.
- •52. Композиційні особливості палацових комплексів Мікен і Тірінфа.
- •54 Значення античного грецького зодчества для розвитку світової архітектури. Періодизація архітектури античної Греції.
- •55 Особливості архітектури Стародавньої Греції. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали і технічні досягнення.
- •56 Конструктивні особливості та естетична виразність грецької ордерної системи.
- •57.Доричний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
- •58.Іонічний ордер. Пропорційні співвідношення. Основні конструктивні частини.
- •59. Типологія храмів Стародавньої Греції. Особливості планування та об’ємно-просторової структури.
- •60. Порівняльна характеристика храмової архітектури Стародавньої Греції та Стародавнього Єгипту.
- •61. Архаїчна епоха. Еволюція доричних та іонічних храмів. Основні архітектурні пам’ятки.
- •62. Класична епоха. Характерні типи храмової архітектури. Еволюція доричних та іонічних храмів. Основні архітектурні пам’ятки.
- •63.Найвизначніші храми високої класики: Парфенон, храм Ніки Аптерос та Ерехтейон. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •64. Ансамбль Афінського акрополя. Храми ансамблю та їх характеристика.
- •65. Грецьке місто геометричного та архаїчного періодів. Олімпія, Дельфи. Типи споруд та архітектурні принципи.
- •66. Грецьке місто класичного та елліністичного періоду. Гіподамова містобудівна система. Афіни, Селінунт, Мілет, Прієна, Пергамон.
- •68.Міські та громадські споруди античної та елліністичної Греції. Громадське будівництво. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •69.Архітектура Стародавньої Греції пізньокласичного періоду.Характерні особливості. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •73 Архітектура та монументальна скульптура елліністичного Єгипту (держави Птоломеїв), Сирії (держави Селевкідів) та Родоса.
- •74 Архітектура та містобудування Північного Причорномор’я.
- •75 Архітектура етрусків. Характерні особливості. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз.
- •76 Особливості архітектури Стародавнього Риму. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення.
- •77 Римська ордерна система. Конструктивні, пропорційні та декоративні особливості.
- •78 Архітектура періоду Римської республіки. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення.
- •79 Римська система доріг, водопостачання та водовідведення.
- •80.Особливості храмової архітектури Стародавнього Риму. Типи храмів. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури. Основні архітектурні пам’ятки.
- •81 Пантеон в Римі – вершина архітектурної спадщини стародавнього Риму. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.
- •82 Порівняльна характеристика грецького театру ( театр в Епідаврі) та римського амфітеатру (амфітеатр Флавіїв). Театр в Епідаврі
- •Конструкція Колізею
- •83. Архітектура періоду Римської імперії 1-2 ст. Типи споруд. Тектонічний і стилістичний аналіз. Будівельні матеріали, інженерні та технічні досягнення. Основні архітектурні пам’ятки.
- •84. Архітектура пізньої імперії
- •85. Архітектура римських провінцій 2-3 ст. Н. Е. Типи споруд та архітектурні принципи.
- •86. Містобудівні комплекси та громадські споруди Стародавнього Риму
31. Тектонічний і стилістичний аналіз архітектури Стародавнього Єгипту.
Мистецтво Єгипту виявилося багатим внеском у скарбницю мистецтва стародавнього світу, а отже, й світового мистецтва. Приїжджаючи до Єгипту, творці молодого ще грецького мистецтва бачили прекрасні храми, побудовані тисячоліття тому із виробленими типами колон, портиками, базилікальною побудовою залів, із давно складеним гармонійним сполученням архітектури, скульптури, кольорового рельєфу; бачили стінний живопис, чудові скульптури, різноманітні твори художнього ремесла, які відзначалися дивовижним відчуттям форми й високою майстерністю обробки матеріалу. Грецькі архаїчні пам'ятники VI ст. до н.е. віддзеркалили відомий вплив єгипетського мистецтва. Знайомство з художніми скарбами Єгипту особливо розвинулося пізніше, за часів Олександра Македонського, коли почалася тривала плодотворна взаємодія мистецтва Єгипту з мистецтвом інших народів Заходу й Сходу. Єгиптяни удосконалили техніку обробки каміння, освоїли стояково-балочну конструкцію, поклали початок формуванню типів колон. Ними був створений монументальний образ гробниці й розроблена композиція храмів, у яких удосконалювався також синтез архітектури, монументальної скульптури та живопису. Єгипетські будівничі розробили деякі методи регулярної забудови міст, розв'язали завдання перекриття та освітлення великих залів. Вони вміло використовували природне оточення, масштабні зіставлення, освітлення та властивості будівельних матеріалів для психологічного впливу на людину. Зодчі свідомо застосовували пропорційні відношення, враховували умови зорового сприйняття людини. Для єгипетської архітектури характерна підвищена монументальність архітектурних форм, прості геометричні обриси, статичність і симетрія композиції, часто – грандіозні розміри будівель.
32. Еволюція храмових споруд в архітектурі Стародавнього Єгипту. Типи храмів Стародавнього, Середнього та Нового царств та їх характеристика (об’ємно-просторове та конструктивне вирішення). Старод. Царство ( 3-2800р. до н.е) Давнє (2800-2250р.дон.е) Середнє царство (2020-1770р до н.е) Нове царство (1580-1070) типи храмів - храми прославлення богів -поховальні Перші храми, які були збудовані в епоху старод. Єгипту мали вигляд пірамід, на честь бога Ра, на честь Нілу. В епоху сер. Царства почали спорудж. Храмові комплекси, що мають перистильні двори. Помин. Храм Менхотепа. Скл з двох східчатих терас оточених круглими колонами, увінчує ці тераси піраміда. Помин. Храм ц. Хатшеспут збуд. 1500р до н. е. Часково вируб. У скелі. Частково назовні. Склад. З 3 велич. Терас, має осьову симетр. Омпозицію, криті галереї колон на фасаді кожної тераси. В кожну терасу веде похилий пандус. В цьому храмі можна побачити удосконалену стійково-балкову систему. В період Нового царства форм. Новий тип храму, що скл. З довгих алей, перестильних дворів і гіпостильних залів. Ці приміщення послідовно змін. Один одного і знах. На одному рівні. Зразок храмів Нового царства є храмові комплекси в Карнаку і Люксорі. Колони цих храмів викон. З каменю і містять написи про кожного з фараонів, який збудував ту чи іншу част. Храму. Храм мав церемоніальний характер. Тектонічні особл. Єгипетської арх. спост. Розвиток стійково-балкової системи, заст. Колон, як ел. Конструктивної системи. 33. Еволюція поховальної архітектури у Стародавньому Єгипті. Типи пірамід і гробниць (об’ємно-просторове та конструктивне вирішення). Перші монументальні гробниці були збудовані з цегли серцю і вони дещо нагадували зіккурат,але були меншими за площею. Мастаба має форму усіченої піраміди або двох пірамід пост. Одна на одну і мали підземну похоронну камеру, на деяких мастака є додаткові приміщення. Приклад. Мастака Шепсенфа в сахарі. Першою поховальною спорудою виконаною в камені є ступінчаста піраміда Джосера 2650р.до.н.е. В цій піраміді вперше з’яв. Поруч з пірамідою поминальний комплекс. –помин храм з ритуальним входом. – 2 палаци. Після піраміди Джосера форма піраміди еволюціонувала в бік ідеально- правильної 4-гранної піраміди. В епоху стар. Царства поч.. буд. геом.. прав. Піраміди. Місто мертвих. 34. Комплекс пірамід у Гізі. Планувально-композиційні особливості. І Цей комплекс включав в себе 9 пірамід, найбільші з яких 3-Хеопса, Хефрена і Мікерина. Всі інші є маленькими для поховань дружин фараонів. Відстань між центрами 3 найбільших пірамід в напрямку пн-пд. Однакова і дорівнює 1,5а ( а-довжина сторони піраміди Хеопса) Пд.-сх. Кути всії пірамід лежать на одній прямій. В комплекс входить скульптура сфінкса-істоти з тілом лева і головою фараона. Довжина 57м. висота 20м. Спорудж. Датують 26ст. до н. е. Піраміди були облицьовані відшліфованими плитками вапняку і мали ідеально гострі грані, вершина позолочена. Кожна піраміда всередині має поховальну камеру для одного фараона. Склепіння похов. Камери перекрите 5-ма моноліт. Плитами. 35. Синтез мистецтв і архітектури в Єгипті. Монументальна скульптура, рельєфи і розписи. Єгипетський канон у зображенні людини в давньоєгипетських розписах та рельєфах. Єгиптяни уявляли собі архітектуру в органічній єдності зі скульптурою та живописом. Це властиво всім давнім народам. Статуї перед пілонами храмів а також статуї сфінксів за своїми розмірами наближалися до самих споруд. Пілони, що правили за фасади давньоєгипетських храмів, були прикрашені ієрогліфами й рельєфами.Мури й стіни, колони й стелі єгипетських будов оздоблювалися яскравими розписами, врізаними й опуклими рельєфами та ієрогліфами).Колони доби Новою царства переважно мають дещо циліндричну форму – вони трохи звужувалися вгорі, здіймаючись із пласких основ, схожих на кам'яні диски. Колони головним чином продовжують відтворювати рослинні форми, їх тіла нагадують стовбури дерев, жмутки лотоса, а бази символізують землю. Капітелі колон різноманітні і зазвичай теж рослинного походження: вони нагадують пальмове листя, розкриті й закриті квіти лотоса або папірусу. Порівняно пізно, як виняток, з’являються капітелі з людськими жіночими обличчями, що звернені у чотири сторони світу. Вже в Пізній період (664 – 332 рр. до н.е.) з’являються подвійні капітелі, де над частиною у вигляді чаші височить блок із жіночими обличчями Цікавими прикладами є скульптура Ель-Амарни , бюст Нефертіті. Симетричне розташування частин тіла від центральної осі.
36. Містобудування Стародавнього Єгипту. Єгипетський житловий будинок. Містобудування єгиптян представлено фортецями в основі. В межах фортечних мурів розташовувались будинки урядовців, гробниці та площі для проведення парадів. За мурами розташовувались квартали де проживали тисячі верств населення. Першими житловими будівлями стали куполоподібні або прямокутні хатини з очерету на дерев'яному каркасі. Інколи їх обмазували глиною або мулом. Пізніше з'являються прямокутні житла, збудовані з цегли-сирцю Найбільш просторе приміщення дому містилося всередині й було оточене меншими покоями. Воно було ширше й вище решти і мало вгорі прорізи для світла. Балки стелі спиралися на стіни і на вертикальні дерев'яні стояки-колони.Будівлі були невисокі, зазвичай одно- або двоповерхові . Зверху вона обмазувалася глиною в суміші з солом'яною січкою. Єгипетські будівельники вміли виводити й цегляні склепіння невеликих прогонів, але використовувалися вони тільки у допоміжних приміщеннях, переважно підземних, як-от комори, льохи, камери гробниць. Архітектурного значення склепіння в Єгипті не мали. Пекуче сонце примушувало обмежувати кількість вікон та їх розміри. В рядових будівлях влаштовували тільки двері. В. Як правило, композиція була осьовою.