Вопрос 17 Об’єкт та предмет оподаткування, податкова база

Характеризуючи зв’язок предмета й об’єкта оподаткування, слід зазначити, що предмет є обов’язковою, невід’ємною частиною об’єкта і вони співвідносяться, як частина і ціле. Наприклад, розглядаючи плату (податок) на землю, як предмет ми можемо виділити земельну ділянку, а як об’єкт — право власності на певну земельну ділянку. Предмет оподаткування — різновид предметів матеріального світу, з якими законодавець пов’язує виникнення податкового обов’язку. При цьому під предметами матеріального світу слід розуміти майно, прибуток, доход, інші частини вартості або інші економічні підстави, що мають вартісну, кількісну чи фізичну характеристику. Слід зазначити, що нагальною потребою законодавчого регулювання є орієнтація на досягнення граничної чіткості і конкретизація при формулюванні законодавцем предмета оподаткування. У противному разі, у ході правозастосовної діяльності виникатимуть численні негативні колізії, що призведе до розвитку різних способів ухилення від сплати податків.  Поняття “об’єкт оподаткування” передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об’єкт оподаткування являє собою родове визначення об’єкта (доходи чи їхня частина; майно; вартість тощо), з яким пов’язане виникнення обов’язку платника податків сплатити податок. У більш вузькому значенні (яке в основному закріплюється в законодавчих актах) об’єкти оподаткування можна визначити як видові форми родового поняття об’єкта оподаткування (доходи фізичних осіб; майно юридичних осіб тощо), що і закріплюються спеціальними податковими законодавчими актами.  Об’єктом оподаткування може бути вартість товарів (робіт, послуг), доход чи його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), використання природних ресурсів. При цьому один об’єкт не може виступати об’єктом оподаткування по кількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє використовувати об’єкт при оподаткуванні податками різного виду. Тому один об’єкт (наприклад прибуток) може використовуватися як об’єкт оподаткування у кількох випадках. Наприклад, використання доходу як об’єкта при загальнодержавних податках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об’єктів на місцевому рівні. Об’єктом оподаткування можуть бути (за Озеровим):    1) особистість;    2) предмети споживання;    3) окремі джерела доходу;    4) загальний доход;    5) майно платника;    6) моменти переходу майна.    Оподаткування повинно бути пов’язане з таким предметом, станом чи процесом, в якому виражається господарська активність.     Серед об’єктів оподаткування громадян можна виділити:    1) доход (сукупний доход по прибутковому податку);    2) майно (у тому числі земля, нерухомість, предмети розкоші);    3) споживання (наприклад, акцизи на окремі види товарів);    4) ввіз і вивіз товарів за кордон (митні збори). Базою оподаткування є конкретна (кількісна, фізична чи інша) характеристика певного об'єкта оподаткування. Для визначення суми податку, яку необхідно перерахувати в бюджет, об'єкта оподаткування недостатньо. Для цього необхідно скоригувати відповідно до законодавства кількісні характеристики об'єкта оподаткування.

На підставі цього податкова база істотно відрізнятиметься від кількісних ознак самого об'єкта оподаткування. Вона за своїм змістом є об'єктом оподаткування, скоригованим і підготовленим до застосування завдаткової ставки, нарахування суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Податкова база необхідна саме для нарахування податку, але вона не є безпосередньо обставиною, що породжує обов'язок сплатити податок, тобто об'єктом оподаткування.