20. Магнітний потік і потокозчеплення.
Магнітний потік — потік вектора магнітної індукції.
Магнітний потік позначається зазвичай грецькою літерою Φ, вимірюється усистемі СІ у веберах, у системі СГСМ одиницею вимірювання магнітного потоку ємаксвел: магнітний потік поля величиною 1 гаус через сантиметр квадратний площі.
Магнітний потік через нескінченно маленьку площадку dS визначається як
,
де B — значення індукції магнітного поля, θ — кут між напрямком поля й нормаллю до поверхні. У векторній формі
.
Магнітний потік псевдоскалярна величина.
Общий магнитный поток, сцепляющийся со всеми витками катушки, называется потокосцеплением и численно равен сумме потоков, сцепляющихся с отдельными витками, т.е.Y = 2(Ф1+ Ф2+ Ф3+ Ф4) = 48 |
21. Індуктивність — фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Позначається здебільшого латинською літерою L, в системі СІ вимірюється в Генрі.
Дорівнює відношенню магнітного потоку Φ через контур, визначений електричним колом, до величини струму І в колі, тобто
.
Енергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою
.
Індуктивність залежить від форми контура.
Взаємоіндуктивність – це фізична величина, яка характеризує властивість контурів передавати енергію з одного виду в інший. M[Гн]
Зв’язок
між індуктивностями контурів і їх
взаємоіндуктивностями виражається 
,
де К – коефіцієнт
зв’язку K=0¸1.
22. Ве́ктор намагні́ченості або намагні́ченість — характеристика відкліку середовища на прикладене до нього магнітне поле, магнітний момент одиниці об'єму речовини.
Позначається
зазвичай літерами 
або 
.
,
де — магнітна індукція, — напруженість магнітного поля .
Магнітна проникність є ступінь магнетизму матеріалу, що лінійно залежить від прикладеного магнітного поля. Найчастіше позначається грецькою літерою . Термін був створений у вересні 1885 року Олівером Хевісайдом.
В
системі СІ магнітна
проникність є безрозмірною величиною.
В порожнечі магнітна проникність має
значення 
- магнітна
константа або
"магнітна проникність вільного
простору", і має точне (визначене)[1] значення
Н·A-2.
В загальному випадку магнітна проникність не є постійна. Її величина може змінюватися від точки до точки в конкретному середовищі. Вона також може залежати від частоти прикладеного поля, вологості, температури, а також інших параметрів.
23. Феромагне́тики — деякі метали (залізо, нікель, кобальт, гадоліній, манган, хромта їхні сплави) з великою магнітною проникністю, що проявляють явищегістерезису; розрізняють м'які феромагнетики з малою коерцитивною силою та тверді феромагнетики з великою коерцитивною силою. Феромагнетики використовуються для виробництва постійних магнітів, осердь електромагнітів татрансформаторів.
Властивості феромагнетизму
Найтиповішою властивістю є нелінійний характер процесу намагнічення. Феромагнетики сильно втягуються в область сильнішого магнітного поля.Магнітна сприйнятливість феромагнетиків позитивна і значно більше одиниці.При не дуже високих температурах феромагнетики характеризуються спонтанною намагніченістю, яка сильно змінюється під впливом зовнішніх дій.
Властивості феромагнетиків пов'язані з наявністю у їхній структурі груп атомів, які називаються доменами, котрі вже мають узгоджену орієнтацію елементарних магнітних полів.
24. Гістерезис – неоднозначна залежність змін фізичної величини, яка означає стан тіла, від зміни іншої фізичної величини, яка визначає зовнішні умови (напруженість магнітних Н та електричних Е полів). Гістерезис спостерігається в тих випадках, коли стан тіла визначається зовнішніми умовами не лише в цей час часу, але й попередні моменти, тобто, коли стан системи залежить від її минулого (історії).
Гістерезис означає ненакладання перебігу змін у протилежних напрямках (незбіжність кривих, що описують такі зміни).
Розрізняють гістерезис: магнітний; діелектричний; пружний: магнітострикційний; температурний;
термомагнітний та інші.
Форма кривих, які зображають як частинні цикли так і граничний цикл, залежить від частоти. Їхня форма визначається не тільки магнітними властивостями речовини, але і величиною струмів Фуко, що швидко ростуть з частотою. Зі збільшенням частоти криві гистерезиса розширюються відповідно до збільшення втрат. «Динамічна петля» гистерезиса (петля при w¹0) завжди ширша «статичної» (петлі, знятої при повільній зміні поля Н).