68. Адміністративно-правове регулювання в галузі підприємництва

В умовах ринкової економіки підприємницька діяльність є основою існування господарського комплексу країни. Підприємництво у більшості країн світу є одним з різновидів творчої, пошукової, ризикової діяльності, реалізація якого дозволяє якнайкраще виявити такі особистісні характеристики людини як здатність ризикувати, вміння оперативно реагувати на чисельні зміни у соціально-економічному становищі, проявляти ініціативу. Підприємництво є невід’ємною складовою ринкової економіки і, хоча поняття „підприємець” у економіці було уведене англійським економістом Р. Кантільоном у XVII сторіччі, тільки у ХХ сторіччі воно стало розглядатись як чинник впливу на виробництво. У більшості країн первинної моделі капіталізму (Нідерланди, Бельгія, Англія, Франція), у яких процес становлення підприємництва пройшов тривалий шлях від звичайної кооперації через мануфактуру та фабрику із крупними монополістичними та транснаціональними корпораціями, у країнах вторинної моделі (Росія, Італія, Німеччина, Японія) держава відігравала вирішальну структуроутворюючу роль у процесі формування приватного підприємництва. Однією з головних причин кризи радянської моделі економічного розвитку, поряд із вичерпанням екстенсивних резервів її росту та гіпертрофією військово-промислового комплексу, є відчуження народу від власності та економічної відповідальності, влади та інформації. Світовий досвід показує, що головною особливістю ринкової економіки є не використання товарно-грошових відносин, не відмова від планування та відхід від суспільного виробництва, але зміна форм зв’язку між виробництвом та споживанням, перехід від вертикальних, керованих центром до

горизонтальних зв’язків виробників і споживачів за участі посередників, що представляють інтереси останніх, асоціацій власників, підприємців, найманих працівників та інших. Головною проблемою переходу до ринкової економіки є перебудова економічного мислення, розвитком у поведінці економічної свободи, ініціативи, відповідальності. Разом з тим, не можна виключати державне регулювання як чинник впливу на розвиток підприємництва. В сучасних умовах пріоритетне значення для розвитку підприємницької діяльності в Україні має створення ефективних систем забезпечення виходу підприємств на ринок і вільної? добросовісної конкуренції в підприємництві. Державний вплив на цей процес залежить від багатьох факторів політичного, економічного, соціально-психологічного характеру. Формування потужної економічної сфери передбачає систему втручання держави дог економічних процесів. Конституція України гарантує право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42). Підприємниц2ька діяльність суб’єктів господарювання в Україні регулюється нормами цивільного, господарського права та рядом нормативно-правових актів інших правових галузей. Законодавство закріплює економік5о-правові основи підприємництва, зокрема статус суб’єктів підприємницької діяльності, принципи, гарантії тощо. Підприємництво, як один з основних об’єктів державного управління, охоплює практично всю економічну сферу. Під час визначення поняття „підприємництво” прийнято виходити саме з його теоретичної економічної основи, яка пояснює його сутність та призначення. Таким чином сучасне державне управління підприємництвом, у широкому його розумінні, поєднує економічну основу, пануючу політику, рівень техніки й технології, морально- психологічний стан суспільства, його цінності зі станом юриспруденції в країні. Державне регулювання підприємницької діяльності — це заснована на законодавстві форма державного впливу на підприємницьку діяльність шляхом встановлення та застосування державними органами правил, спрямованих на забезпечення належних умов господарської діяльності фізичних та юридичних осіб, що підтримується можливістю застосування правових санкцій при порушенні зазначених правил. Державне регулювання підприємницької діяльності необхідне як додатковий механізм до системи саморегулювання ринку, спрямований на коригування економічної поведінки в інтересах суспільства.