Обєднаний газовий закон.

– універсальна газова стала.

р-ня Менделеєва-Клапейрона, данне рівняння повязує між собою макро- та мікроскопічні параметри ідеального газу.

8. Внутрішня енергія – енергія руху та взаємодії частинок, з яких складається тіло. Вона змінюється лише при зміні температури. ЇЇ можна змінити двома способами: теплопередачеюта виконанням роботи.

Перший з-н термодинаміки – з-н збереження та перетворення енергії, поширений на тепл. яв.: Зміна внутрішньої енергії системи у випадку переходу її з одног стану в інший дорівнює сумі роботи зовнішніх сил і кількості теплоти переданої системі.

9. Конденсація – перехід речовини з газоподібного стану в рідкий (роса, туман, іній)

Випаровування – перехід речовини з рідкого стану в газоподібний.

Кипіння – процес переходу рідини до пари, який відрізняється від випаровування, тим, що утворення пари відбувається не тільки на поверхні, але й в усій масі рідини.

Насичена пара – пара, що перебуває у динамічній рівновазі із своєю рідиною.

Тепловим балансом у замкненій системі тіл при теплообміні між ними називається однаковість сум кількостей теплоти, що віддаються більш нагрітими тілами менш нагрітим, і кількостей теплоти, одержаних останніми.

10. Тверді тіла зберігають форму та обєм, мають кристалічну будову.

Кристали – тверді тіла, атоми і молекули яких займають певне положення в просторі.

Деформація – зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів). Деформація буває пружня і непружня.

З-н Гука записується для деформації довгого тонкого стрижня або пружини

F = -kx, k – коефіцієнт жорсткості, x – видовження.

Механічні властивості: Загалом зберігаючи форму, тверді тіла деформуються під впливом зовнішніх сил. В залежності від величини прикладеної сили деформація може бути пружною, пластичною або руйнівною. Твердість тіла - здатність опиратися проникненню в нього інших тіл. Властивість твердого тіла опиратися руйнуванню характеризується міцністю. Здатність проводити звук, який є хвилею, що переносить локальну деформацію з одного місця в інше.

11. Електризація — процес надання тілу електричного заряду за рахунок інших тіл. Процес, що приводить до появи на тілах або різних частинах одного тіла надлишку електричного заряду. Способи електризації: тертя, дотик, опромінення.

Електричний заряд - скалярна фізична величина, що є кількісною мірою здатності частинок до електромагнітної взаємодії і вимірюється в кулонах (Кл).

Електричні заряди є дискретними, тобто будь-який заряд більший від елементарного і чисельно дорівнює q = ± Ne (N = 1, 2, 3, … ).

З-н збереження ел. заряду: в замкненій системі алгебраїчна сума зарядів є величиною сталою. q1+q2+q3+…= const

12. Електричне поле — одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд.

З-н Кулона: сила взаємодії двох точкових зарядів q1 i q2 прямо пропорційна добутку абсолютних величин їх зарядів, оберенено пропорційна квадрату відстані між ними, напрямлена вздовж прямої, що сполучає заряди і відповідає притяганню для різнойменних зарядів та відштовхуванню для однойменних. ε-відносна діелектр.провідність(81-вода,1-вакум)

Напруженість ел. поля – це фіз. Величина, яка є силовою характеристикою поля і визначається відношенням сили, яка діє в даній точці поля на робочий заряд, до величини цього заряду,

Лінія напруженості ел. поля - така лінія, у кожній точці якої вектор напруженості поля напрямлений по дотичній.

13. Потенціал ел. поля – це скалярна енергетична характеристика поля, що визначається відношенням потенціальної енергії W позитивного заряду в даній точці поля до величини цього заряду. =1 Дж/кл=1В

Різницю потенціалів називають напругою – це фіз. величина, яка визначається роботою ел. поля по переміщенню одиничного позитивного заряду між двома точками поля.

14. Конденсатор – пристрій що складається з двох провідників розділених шаром діелектрика.

Електроємність- фіз. величина, що характеризує здатність провідників накопичувати і утримувати певний ел. заряд.

Енергія ел. поля конденсатора - ; Sd=V-обєм простору між обкладками конденсатора

(нерегульовані, регульовані, електролітичні, варіконди(електроємність залежить від напруги)), паперові, слюдяні, керамічні та інш.

15. Електричний струм – напрямлений рух заряджених частин.

З-н Ома для ділянки кола: Сила струму на ділянці кола прямо пропорційна до напруги на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна опору провідника. , Ом

Електричний опір – властивість провідника створювати перешкоди проходженню струму. Залежить від геометричних розмірів провідника, а також від матеріалу; ; від температури – R0-опір при t=0, а-температурний коеф. опору, 1град-1

16. Послідовне: ; ; ; / ; ;

Паралельне: ; ; ; / ; ;

17. ЕРС- фіз. величина, що характеризує енергію сторонніх сил джерела струму й вимірюється роботою сторонніх сил(не ел. походження), виконаною при переміщенні одиничного позитивного ел. заряду, Дж/кл=В

З-н Ома для повного кола: Сила струму у замкнутому ел. колі прямо пропорційна ЕРС джерела струму і обернено пропорційна повному опору кола.

18. При проходженні ел. струму крізь розчин електроліту – відбувається електроліз. Електроліз – явище виділення речовини на електродах в результаті електролітичної дисоціації.

1-й з-н Фарадея: Маса речовини, що виділилася на електроді в результаті електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу проходження струму через електроліт, m=kIt, k – електрохімічний еквівалент.

2-й з-н Фарадея: Елктрохымычний елемент речовини прямо пропорційний хімічному еквіваленту , де М молярна маса, F – стала Фарадея, n – валентність речовини.

Гальваностегія – нанесення покриттів на поверхню металевих та інших виробів, методом електролітичного осадження.

Гальванопластика – створення абсолютно точних копій предметів за допомогою електролізу.

Електролітичне рафінування – електроліз водних розчинів або солевих розплавів і дозволяє отримати метали високої чистоти

19. Напівпровідники – група речовин, що знаходиться в середній частині таблиці Мендєлєєва та опір яких зменшується з підвищенням температури.(при низьких температурах н.п. веде сабе як діелектрик)

Носіями струму в н.п. є електрони та дірки, в чистих напівпровідниках їх провідність дуже слабка, тому в них вводять домішки які підсилюють провідності того чи іншого типу.

Електропровідність напівпровідників залежить від освітленості, тобто н.п. власна так звана фотопровідність, також н.п. можуть перетворювати енергію світла в ел. струм.

20. Електронно-дірковий перехід (ЕДП) – це перехід між провідниками різної провідності n- i p-типів, також називається p-n-переходом. Електрони переходять з напівпровідника n-типу в провідник p-типу, а дірки навпаки. Основна властивість p-n-переходу – однобічна провідність.

Напівпровідниковий діод – напівпровідниковий прилад з одним p-n-переходом і двома зовнішніми виводами.

Діод складається з монокристалічної пластинки н.п., до якої приварена крапля іншого н.п. Ця пластинка припаяна оловом до основи металевого корпусу, який захищає кристал від зовнішнього впливу. Один контактний вихід з’єднаний з пластинкою, а інший з краплею н.п., він проходить в металевій трубці вплавленій в скляний ізолятор (прикл. Індій-германієвий)

Діод має однобічну провідність, завдяки чому широко використовується в електроприладах, зокрема для випрямлення струму в радіосхемах.

На вольт-амперній характеристиці залежність сили струму від напруги зображено лінією, зростаючою в додатному напрямі осі напруг.