- •Невизначений інтеграл лекція 12. Поняття первісної та невизначеного інтеграла. Властивості невизначеного інтеграла. Таблиця основних формул інтегрування
- •12.1. Первісна функція і невизначений інтеграл
- •12.2. Властивості невизначеного інтеграла
- •14.7. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •14.8. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Диференціальні рівняння
- •15.1. Диференціальні рівняння, основні визначення
- •15.2. Диференціальні рівняння першого порядку (загальні поняття)
- •15.4. Диференціальні рівняння із змінними, які розділяються
- •Лекція 16. Однорідні рівняння, їх розв'язок.
- •16.1. Однорідні рівняння першого порядку
- •Лекція 17. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Підстановка бернуллі. Метод варіації довільної сталої
- •17.1. Лінійні рівняння першого порядку. Підстановка Бернуллі
- •15.3. Диференціальні рівняння із розділеними змінними
- •17.2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої) для розв'язку лінійних рівнянь першого порядку
- •Лекція 18. Диференціальні рівняння виших порядків. Рівняння, які допускають зниження порядку. Задача коші
- •18.1. Рівняння виду
- •18.3. Рівняння II порядку, що дозволяють зниження порядку
- •19.1. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •19.2. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •Числові ряди лекція 21. Числовий ряд, основні означення.Необхідна умова збіжності. Дії з рядами. Ряди з додатними членами та їх властивості
- •21.1. Визначення числового ряду. Сума ряду
- •21.2. Властивості числових рядів із додатними членами
- •21.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Лекція 22. Достатні ознаки збіжності: порівняльна, даламбера, радикальна. Інтегральна ознака коші
- •22.1. Ознака порівняння
- •Лекція 23. Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність. Ряди зі знакочергуванням. Ознака лейбніца. Властивості знакозбіжних рядів
- •23.1. Знакозмінні ряди. Теорема Лейбніца
- •23.2. Знакопереміжні ряди. Абсолютна й умовна збіжність
- •23.3. Властивості абсолютно й умовно збіжних рядів
- •Функціональні ряди лекція 24. Область збіжності функціонального ряду
- •24.1. Область збіжності функціонального ряду
- •Означення. Ряд
- •Для всіх значень х в області збіжності ряду має місце співвідношення , тому
- •Лекція 25. Степеневий ряд, його область та інтервал збіжності. Властивості степеневих рядів. Радіус збіжності степеневого ряду
- •25.1. Степеневий ряд, його область та інтервал збіжності. Радіус збіжності степеневого ряду
- •Невизначений інтеграл
- •Визначений інтеграл
15.3. Диференціальні рівняння із розділеними змінними
Означення. Диференціальне рівняння типу
називають
рівнянням
із
розділеними
змінними,
тому що в цьому рівнянні змінні розділені,
тобто при
знаходиться тільки функція від х,
а при
- тільки функція від у.
Інтегруючи обидві частини цього рівняння, одержимо співвідношення, яке зв'язує розв'язок у, незалежну змінну х і довільну сталу С, тобто одержимо загальний інтеграл рівняння
.
Приклад. Знайти загальний розв'язок рівняння
.
Розв'язок.
,
,
.
15.4. Диференціальні рівняння із змінними, які розділяються
Означення. Диференціальні рівняння, у яких змінні можна розділити за допомогою множення або ділення обох частин рівняння на той самий вираз, називаються диференціальними рівняннями із змінними, які розділяються.
Це рівняння виду
.
Воно
може бути приведене до рівняння із
розділеними змінними шляхом ділення
обох його частин на вираз
:
,
або
.
Приклад. Знайти загальний розв'язок рівняння
.
Розв'язок. Розділяючи змінні, знаходимо:
,
.
Інтегруючи, отримаємо:
або
.
Останнє співвідношення є загальний
інтеграл даного рівняння.
Приклад. Розв'язати задачу Коші
,
.
Розв'язок. Розділяючи змінні, знаходимо:
.
Інтегруючи, отримаємо:
,
.
Одержали загальний інтеграл вихідного
рівняння.
Розв'язавши останнє рівняння відносно у, знайдемо загальний розв'язок вихідного рівняння
,
,
.
Знайдемо частинний розв'язок, який задовольняє початковій умові .
,
,
,
.
-
розв'язок задачі Коші.
Лекція 16. Однорідні рівняння, їх розв'язок.
16.1. Однорідні рівняння першого порядку
Означення. Функція називається однорідною функцією n-го порядку щодо змінних х і у, якщо при будь-якому t справедлива тотожність
.
Приклад.
- однорідна функція першого порядку,
тому що
.
Приклад.
- однорідна функція другого порядку,
тому що
.
Приклад.
- однорідна функція нульового порядку,
тому що
.
Означення.
Рівняння виду
називається однорідним,
якщо функції при
і
є однорідними однакового порядку.
Однорідне
рівняння зводиться до вигляду
і за допомогою заміни змінних
,
де
,
,
або
зводиться до рівняння із змінними, які
розділяються.
Приклад. Розв'язати задачу Коші
,
.
Розв'язок.
-
однорідні функції першого порядку
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
- загальний
розв'язок.
Знайдемо
частинний розв'язок, який задовольняє
початковій умові
:
,
.
- розв'язок
задачі Коші.
Лекція 17. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Підстановка бернуллі. Метод варіації довільної сталої
17.1. Лінійні рівняння першого порядку. Підстановка Бернуллі
Означення. Лінійним рівнянням першого порядку називається рівняння, що має вигляд
,
(17.1)
де
і
- задані неперервні функції від х
(або сталі).
Якщо
,
то рівняння називається однорідним.
Шукаємо розв'язок рівняння (17.1) у вигляді добутку двох функцій від х:
,
(17.2)
.
(17.3)
Підставши у і в (17.1), маємо:
,
.
(17.4)
Виберемо функцію такою, щоб
,
(17.5)
,
,
,
,
,
,
.
Так як
нам досить якого-небудь відмінного від
нуля розв'язку рівняння (17.5), то за функцію
візьмемо
.
Підставляючи знайдене значення в (17.4), одержимо:
,
,
,
.
Підставляючи
й
у (17.2), одержуємо розв'язок неоднорідного
рівняння:
,
.
(17.6)
Розв'язок однорідного рівняння можна записати у вигляді:
,
,
,
,
.
Приклад. Розв'язати рівняння
.
Розв'язок.
Скориставшись (17.2), (17.3)
,
,
маємо:
,
.
Згідно
методу виберемо функцію
такою, щоб
,
тоді
,
,
.
,
,
,
,
.
Підставляючи й , одержуємо загальний розв'язок рівняння:
.
