- •Невизначений інтеграл лекція 12. Поняття первісної та невизначеного інтеграла. Властивості невизначеного інтеграла. Таблиця основних формул інтегрування
- •12.1. Первісна функція і невизначений інтеграл
- •12.2. Властивості невизначеного інтеграла
- •14.7. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •14.8. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Диференціальні рівняння
- •15.1. Диференціальні рівняння, основні визначення
- •15.2. Диференціальні рівняння першого порядку (загальні поняття)
- •15.3. Диференціальні рівняння із розділеними змінними
- •15.4. Диференціальні рівняння із змінними, які розділяються
- •Лекція 16. Однорідні рівняння, їх розв'язок.
- •16.1. Однорідні рівняння першого порядку
- •Лекція 17. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Підстановка бернуллі. Метод варіації довільної сталої
- •17.1. Лінійні рівняння першого порядку. Підстановка Бернуллі
- •17.2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої) для розв'язку лінійних рівнянь першого порядку
- •Лекція 18. Диференціальні рівняння виших порядків. Рівняння, які допускають зниження порядку. Задача коші
- •18.1. Рівняння виду
- •18.3. Рівняння II порядку, що дозволяють зниження порядку
- •19.1. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •19.2. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •Числові ряди лекція 21. Числовий ряд, основні означення.Необхідна умова збіжності. Дії з рядами. Ряди з додатними членами та їх властивості
- •21.1. Визначення числового ряду. Сума ряду
- •21.2. Властивості числових рядів із додатними членами
- •21.3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Лекція 22. Достатні ознаки збіжності: порівняльна, даламбера, радикальна. Інтегральна ознака коші
- •22.1. Ознака порівняння
- •Лекція 23. Знакозмінні ряди. Абсолютна і умовна збіжність. Ряди зі знакочергуванням. Ознака лейбніца. Властивості знакозбіжних рядів
- •23.1. Знакозмінні ряди. Теорема Лейбніца
- •23.2. Знакопереміжні ряди. Абсолютна й умовна збіжність
- •23.3. Властивості абсолютно й умовно збіжних рядів
- •Функціональні ряди лекція 24. Область збіжності функціонального ряду
- •24.1. Область збіжності функціонального ряду
- •Означення. Ряд
- •Для всіх значень х в області збіжності ряду має місце співвідношення , тому
- •Лекція 25. Степеневий ряд, його область та інтервал збіжності. Властивості степеневих рядів. Радіус збіжності степеневого ряду
- •25.1. Степеневий ряд, його область та інтервал збіжності. Радіус збіжності степеневого ряду
- •Невизначений інтеграл
- •Визначений інтеграл
14.7. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
Нехай
функція
визначена і неперервна при усіх значеннях
х
таких, що
.
Розглянемо інтеграл
.
Цей інтеграл має смисл при усіх
.
При зміні b
інтеграл змінюється. Розглянемо питання
про поведінку цього інтеграла при
.
Означення.
Якщо існує скінченна границя
,
то ця границя називається невласним
інтегралом
від функції
на інтервалі
і позначається так:
.
Отже,
по означенню маємо:
.
Говорять, що в цьому випадку невласний інтеграл існує або збігається. Якщо при не має скінченної границі, то говорять, що невласний інтеграл не існує або розбігається.
Легко
з'ясувати геометричний зміст невласного
інтеграла у випадку, коли
:
якщо інтеграл
виражає площу області, обмеженої кривою
,
віссю абсцис і ординатами
,
,
то природно вважати, що невласний
інтеграл
виражає площу необмеженої (нескінченної)
області, замкнутої між лініями
,
і віссю абсцис.
Аналогічним образом означаються невласні інтеграли і від інших нескінченних інтервалів.
.
.
Останню рівність варто розуміти так: якщо кожний із невласних інтегралів, який стоїть справа, існує, то існує (збігається) по означенню й інтеграл, який стоїть зліва.
Приклад. Обчислити невласні інтеграли:
а)
б)
.
Другий
інтеграл дорівнює
.
Обчислимо перший інтеграл.
Отже,
.
Приклад.
Показати, для яких значень
інтеграл
збіжний, а для яких розбіжний.
Розв'язок.
При
.
Отже, щодо аналізованого інтеграла можна зробити такі висновки:
якщо
,
то
,
тобто інтеграл збігається;
якщо
,
то
,
тобто інтеграл розбігається.
При
,
тобто інтеграл розбігається.
14.8. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
Нехай
функція
визначена і неперервна при
,
а при
функція або не визначена, або терпить
розрив. У цьому випадку не можна говорити
про інтеграл
як про границю інтегральних сум, тому
що
не визначена на відрізку
,
і тому ця границя може і не існувати.
Інтеграл
від функції
,
необмеженої в точці b,
означається таким способом:
.
Означення. Якщо границя, яка стоїть справа, існує, то інтеграл називають невласним збіжним інтегралом, у противному випадку інтеграл називають розбіжним.
Якщо
функція
необмежена в лівому кінці відрізка
(тобто при
),
то по означенню
.
Якщо
функція
необмежена в деякій точці
,
яка лежить усередині відрізка
,
то
,
якщо обидва невласних інтеграли, які
стоять у правій частині рівності,
існують.
Приклад. Обчислити невласні інтеграли:
а)
б)
.
Отже, даний інтеграл розбігається.
Зауваження.
Якщо функція
,
визначена на відрізку
,
має всередині цього відрізка скінчене
число точок розриву
,
то інтеграл від функції
на відрізку
означається так:
,
якщо кожний із невласних інтегралів у
правій частині рівності збігається.
Якщо ж хоча б один із цих інтегралів
розбігається, то і
називається розбіжним.
