31. Тектонічний і стилістичний аналіз архітектури Стародавнього Єгипту.

Мистецтво Єгипту виявилося багатим внеском у скарбницю мистецтва стародавнього світу, а отже, й світового мистецтва. Приїжджаючи до Єгипту, творці молодого ще грецького мистецтва бачили прекрасні храми, побудовані тисячоліття тому із виробленими типами колон, портиками, базилікальною побудовою залів, із давно складеним гармонійним сполученням архітектури, скульптури, кольорового рельєфу; бачили стінний живопис, чудові скульптури, різноманітні твори художнього ремесла, які відзначалися дивовижним відчуттям форми й високою майстерністю обробки матеріалу. Грецькі архаїчні пам'ятники VI ст. до н.е. віддзеркалили відомий вплив єгипетського мистецтва. Знайомство з художніми скарбами Єгипту особливо розвинулося пізніше, за часів Олександра Македонського, коли почалася тривала плодотворна взаємодія мистецтва Єгипту з мистецтвом інших народів Заходу й Сходу. Єгиптяни удосконалили техніку обробки каміння, освоїли стояково-балочну конструкцію, поклали початок формуванню типів колон. Ними був створений монументальний образ гробниці й розроблена композиція храмів, у яких удосконалювався також синтез архітектури, монументальної скульптури та живопису. Єгипетські будівничі розробили деякі методи регулярної забудови міст, розв'язали завдання перекриття та освітлення великих залів. Вони вміло використовували природне оточення, масштабні зіставлення, освітлення та властивості будівельних матеріалів для психологічного впливу на людину. Зодчі свідомо застосовували пропорційні відношення, враховували умови зорового сприйняття людини. Для єгипетської архітектури характерна підвищена монументальність архітектурних форм, прості геометричні обриси, статичність і симетрія композиції, часто – грандіозні розміри будівель.

32. Еволюція храмових споруд в архітектурі Стародавнього Єгипту. Типи храмів Стародавнього, Середнього та Нового царств та їх характеристика (об’ємно-просторове та конструктивне вирішення). Старод. Царство ( 3-2800р. до н.е) Давнє (2800-2250р.дон.е) Середнє царство (2020-1770р до н.е) Нове царство (1580-1070) типи храмів - храми прославлення богів -поховальні Перші храми, які були збудовані в епоху старод. Єгипту мали вигляд пірамід, на честь бога Ра, на честь Нілу. В епоху сер. Царства почали спорудж. Храмові комплекси, що мають перистильні двори. Помин. Храм Менхотепа. Скл з двох східчатих терас оточених круглими колонами, увінчує ці тераси піраміда. Помин. Храм ц. Хатшеспут збуд. 1500р до н. е. Часково вируб. У скелі. Частково назовні. Склад. З 3 велич. Терас, має осьову симетр. Омпозицію, криті галереї колон на фасаді кожної тераси. В кожну терасу веде похилий пандус. В цьому храмі можна побачити удосконалену стійково-балкову систему. В період Нового царства форм. Новий тип храму, що скл. З довгих алей, перестильних дворів і гіпостильних залів. Ці приміщення послідовно змін. Один одного і знах. На одному рівні. Зразок храмів Нового царства є храмові комплекси в Карнаку і Люксорі. Колони цих храмів викон. З каменю і містять написи про кожного з фараонів, який збудував ту чи іншу част. Храму. Храм мав церемоніальний характер. Тектонічні особл. Єгипетської арх. спост. Розвиток стійково-балкової системи, заст. Колон, як ел. Конструктивної системи. 33. Еволюція поховальної архітектури у Стародавньому Єгипті. Типи пірамід і гробниць (об’ємно-просторове та конструктивне вирішення). Перші монументальні гробниці були збудовані з цегли серцю і вони дещо нагадували зіккурат,але були меншими за площею. Мастаба має форму усіченої піраміди або двох пірамід пост. Одна на одну і мали підземну похоронну камеру, на деяких мастака є додаткові приміщення. Приклад. Мастака Шепсенфа в сахарі. Першою поховальною спорудою виконаною в камені є ступінчаста піраміда Джосера 2650р.до.н.е. В цій піраміді вперше з’яв. Поруч з пірамідою поминальний комплекс. –помин храм з ритуальним входом. – 2 палаци. Після піраміди Джосера форма піраміди еволюціонувала в бік ідеально- правильної 4-гранної піраміди. В епоху стар. Царства поч.. буд. геом.. прав. Піраміди. Місто мертвих. 34. Комплекс пірамід у Гізі. Планувально-композиційні особливості. І Цей комплекс включав в себе 9 пірамід, найбільші з яких 3-Хеопса, Хефрена і Мікерина. Всі інші є маленькими для поховань дружин фараонів. Відстань між центрами 3 найбільших пірамід в напрямку пн-пд. Однакова і дорівнює 1,5а ( а-довжина сторони піраміди Хеопса) Пд.-сх. Кути всії пірамід лежать на одній прямій. В комплекс входить скульптура сфінкса-істоти з тілом лева і головою фараона. Довжина 57м. висота 20м. Спорудж. Датують 26ст. до н. е. Піраміди були облицьовані відшліфованими плитками вапняку і мали ідеально гострі грані, вершина позолочена. Кожна піраміда всередині має поховальну камеру для одного фараона. Склепіння похов. Камери перекрите 5-ма моноліт. Плитами. 35. Синтез мистецтв і архітектури в Єгипті. Монументальна скульптура, рельєфи і розписи. Єгипетський канон у зображенні людини в давньоєгипетських розписах та рельєфах. Єгиптяни уявляли собі архітектуру в органічній єдності зі скульптурою та живописом. Це властиво всім давнім народам. Статуї перед пілонами храмів а також статуї сфінксів за своїми розмірами наближалися до самих споруд. Пілони, що правили за фасади давньоєгипетських храмів, були прикрашені ієрогліфами й рельєфами.Мури й стіни, колони й стелі єгипетських будов оздоблювалися яскравими розписами, врізаними й опуклими рельєфами та ієрогліфами).Колони доби Новою царства переважно мають дещо циліндричну форму – вони трохи звужувалися вгорі, здіймаючись із пласких основ, схожих на кам'яні диски. Колони головним чином продовжують відтворювати рослинні форми, їх тіла нагадують стовбури дерев, жмутки лотоса, а бази символізують землю. Капітелі колон різноманітні і зазвичай теж рослинного походження: вони нагадують пальмове листя, розкриті й закриті квіти лотоса або папірусу. Порівняно пізно, як виняток, з’являються капітелі з людськими жіночими обличчями, що звернені у чотири сторони світу. Вже в Пізній період (664 – 332 рр. до н.е.) з’являються подвійні капітелі, де над частиною у вигляді чаші височить блок із жіночими обличчями Цікавими прикладами є скульптура Ель-Амарни , бюст Нефертіті. Симетричне розташування частин тіла від центральної осі.

36. Містобудування Стародавнього Єгипту. Єгипетський житловий будинок. Містобудування єгиптян представлено фортецями в основі. В межах фортечних мурів розташовувались будинки урядовців, гробниці та площі для проведення парадів. За мурами розташовувались квартали де проживали тисячі верств населення. Першими житловими будівлями стали куполоподібні або прямокутні хатини з очерету на дерев'яному каркасі. Інколи їх обмазували глиною або мулом. Пізніше з'являються прямокутні житла, збудовані з цегли-сирцю Найбільш просторе приміщення дому містилося всередині й було оточене меншими покоями. Воно було ширше й вище решти і мало вгорі прорізи для світла. Балки стелі спиралися на стіни і на вертикальні дерев'яні стояки-колони.Будівлі були невисокі, зазвичай одно- або двоповерхові . Зверху вона обмазувалася глиною в суміші з солом'яною січкою. Єгипетські будівельники вміли виводити й цегляні склепіння невеликих прогонів, але використовувалися вони тільки у допоміжних приміщеннях, переважно підземних, як-от комори, льохи, камери гробниць. Архітектурного значення склепіння в Єгипті не мали. Пекуче сонце примушувало обмежувати кількість вікон та їх розміри. В рядових будівлях влаштовували тільки двері. В. Як правило, композиція була осьовою.