Основні властивості живого:

1.Живі організми існують у вигляді окремих особин, відмежованих від зовн.серед.

2.Обмін реч.і енергії, який забезпечує взаємозв’язок організму з зовн.серед. Організм вводить в себе певні реч., викор. Їх для побудови тіла і отримання енергії, а непотрібні виводить назовні.

Розмноження-відтвор.собі подібних.

Спадковість-здатність передавати основні властивості і риси розвитку із покоління в покоління.

Мінливість-здатність організмів змінюватися, набувати нових ознак в процесі розвитку.

Подразливість-здат.організмів змінюватися, реагувати на зміну умов зовн.серед.

Саморегуляція-це здат.орг.зберігати незмінним свою будову, хім..склад і тд

Ріст-кількісні зміни в орг.

Розвиток-якісні зміни в орг..

№3

 Загальна біологія вивчає основні закономірності життєвих явищ, які протікають на різних рівнях організації живого. Роз­гляд організації живої матерії починається із з'ясування будови і властивостей складних органічних молекул. Клітини багатоклі­тинних організмів входять до складу тканин, дві або декілька тканин утворюють орган. Багатоклітинний організм складної бу­дови, що має в своєму складі тканини і органи, в той же час є еле­ментарною одиницею біологічного виду. Взаємодіючі між собою види складають співтовариство, або екологічну систему, яка, у свою чергу, є одним з компонентів біосфери.

  Відповідно до цього виділяють декілька рівнів організації живої матерії.

1.                Молекулярний. Будь-яка жива система, як би складно вона не була організована, виявляється на рівні функціонування біоло­гічних макромолекул — біополімерів: нуклеїнових кислот, біл­ків, полісахаридів, а також інших важливих органічних речовин. З цього рівня починаються найважливіші процеси життєдіяльно­сті організму: обмін речовин і перетворення енергії, передача спа­дкової інформації тощо.

2.                Клітинний. Клітина є структурною і функціональною оди­ницею, а також одиницею розвитку всіх живих організмів, що мешкають на Землі. Вільноживучих неклітинних форм життя не існує.

3.                 Тканинний. Тканина є сукупністю схожих за будовою клі­тин, поєднаних виконанням загальної функції.

4.                 Органний. Органи — це структурно-функціональні об'єд­нання декількох типів тканин. Наприклад, шкіра людини як  різні речовини. Унаслідок цілого ряду складних хімічних пере­творень речовини з навколишнього середовища уподібнюються речовинам живого організму, з них будується його тіло. Ці проце­си називаються асиміляцією або пластичним обміном.

5. Організменний. Багатоклітинний організм є цілісною сис­темою органів, спеціалізованих для виконання різних функцій.

6. Популяційно-видовий. Сукупність організмів одного і того ж виду, поєднана загальним житлом, створює популяцію як сис­тему надорганізмового порядку. У цій системі здійснюються най­простіші, елементарні еволюційні перетворення.

7. Біогеоценотичний. Біогеоценоз — сукупність організмів різних видів і різної складності організації зі всіма чинниками середовища існування.

Неклітинні форми життя — живі організми, що не мають клітинної будови. Найчастіше до цієї групи відносять віруси, проте деякі вчені вважають живими і простіші структури, такі як віроїди, вірусоїди, плазміди, транспозони, та пріони.

Віруси-паразитичні живі сист.неклітинної будови. Відкриті в 1829 р. Івановським, але вивчені завдяки електр.мікроскопу(20 ст). В.дуже дрібні, 0,1-0,25 мкм. Побудовані із молекул ДНК або РНК, які утв.серцевину вірусу і молекул і білків, які утв.оболочку капсиду. Таку будову мають прості віруси. Складні віруси можуть мати вуглеводи, ліпіди, іони металів. Нуклеїнові кислоти В зберіг. І передають спадкову інфу, а білок викон. Функцію захисту і проникнення В в клітину хазяїна.

В-це внутрішньоклітинні паразити, які розмнож.тільки в клітинах хазяїна, при цьому вони перебудовують обмін реч. клітини і клітина синтезує білки вірусу. В швидко розмнож.

В. є збудниками вірусних захворювань. У рослин(фітофтороз, тютюнова мозайка) у тварин(сказ), у людини(ВІЛ,СНІД,грип, інфекційний гепатит, поліомієліт, коклюш, кір і тд.

Бактеріофаги- це особливі віруси, які вражають клітини бактерій, руйнують іх. Це складні В.

Бактеріофаги викор.для лікування бактеріальних хвороб, дизентерій, холери, а також для діагностики інфекційних хвороб.