26.Структура комунікативного акту в навчанні.

Структура, характер, система комунікативного процесу так чи інакше витворюються на основі форми участі комуніканта у процесі спілкування та форми взаємодії з предметом спілкування. Форми комунікативного процесу відрізняються насамперед одно- чи багатовекторністю процесу спілкування і здатністю перерозподіляти роль комуніканта в середовищі комунікаторів.

Необхідно виділяти одновекторну комунікацію. Вона має переважно побутовий сугестивний (лат. suggestio, від suggero навчаю, навіюю) характер, хоч цілком природно використовується і в професійній, виробничій, нау-ковій сферах, а також має постійні ролі комуніканта та комуніката і монологічну форму мовлення. Багатовекторна комунікація. Вона характеризується постійною зміною ролі комуніканта і комуніката та має діалогічну форму мовлення.

Одновекторна чи багатовекторна комунікація має ще й інші назви - монологу та діалогу.

Монолог є одновекторним типом спілкування, що не вимагає комунікативної реакції комуніката. Як форма мовлення, монолог являє собою найбільш розлоге й логічно організоване повідомлення під час спілкування. У лінгвістичній науці виділяють монолог внутрішній, агітаційний (сугестивний), драматичний, ліричний, розповідний. Діалог — це різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб

У комунікативному акті можна виділити такі моменти: на боці автора підготовку мовлення, "промовляння" підготовленого повідомлення перед його публікацією - мисленнєве "примірювання" повідомлення до свідомості адресата, власне мовлення і вже на боці адресата розуміння, включаючи моделювання задуму автора (навіщо він це сказав?) - корелят "промовляння", засвоєння зрозумілого, - уведення його до свідомості. У "віяльному" мовленні (виняток становить відкритий ефір - де діє режим діалогу) через деякий час після створення повідомлення відбувається саморедагування (або редагування) - моделювання комунікативної діяльності і удосконалення її умов.

Автор подумки моделює вплив повідомлення на уявного читача, намагаючись визначити результати сприймання повідомлення в свідомості читача.

У процесі промовляння суб’єкт діяльності - адресант; предмет діяльності - закладена в повідомленні інформація, тобто зображувана дійсність (результати відображення дійсності в свідомості автора); мета - переслідується в свідомості і діях слухача; засоби діяльності - мовна система і мовний матеріал, які надають відповідні моделі для оформлення результатів відображення і зображення дійсності - належної передачі читачеві інформації в повідомленні, що дозволило б досягнути необхідних змін в свідомості (а потім і в діях) слухача; продукт промовляння - повідомлення. При "промовлянні" автор моделює діяльність слухача.

27. Фактори ефективного управління навчанням.

Значні причини, що впливають на перебіг і результати дидактичного процесу, називають факторами.

1. Взаємодія суб’єктів:

- актуалізація потреб та мотивів здобуття освіти; - посилення ролі студента: індивідуальний та диференційований підходи; - розвиток творчих задатків студента;

- використання принципів навчання дорослих учнів; - «гнучкий» зворотний зв'язок;

- застосування комп’ютерних технологій навчання.

2. Зміст:

- інформаційна насиченість і вдосконалення змісту навчання відповідно до заданих рівнів професійної компетентності та рольової перспективи майбутніх фахівців; - модульне навчання; - міждисциплінарне навчання; - використання інтрамереж.

3. Організаційні форми:

- навчання з відривом і без відриву від роботи; - дистанційна освіта; - «відкрита» освіта; - тренінг-програми; - інтенсивні розвивальні технології вивчення окремих програм і предметів; - зростання частки самостійної роботи студентів.

4. Дидактичні процеси:

- методи, засоби і прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; - дидактичні матеріали; - засоби навчання.

Скільки та якої якості дидактичного продукту (конкретних знань, вмінь, навичок, професіоналізму та ін.) учень набуде в дидактичному процесі, повністю залежить від комплексу причин, від того, які фактори і як поєднаються у взаємодії, в єдиному трудовому процесі тих, хто навчає і тих, хто навчається. Таких дидактичних факторів (тобто факторів, що впливають на навчальний процес) може бути дуже багато.

Диференціація дидактичних факторів за ступенем узагальнення на більш та менш загальні. Отже, одиничні фактори об’єднуються в загальні. Загальний дидактичний фактор, як правило, включає в себе значну кількість продуктогенних причин і може конструюватися з декількох дидактичних факторів. Загальні фактори об’єднуються в комплексні. На вершині цієї ієрархії стоять генеральні фактори, що включають всі без винятку продуктогенні причини певної групи, об’єднані спершу в одиничні фактори, по- тім — загальні та комплексні (рис. 20.1).

Рис. 20.1. Схема ієрархії факторів навчання

У результаті довготривалих досліджень виділено 4 генеральні фактори, що визначають в комплексі формування продуктів дидактичного процесу (за І. П. Подласим): 1) навчальний матеріал. 2) організаційно-педагогічний вплив 3) здатність навчатися 4) час 5)соціально-психологічна характеристика групи.