- •1.Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •2.Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •3. Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •4.Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •5.Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
- •6.Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •7. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •8. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації
- •9.Планування занять. Основні етапи заняття.
- •11.Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •12. Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •13. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •14. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •15. Мотивування учнів до навчання: індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика.
- •16.Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •17. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу.
- •18. Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •19. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •20. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •21. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •22. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •23. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •24. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •25. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •26.Структура комунікативного акту в навчанні.
- •27. Фактори ефективного управління навчанням.
- •1.Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •2.Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •3.«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.
- •4.Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •10.Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки.
- •12.Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •13.Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки.
- •14.Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •15.Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •16.Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).
- •17.Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вивчення економіки.
- •18.Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.
- •4. Відбір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного ставлення
- •19.Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •20.Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •21.Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •22.Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •23.Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •24.Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •25.Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •29.Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •31.Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •33.Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •34.Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •36.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті
- •41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •49.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •50.Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •1 Сутність поняття «спілкування».
- •2. Структура спілкування та його ф-ції ? ивди
- •3.Різновиди бар’єрів на шляху спілкування.
- •4.Особливості вербальної комунікації
- •5.Суттеві особливості процесу слухання.
- •6. Особливості невербальної комунікації
- •7. Сутність поняття «інтерактивна сторона спілкування».
- •8. Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •9. Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •10. Групова взаємодія.
- •11.Сутність поняття «соц.. Перцепція», Психолог. Механізми соц.. Перцепції.
- •12. Ефекти соц.. Перцепції. Соціальні стереотипи.
- •13.Вплив зовнішніх ознак особистості на сприйняття її оточуючими. Імідж.
- •14. Психологічні механізми саморегуляції. можна доповнити методами і наст. Пит.
- •15.Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •16. Сутність поняття «педагог. Спілкув.», його структура.
- •17. Особистісні особливості педагога, які ускладнюють пед. Спілкув.
- •18. Стилі пед.. Спілкув.
- •19.Поняття «ділового спілкування, структура.
- •20. Форми ділового спілкування
- •1. Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •2. Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
22. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
Дошкільний вік(від 3 до 6-7 р): активне формування морально-етичних та особистісних категорій; формування паростків довільної уваги та смислової пам’яті. Набагато краще запам’ятовуються наочні образи, аніж словесні міркування. Переважає наочно-дійове та інтенсивно розвивається наочно-образне мислення. У навчанні слід спиратися на гру та творчі вправи.
Молодший шкільний вік (від 6-7 до 11 р): Анатомо-фізіологічні особливості: не сформованість, процес розвитку організму; покращена пам’ять; формування себе як соц. об’єкту. Особливості сприймання: довільне, цілеспрямоване. Пам’ять: формується логічна; довільна продуктивніша за мимовільну. Уява: набуває творчого і логічного уявлення; Мислення: конкретно-образне; Увага: переважає мимовільна; зростає обсяг і стійкість; відсутня довгострокова концентрація. Необхідно включати в навчальну діяльність ігор (дидактичних, предметних, спортивних). Провідну роль у розвитку дитини відіграє практична діяльність. Слід чергувати розумові заняття із практичними. У процесі навчання попервах необхідно спиратися на спостереження конкретних ситуацій.
Середній шкільний вік (від 11 до 15 років) є найсприятливішим для розвитку творчого мислення. Переважає абстрактне мислення. Формується здатність до аналітичного сприйняття. Довільність пам’яті і уваги. Слід активно залучати підлітка до навчального процесу, створювати умови для вираження думки, позиції, активно використовувати переконання, збільшувати обсяг самостійної роботи, делегувати відповідальність за виконання доручень, широко використовувати позаурочні заняття. Ділові ігри: ігри-обговорення, ігри-дослідження. Пов’язувати навчальний матеріал із навколишнім життям. Розвивається довільна та післядовільна увага. Організовувати д-сть (увагу) необхідно так, щоб у підлітка не виникало бажання, не було часу і можливості відволікатися на сторонні справи.
Старший шкільний вік (15 - 18 років). Відчуття власного світу, виявляється у формі переживань власної індивідуальної цілісності та неповторності. З’являються власні критерії оцінювання своєї значущості. Цей період характеризується сформованістю довільності всіх психічних пізнавальних процесів. Сприймання стає складним інтелектуальним процесом опосередкованим попереднім досвідом, наявними знаннями та інтелектуальним потенціалом. Зростає обсяг, концентрація, тривалість уваги, розвивається здатність її розподіляти. Удосконалюється переключення уваги від одних навчальних та практичних завдань до інших, зростає вибірковість уваги. У навчальній діяльності зростає роль післядовільної уваги.
ростає продуктивність запам’ятовування абстрактного матеріалу. Формується логічне мислення. Необхідно формувати практичний інтелект. Студентський вік (18-23 р). Завершення формування морально-естетичної сфери, становлення і стабілізації х-ру та прийняття статусу та відповідальності дорослої людини відповідно до своєї статі. Формування «Я-концепції», «Я-ідентичності».. Зміцнення мотиваційної сфери, переконань, проф. спрямованості. Розвиток здібностей. Удосконалення, «професіоналізація» псих. процесів. Підвищення відчуття обо’язку, розвиток відповідальності за власне життя. Стабілізація самооцінки. Зростають загальна зрілість і стійкість особистості. Абстрактне мислення. Дорослі (від 23 р. до кінця життя). Людина досягає розуміння відповідальності. Важливим показником дорослішання є зрілість людини. Зростання особистісної автономності, свободи та соц. інтегрованості. Діалектичне мислення. Функціональна спрямованість інтелектуальних можливостей. Наявність значного життєвого досвіду. Розширення, збагачення емоційних переживань. Продовження синтезу «Я-конц.». Сформованість власної позиції та світогляду.
Розвиток інтелектуальних показників триває впродовж усього періоду. Комплексний х-р мисленнєвих операцій, високий рівень інтеграції різних видів мислення. Зміни в якісних параметрах мовлення: лексичному і граматичному складі.