
- •Невизначений інтеграл лекція 12. Поняття первісної та невизначеного інтеграла. Властивості невизначеного інтеграла. Таблиця основних формул інтегрування
- •12.1. Первісна функція і невизначений інтеграл
- •12.2. Властивості невизначеного інтеграла
- •14.7. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •14.8. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Диференціальні рівняння
- •15.1. Диференціальні рівняння, основні визначення
- •15.2. Диференціальні рівняння першого порядку (загальні поняття)
- •15.3. Диференціальні рівняння із розділеними змінними
- •15.4. Диференціальні рівняння із змінними, які розділяються
- •Лекція 16. Однорідні рівняння, їх розв'язок.
- •16.1. Однорідні рівняння першого порядку
- •Лекція 17. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Підстановка бернуллі. Метод варіації довільної сталої
- •17.1. Лінійні рівняння першого порядку. Підстановка Бернуллі
- •17.2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої) для розв'язку лінійних рівнянь першого порядку
- •Лекція 18. Диференціальні рівняння виших порядків. Рівняння, які допускають зниження порядку. Задача коші
- •18.1. Рівняння виду
- •18.3. Рівняння II порядку, що дозволяють зниження порядку
- •19.1. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •19.2. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •Числові ряди лекція 21. Числовий ряд, основні означення.Необхідна умова збіжності. Дії з рядами. Ряди з додатними членами та їх властивості
- •21.1. Визначення числового ряду. Сума ряду
- •21.2. Властивості числових рядів із додатними членами
- •21.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Лекція 22. Достатні ознаки збіжності: порівняльна, даламбера, радикальна. Інтегральна ознака коші
- •22.1. Ознака порівняння
- •Лекція 23. Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність. Ряди зі знакочергуванням. Ознака лейбніца. Властивості знакозбіжних рядів
- •23.1. Знакозмінні ряди. Теорема Лейбніца
- •23.2. Знакопереміжні ряди. Абсолютна й умовна збіжність
- •23.3. Властивості абсолютно й умовно збіжних рядів
- •Функціональні ряди лекція 24. Область збіжності функціонального ряду
- •24.1. Область збіжності функціонального ряду
- •Означення. Ряд
- •Для всіх значень х в області збіжності ряду має місце співвідношення , тому
- •Лекція 25. Степеневий ряд, його область та інтервал збіжності. Властивості степеневих рядів. Радіус збіжності степеневого ряду
- •25.1. Степеневий ряд, його область та інтервал збіжності. Радіус збіжності степеневого ряду
- •Невизначений інтеграл
- •Визначений інтеграл
19.2. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
Розглянемо тепер неоднорідне рівняння
,
(19.1)
і з
неперервною правою частиною
.
Означення.
Якщо в (19.1)
,
то рівняння
називається відповідним
однорідним рівнянням.
Теорема
1.
Якщо відомий який-небудь частинний
розв'язок
неоднорідного рівняння
,
то загальний його розв'язок
є сума цього частинного розв'язку і
загального розв'язку у
відповідного однорідного рівняння
,
тобто
.
Доказ. Потрібно довести, що сума є загальний розв'язок рівняння .
Доведемо спочатку, що функція є розв'язок рівняння .
Підставляючи
суму
в рівняння
замість у,
отримаємо
,
або
.
Тому що у є розв'язок рівняння , то вираз, який знаходиться в других дужках, тотожно дорівнює нулю. Тому що є розв'язок рівняння , то вираз, який стоїть в перших дужках, дорівнює . Отже, рівність є тотожністю. Таким чином, перша частина теореми доведена.
Доведемо тепер, що вираз є загальний розв'язок рівняння , тобто доведемо, що вхідні в нього довільні сталі можна підібрати так, щоб задовольнялися початкові умови:
,
які б ні були числа
(аби
було узято з тієї області, де функція
неперервна).
Помітивши, що у можна представити у формі
,
де
і
- лінійно незалежні розв'язки рівняння
,
а
і
- довільні сталі, можемо переписати
рівність
у вигляді
.
Тоді на підставі умов отримаємо
,
.
З цієї системи рівнянь потрібно визначити і . Переписавши систему у вигляді
,
,
зауважуємо,
що визначник цієї системи є визначник
Вронського для функцій
і
в точці
.
Тому що ці функції за умовою лінійно
незалежні, то визначник Вронського не
дорівнює нулю; отже, система має визначений
розв'язок
і
,
тобто існують такі значення
і
,
при яких формула
визначає розв'язок рівняння
,
який задовольняє даним початковим
умовам. Теорема цілком доведена.
Теорема
2.
Якщо
-частинний
розв'язок рівняння
,
а
- частинний розв'язок рівняння
,
то
-
частинний розв'язок рівняння
.
Доказ.
Складаючи ліві і праві частини рівностей
і
,
получимо
.
З останньої рівності і випливає, що сума
є розв'язок рівняння
.
Теореми, за допомогою яких знаходяться частинні розв'язки лінійних неоднорідних диференціальних рівнянь для спеціальних правих частин:
Теорема
3.
Якщо права частина лінійного
диференціального рівняння із сталими
коефіцієнтами має вид
,
де
- многочлен n-ої
степені і
не є коренем характеристичного рівняння,
то існує частинний розв'язок вигляду
,
де
- деякий многочлен n-ої
степені:
.
Якщо ж
є коренем характеристичного рівняння
кратності k
(
або
),
то існує частинний розв'язок вигляду
.
Зокрема,
при
права частина - многочлен n-ої
степені, і якщо
не є коренем характеристичного рівняння,
то частинний розв'язок
- також деякий многочлен тієї ж степені.
Якщо ж
- корінь кратності k,
то частинний розв'язок має вигляд
.
Теорема 4. Якщо ж права частина лінійного диференціального рівняння із сталими коефіцієнтами може бути подана у вигляді
,
де
і
- многочлени (n
- найбільша з їх степенів) і
не є коренем характеристичного рівняння,
то існує частинний розв'язок виду
,
де
і
-
многочлени степені n. Якщо ж є коренем характеристичного рівняння кратності k, то існує частинний розв'язок виду
.
Приклад.
Вирішити рівняння
.
Розв'язок.
Вирішимо відповідне однорідне рівняння
.
Складемо характеристичне рівняння
;
його корені
,
.
Загальний розв'язок відповідного
однорідного рівняння є
.
Тому що
права частина даного неоднорідного
рівняння має вид
(тобто вид
),
причому 0 не є коренем характеристичного
рівняння
,
то частинний розв'язок будемо шукати у
виді
.
Підставимо цей вираз в задане рівняння
,
.
,
.
Прирівнюючи коефіцієнти при однакових степенях х, получимо
Відкіля
,
.
Отже,
.
Загальний розв'язок
буде
.
Приклад.
Знайти загальний розв'язок рівняння
.
Розв'язок.
Вирішимо відповідне однорідне рівняння
.
Складемо характеристичне рівняння
;
його корені
,
.
Загальний розв'язок відповідного
однорідного рівняння є
.
Тут
права частина має вид
,
причому коефіцієнт 1 у показнику степені
є простим коренем характеристичного
многочлена. Отже, частинний розв'язок
шукаємо у виді
,
,
.
Підставляючи
в задане рівняння, будемо мати
.
Прирівнюючи коефіцієнти при однакових степенях х, получимо
,
,
відкіля
,
.
Отже, частинним розв'язком є
,
а загальним
.
Приклад.
Знайти загальний інтеграл лінійного
неоднорідного рівняння
.
Розв'язок.
Характеристичне рівняння
має корені
;
.
Тому загальний інтеграл відповідного
однорідного рівняння є
.
Частинний розв'язок неоднорідного рівняння шукаємо у виді
,
де А
і В
- сталі коефіцієнти, які підлягають
визначенню.
Підставляючи в задане рівняння, будемо мати:
.
Прирівнюючи
коефіцієнти при
і
,
одержимо систему двох рівнянь для
визначення А
і В:
відкіля
,
.
Загальний розв'язок даного рівняння
,
тобто
.
Приклад.
Вирішити рівняння
.
Розв'язок.
Характеристичне рівняння має корені
;
:
тому загальний розв'язок однорідного
рівняння має вид
.
Частинний розв'язок неоднорідного рівняння шукаємо у формі
.
Тоді
,
.
Підставляючи
ці вирази похідних у дане рівняння і
прирівнюючи коефіцієнти при
і
,
одержуємо систему рівнянь для визначення
А
і В:
відкіля
,
.
Таким чином, загальний інтеграл даного рівняння
.