- •1. Механічний рух – зміна положення тіла відносно інших тіл, в просторі, з часом.
- •Обєднаний газовий закон.
- •21. Струм у газі:
- •23. Два паралельних провідника зі струмом притягуються або відштовхуються в залежності від напрямку струму в них.
- •36. Електромагнітні коливання зумовлені періодичними перетвореннями енергії ел. Поля конденсатора в енергію магнітного поля котушки зі струмом і навпаки.
- •37. Електричний резонанс – явище різкого зростання амплітуди коливань при наближенні частоти зовнішніх коливань до частоти внутрішніх коливань к.К.
- •38. Як приклад розглянемо падіння тонкого світлового пучка з повітря на поверхню води:
- •43. Інтерференція світла – процес накладання двох хвиль одна на одну, в наслідок чого можна спостерігати чергування інтерференційних максимумів та мінімумів.
Обєднаний газовий закон.
– універсальна газова стала.
р-ня Менделеєва-Клапейрона, данне
рівняння повязує між собою макро- та
мікроскопічні параметри ідеального
газу.
8. Внутрішня енергія – енергія руху та взаємодії частинок, з яких складається тіло. Вона змінюється лише при зміні температури. ЇЇ можна змінити двома способами: теплопередачеюта виконанням роботи.
Перший
з-н термодинаміки – з-н збереження
та перетворення енергії, поширений на
тепл. яв.: Зміна внутрішньої енергії
системи у випадку переходу її з одног
стану в інший дорівнює сумі роботи
зовнішніх сил і кількості теплоти
переданої системі.
9. Конденсація – перехід речовини з газоподібного стану в рідкий (роса, туман, іній)
Випаровування – перехід речовини з рідкого стану в газоподібний.
Кипіння – процес переходу рідини до пари, який відрізняється від випаровування, тим, що утворення пари відбувається не тільки на поверхні, але й в усій масі рідини.
Насичена пара – пара, що перебуває у динамічній рівновазі із своєю рідиною.
Тепловим
балансом у замкненій системі тіл при
теплообміні між ними називається
однаковість сум кількостей теплоти, що
віддаються більш нагрітими тілами менш
нагрітим, і кількостей теплоти, одержаних
останніми.
10. Тверді тіла зберігають форму та обєм, мають кристалічну будову.
Кристали – тверді тіла, атоми і молекули яких займають певне положення в просторі.
Деформація – зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів). Деформація буває пружня і непружня.
З-н Гука записується для деформації довгого тонкого стрижня або пружини
F = -kx, k – коефіцієнт жорсткості, x – видовження.
Механічні властивості: Загалом зберігаючи форму, тверді тіла деформуються під впливом зовнішніх сил. В залежності від величини прикладеної сили деформація може бути пружною, пластичною або руйнівною. Твердість тіла - здатність опиратися проникненню в нього інших тіл. Властивість твердого тіла опиратися руйнуванню характеризується міцністю. Здатність проводити звук, який є хвилею, що переносить локальну деформацію з одного місця в інше.
11. Електризація — процес надання тілу електричного заряду за рахунок інших тіл. Процес, що приводить до появи на тілах або різних частинах одного тіла надлишку електричного заряду. Способи електризації: тертя, дотик, опромінення.
Електричний заряд - скалярна фізична величина, що є кількісною мірою здатності частинок до електромагнітної взаємодії і вимірюється в кулонах (Кл).
Електричні заряди є дискретними, тобто будь-який заряд більший від елементарного і чисельно дорівнює q = ± Ne (N = 1, 2, 3, … ).
З-н збереження ел. заряду: в замкненій системі алгебраїчна сума зарядів є величиною сталою. q1+q2+q3+…= const
12. Електричне поле — одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд.
З-н Кулона:
сила взаємодії двох точкових зарядів
q1 i q2 прямо пропорційна добутку абсолютних
величин їх зарядів, оберенено пропорційна
квадрату відстані між ними, напрямлена
вздовж прямої, що сполучає заряди і
відповідає притяганню для різнойменних
зарядів та відштовхуванню для однойменних.
ε-відносна діелектр.провідність(81-вода,1-вакум)
Напруженість
ел. поля – це фіз. Величина, яка є
силовою характеристикою поля і
визначається відношенням сили, яка діє
в даній точці поля на робочий заряд, до
величини цього заряду,
Лінія напруженості ел. поля - така лінія, у кожній точці якої вектор напруженості поля напрямлений по дотичній.
13.
Потенціал ел. поля – це скалярна
енергетична характеристика поля, що
визначається відношенням потенціальної
енергії W позитивного заряду в даній
точці поля до величини цього заряду.
=1
Дж/кл=1В
Різницю
потенціалів називають напругою
– це фіз. величина, яка визначається
роботою ел. поля по переміщенню одиничного
позитивного заряду між двома точками
поля.
14. Конденсатор – пристрій що складається з двох провідників розділених шаром діелектрика.
Електроємність-
фіз. величина, що характеризує здатність
провідників накопичувати і утримувати
певний ел. заряд.
Енергія
ел. поля конденсатора -
; Sd=V-обєм простору між обкладками
конденсатора
(нерегульовані, регульовані, електролітичні, варіконди(електроємність залежить від напруги)), паперові, слюдяні, керамічні та інш.
15. Електричний струм – напрямлений рух заряджених частин.
З-н Ома
для ділянки кола: Сила струму на
ділянці кола прямо пропорційна до
напруги на кінцях цієї ділянки і обернено
пропорційна опору провідника.
, Ом
Електричний
опір – властивість провідника
створювати перешкоди проходженню
струму. Залежить від геометричних
розмірів провідника, а також від
матеріалу;
; від температури –
R0-опір при t=0, а-температурний коеф.
опору, 1град-1
16.
Послідовне:
;
;
;
/
;
;
Паралельне:
;
;
;
/
;
;
17. ЕРС- фіз. величина, що характеризує енергію сторонніх сил джерела струму й вимірюється роботою сторонніх сил(не ел. походження), виконаною при переміщенні одиничного позитивного ел. заряду, Дж/кл=В
З-н Ома
для повного кола: Сила струму у
замкнутому ел. колі прямо пропорційна
ЕРС джерела струму і обернено пропорційна
повному опору кола.
18. При проходженні ел. струму крізь розчин електроліту – відбувається електроліз. Електроліз – явище виділення речовини на електродах в результаті електролітичної дисоціації.
1-й з-н Фарадея: Маса речовини, що виділилася на електроді в результаті електролізу, прямо пропорційна силі струму і часу проходження струму через електроліт, m=kIt, k – електрохімічний еквівалент.
2-й з-н
Фарадея: Елктрохымычний елемент
речовини прямо пропорційний хімічному
еквіваленту
,
де М молярна маса, F – стала Фарадея, n –
валентність речовини.
Гальваностегія – нанесення покриттів на поверхню металевих та інших виробів, методом електролітичного осадження.
Гальванопластика – створення абсолютно точних копій предметів за допомогою електролізу.
Електролітичне рафінування – електроліз водних розчинів або солевих розплавів і дозволяє отримати метали високої чистоти
19. Напівпровідники – група речовин, що знаходиться в середній частині таблиці Мендєлєєва та опір яких зменшується з підвищенням температури.(при низьких температурах н.п. веде сабе як діелектрик)
Носіями струму в н.п. є електрони та дірки, в чистих напівпровідниках їх провідність дуже слабка, тому в них вводять домішки які підсилюють провідності того чи іншого типу.
Електропровідність напівпровідників залежить від освітленості, тобто н.п. власна так звана фотопровідність, також н.п. можуть перетворювати енергію світла в ел. струм.
20. Електронно-дірковий перехід (ЕДП) – це перехід між провідниками різної провідності n- i p-типів, також називається p-n-переходом. Електрони переходять з напівпровідника n-типу в провідник p-типу, а дірки навпаки. Основна властивість p-n-переходу – однобічна провідність.
Напівпровідниковий діод – напівпровідниковий прилад з одним p-n-переходом і двома зовнішніми виводами.
Діод складається з монокристалічної пластинки н.п., до якої приварена крапля іншого н.п. Ця пластинка припаяна оловом до основи металевого корпусу, який захищає кристал від зовнішнього впливу. Один контактний вихід з’єднаний з пластинкою, а інший з краплею н.п., він проходить в металевій трубці вплавленій в скляний ізолятор (прикл. Індій-германієвий)
Діод має однобічну провідність, завдяки чому широко використовується в електроприладах, зокрема для випрямлення струму в радіосхемах.
На вольт-амперній характеристиці залежність сили струму від напруги зображено лінією, зростаючою в додатному напрямі осі напруг.
