38. Споживчий кредит

Залежно від сфери економіки, в яку спрямовується позичена вартість, виділяють: виробничий, споживчий кредит, який спрямовується на задоволення особистих потреб людей, тобто обслуговує сферу особистого споживання. Може здатися. що даний кредит проїдається, але це не так, бо особисте споживання, "знищуючи" вартість предметів споживання, забезпечує підтримку та зростання вартості робочої сили, продаж якої на ринку створює джерело повернення позиченої вартості кредитору. Тому і С.К цілком відповідає усім закономірностям руху кредиту. С.К - вид кредиту, що надається фіз. чи юр. особам для оплати спож. товарів і послуг (у формі відсторочки платежу). Може надаватись банками та небанківськими кредитними установами, фіз–ми та юридичними особами. В У. кред. установи небанк. типу, які надають цей кредит: ломбарди, кред. спілки, підприємства зв’зку, торг-ні орг-ї. С.К - це прожаж товарів і послуг, як правило, довгострок. користування з метою покупки цих товарів, послуг. Реалізується через використання різних форм банків. і комерц. кредиту. Кредит на споживчі цілі (банківський) надається як юр.так і фіз. особам. Об'єктами кредит-ня можуть бути: будівництво житлових будінків та інших об'єктів цивільного будівництва (об'єкти охорони здоров'я, освіти, спорту, гаражі). Невідкладні потреби населення: строкові забов'язання населення за товари, продані в кредит, видані торговельним організаціям позабанківський споживчий кредит надається населенню на споживчі цілі. Він викликається переважн недостатнім розвитком банк. кредиту на такі цілі або умвами розрахунків за надані послуги. Так, абоненти телефонів одержують можливість вести в кредит міжміські переговори або надсилати телеграми. Часто ці кредити бувають безпроцентні. Окрім забезпечення соц–х потреб населення, СК відіграє значну роль у формуванні платоспроможного попиту населення, який в свою чергу впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи реал–ю продукції, прискорюючи отримання прибутків та доходів державного бюджету. Визначення державою умов надання споживчого кредиту допомагає регулювати грошовий обіг у країні.

36. Сутність кредиту

Кредит – суспіл. відносини, що виникають між екон. суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування віл. коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Для конкретизації сутності кредиту потрібно розглянути окр. елементи кред. відносин. Ними є об'єкти та суб'єкти кредиту. Об'єкт кредиту - та вартість, яка передається в позичку одним суб'єктом іншому. Суб'єкти кредиту - кредитори і позичальники. Взяті разом, ці елементи створюють структуру кредиту.

Кредит як форма сусп. відносин має багато спільного з ін. ек. категоріями - грошима, фінансами, торгівлею, капіталом...Зокрема, всі вони є вартісними категоріями, обслуговують рух вартості в процесі відтворення. Вони тісно переплітаються між собою функціонально. Так гроші як засіб платежу зявилися на ґрунті кредитних відносин. Кредит у функції перерозподілу вартості обслуговує рух капіталу, сприяє формуванню фін. ресурсів, розвитку торгівлі. Особливо тісно пов'язаний кредит з грошима, і цей зв'язок дедалі посилюється в міру розвитку суспіл. вир-ва й ускладнення ек. відносин. Водночас кредит- це цілком самостійна категорія, що функціонує поряд з ін. категоріями, не замінюючи жодної з них і не поступаючись їм сферою свого призначення.

Істотні відмінності є між кредитом і фінансами. На відміну від кредиту, фінанси формуються в процесі розподілу (кредит у процесі перерозподілу).

1ю формою кредиту, що мала найпростішу сутність, був лихварський кредит. Характер. ознаками цього кредиту було те, що він має випадковий характер. Його суб'єктами на боці кредиторів були просто багаті люди, які надавали в кредит лише власні кошти, а на боці позичальників- незаможні (селяни,ремісники). З переходом до товарно- капіталістичного виробництва відбулося чітке розмежування виробн. і особист. потреб у запозиченні коштів. Підтримання і розвиток вир-ва стали широкомасштабною сферою застосування запозичених коштів і стимулювали масове форм-ня віл. коштів. Сам кредит набув капіталістичного характеру і перетворився в суспіл. механізм капіталізації ек. відносин.

Попервах економічна думка зосереджувалася переважно на самому поняття кредиту, на пізнанні його сутності. Лише з 18 ст. розпочалися дослідження механізму зв'язків кредиту з сусп. вир-вом, що відкривало шлях для формування суто наук. теорії кредиту. На сьогодні екон. наука визнає 2 провідні теорії кредиту: натуралістичну і капіталотворчу.