34.Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.

Засоби наочності можна поділити на такі групи:Натуральні об’єкти: а) предмети господарської діяльності людей, що вивчаються в аудиторії; б) господарські об’єкти в їхньому природному середовищі, які вивчаються під час екскурсій чи виробничої практики, продукція їхнього виробництва, системи взаємодії між ними тощо). Відтворення натуральних об’єктів і явищ: а) моделі (зокрема комп’ютерні); б) ілюстративні зображення (фото, картини, слайди, діапозитиви, малюнки тощо). Описи предметів і явищ за допомогою символів: а) вербальні посібники (підручники, довідники, робочі зошити, текстові таблиці); б) графічні схематичні посібники (схеми різних видів і призначення); в) графічні статистичні посібники (графіки, діаграми, статистичні таблиці). Вони сприяють формуванню логічного мислення, розкривають сутність і структуру об’єктів і явищ, особливості їхнього просторового функціонування, допомагають засвоєнню теоретичних знань тощо. Вибір конкретних засобів навчання (наочності) залежить від багатьох факторів. Серед них: вид навчальної діяльності, зміст і обсяг теми, вимоги до рівнів засвоєння знань студентів, тривалість навчального заняття та його форма, наявність відповідних засобів і т. ін.

• Для студентів

під час лекційних занять у великих групах ефективно використовувати проектори, комп’ютери, засоби відтворення й посилення звуку. На практичних заняття з успіхом можна використовувати роздаткові матеріали Зрозуміло, чим більші вимоги до формування конкретних умінь студента — майбутнього економіста, тим різноманітніші та складніші засоби мають бути використані в навчальному процесі.Тривалість заняття також суттєво впливає на вибір відповідних засобів наочності. На короткому занятті (45 хв) доцільно використати невелику кількість засобів (1-2). Триваліше заняття (2—6 год) потребує більшої різноманітності та складності обраних навчальних знарядь.

35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.

конспекти-схеми відображують логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв’язки елементів і частин курсу. Правильно розроблені конспекти-схеми встановлюють також зв’язок курсу з іншими предметами і, дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.

Розробляючи конспект-схему, треба завжди пам’ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, те­оретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.

Форми використання конспектів-схем викладача різноманітні:для первісного засвоєння основ теми;для роботи з підручником і спеціальною літературою;для контролю знань;для встановлення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків.

Дуже важливо, щоб методика використання конспекту-схеми була щоразу новою, не давала студенту можливості звикнути до форм контролю й опитування.

Якщо студенти користуватимуться лише конспектом-схемою, в них може виникнути спрощене розуміння питання. Але майстерність викладача в тому й полягає, щоб наповнити формальну схему живим змістом, фактами,

Для складання конспекту-схеми рекомендується визначити обсяг матеріалу, який має бути включений, чітко уявити зв’язок даного матеріалу з попереднім та наступним розділами курсу; визначити, де знайти додаткову інформацію і як її використати; увесь матеріал, що підлягає схематичному аналізу, розподілити на окремі частини (блоки), виділивши моменти, які необхідно зрозуміти, знати, запам’ятати;встановити логічні зв’язки між цими блоками;продумати варіанти графічного зображення блоків;детально продумати кожний фрагмент конспекту-схеми; виділити у ньому основні опорні слова, проблеми, формули, факти;показати їхній взаємозв’язок; продумати символіку та графічну форму зображення;

Інтелект-карти - це інструмент, що дозволяє: ефективно структурувати і обробляти інформацію;

мислити, використовуючи весь свій творчий та інтелектуальний потенціал.

Інтелект-карти -гарний інструмент для рішення таких задач, як проведення презентацій, прийняття рішень, планування свого часу, запам'ятовування великих обсягів інформації, проведення мозкових штурмів, самоаналіз, розробка складних проектів, власне навчання.

Як малювати інтелект-карту

Центральний образ (що символізує основну ідею) малюється в центрі листа. Від центрального образу відходять гілки першого рівня, на яких пишуться слова, що асоціюються з ключовими поняттями, розкривають центральну ідею. Від гілок першого рівня при необхідності відходять гілки 2 рівня розукрупнення, що розкривають ідеї ,написані на гілках 1-го рівня.

По можливості використовуємо максимальну кількість кольорів, для малювання карти.

Скрізь, де можливо, додаємо малюнки, символи, і іншу графіком, що асоціюються з ключовими словами. При необхідності малюємо стрілки, що з'єднують різні поняття на різних гілках.

Для більшої зрозумілості нумеруємо гілки і додаємо ореоли.

структурно-логічні схеми подають матеріал як єдине ціле, дають легко оглядову картину логічних зв’язків між поняттями даної теми чи розділу.

Для узагальнення навчального матеріалу структурно-логічна схема складається з найважливіших понять і суджень. Складання схеми включає в себе як аналіз відповідного навчального матеріалу, встановлення зв’язків між його елементами, так і синтезування цих елементів в одне ціле.