- •4. Принципи конституційного права
- •5. Норми конституційного права України (особливості, структура, класифікація)
- •11. Функції Конституції.
- •12. Об'єкти конституційного регулювання. Структура Конституції України
- •16. Суб’єкти правової охорони Конституції України
- •17. Конституційно-правові засади формування Конституційного Суду України
- •18. Компетенція ксу
- •21. Поняття конституційного ладу
- •22. Система засад конституційного ладу
- •23. Україна – суверенна держава
- •24. Україна – демократична держава
- •33.Поняття і сутність конституційно-правового статусу людини та громадянина
- •39.Поняття та система основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •40. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина
- •49. Конституцційно-правовий статус іммігрантів.
- •50. Конституційно-правовий статус закордонних українців
- •66. Конституційні засади організації державної влади.
- •67. Конституційна система органів державної влади(одв) в Укр.
- •68. Особливості виборчих систем з обрання Президента України, Верховної Ради України та вр арк.
- •71. Конституційно-правова природа Конституції арк.
- •78. Президент України – Верховний Головнокомандувач Збройними Силами України
- •79.Конституційно-правовий зміст повноважень Президента України. Їх класифікація за специфікою предметів відання.
- •85.Представник президента України в ксу
- •94. Структура вру.
- •106. Конституційно-правовий статус територіальної громади.
- •114. Гарантії місцевого самоврядування
16. Суб’єкти правової охорони Конституції України
Суб’єктами правового захисту Конституції України є:
- сама Конституція, в якій передбачено жорстку процедуру внесення змін до неї. Прикладом такої процедури є розділ ХІІІ КУ, де йдеться про те, що законопроект про внесення змін до Основного Закону може бути поданий до ВРУ ПУ або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу ВРУ. Такий законопроект схвалюється більшістю від конституційного складу ВРУ, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 від конституційного складу ВРУ на наступній черговій сесії. Крім вище зазначених дій, даний законопроект може, відповідно до ст. 156 КУ, затверджуватися всеукраїнським референдумом.
КУ не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України.
КУ не може змінюватися в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Законопроект про внесення змін до КУ, який розглядався ВРУ і закон не був прийнятий може бути поданий до ВРУ не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
ВРУ за час своєї діяльності не може змінювати двічі одні і ті ж положення КУ.
Законопроект про внесення змін до КУ розглядається ВРУ за наявності висновку Конституційного Суду України, щодо відповідності вищезазначеним вимогам КУ цього законопроекту.
- Глава держави – Президент України, котрий згідно п.2. ст. 102 КУ є гарантом її додержання.
- ВРУ – єдиний законодавчий орган державної влади, до повноважень якого належить внесення змін до Конституції (ч.1. ст 85 КУ).
- Центральні і місцеві органи виконавчої влади: наприклад, згідно ст.119 КУ місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання КУ і ЗУ, актів ПУ, КМУ, інших органів виконавчої влади.
- Правоохоронні органи (суди, прокуратура) та адвокатура.
КСУ, який згідно своїх повноважень вирішує питання про відповідність Конституції, законів і інших правових актів ВРУ, актів ПУ, КМУ, ВР АРК та офіційне тлумачення Конституції і законів України
17. Конституційно-правові засади формування Конституційного Суду України
Порядок формування й діяльності, завдання, повноваження Конституційного Суду України визначаються Конституцією України (розділ XII) та Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.
Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду України:
шість суддів призначаються Президентом України після консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України.
Призначеною на посаду судді Конституційного Суду України вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України;
шість суддів призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.
Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також можуть вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються.
Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.
шість суддів призначаються з'їздом суддів. При цьому з'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення до бюлетенів для таємного голосування.
Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від загалу обраних делегатів з'їзду суддів України.
Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно.
Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду від дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніше як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України.