- •Поняття держави
- •Функції держави
- •За соціальним значенням
- •Залежно від територіальної спрямованості
- •За часом здійснення
- •За сферами суспільного життя
- •За принципом розподілу влади
- •Теорії походження держави Патріархальна теорія
- •Джерело права
- •Форми права
- •Суб'єктивне право
- •Природне право
- •Принципи права
- •Функції права
- •Правові інститути
- •Соціальні норми та норми суспільного життя
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •Структура норми права. Види правових норм.
- •1) За метою дії норм у регулюванні суспільних відно
- •Юридичний факт. Правовідносини та їх суб`єкти і об`єкти
- •Функції юридичних фактів
- •Види юридичних фактів за юридичними наслідками
- •Юридична відповідальність,її види і цілі.
- •Види юв
- •Характеристики юв: ознаки, принципи, мета
- •Функції юв
- •Трудові правовідносини
- •Трудовий договір
- •Види трудового договору
- •Складання трудового договору
- •Контрактнa форма трудового договору
- •Підстави для розірвання трудового договору
- •Робочий час і його види
- •Характерні риси прийняття на роботу неповнолітніх
- •Поняття та види відпочинку у трудовому праві
- •Загальні положення про цивільні правовідносини
- •Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •1) Часткову, що мають фізичні особи, які не досягли чотирнадцяти років (малолітні особи).
- •2) Неповну. Нею наділені фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітні особи).
- •3) Повну, що мають фізичні особи, які досягли вісімнадцяти років (повноліття).
- •Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •Об'єкти цивільних прав
- •Поняття майнових відносин
- •Особисті та майнові відносини між подружжям
- •Право власності. Закон про власність.
- •Поняття шлюбу та сім`ї
- •1. За кількістю і характером сімейних пар, які проживають разом і ведуть спільне господарство, виховують дітей:
- •2. За наявністю батьків:
- •4. За тривалістю, віком:
- •Права і обов`язки подружжя
Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
Фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин.
У цивільних правовідносинах можуть брати участь громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. При цьому іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України.
Однак для того, щоб людина могла виступати суб'єктом цивільних правовідносин, вона має бути наділена цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю.
Цивільна правоздатність - це здатність мати цивільні права та обов'язки. Вона притаманна усім фізичним особам незалежно від віку, стану здоров'я тощо.
За загальним правилом цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження. Проте у випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. Крім того, законодавець може встановити, що здатність мати окремі цивільні права та обов'язки пов'язана з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Припиняється цивільна правоздатність фізичної особи в момент її смерті.
Позбавити фізичну особу цивільної правоздатності неможна ні за яких умов. А ось обмеження такої здатності в певних випадках допускається.
Обмеження цивільної правоздатності може бути добровільним (коди особа самостійно і за власним бажанням обмежує себе у здатності мати певні цивільні права та обов'язки, зокрема відмовляється від права власності на якесь майно) і примусовим (допускається тільки у виняткових, передбачених законом випадках, наприклад, у разі позбавлення особи волі за вироком суду).
Цивільна дієздатність фізичної особи — це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Цивільну дієздатність мають тільки фізичні особи, які усвідомлюють значення своїх дій та можуть ними керувати.
Розрізняють три види цивільної дієздатності залежно від її обсягу:
1) Часткову, що мають фізичні особи, які не досягли чотирнадцяти років (малолітні особи).
Вони наділені правом: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (тобто ті, що задовольняють побутові потреби особи, відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість); здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду;
2) Неповну. Нею наділені фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітні особи).
Ці особи мають право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено заковом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним ними на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітні особи мають право вчиняти й інші правочини, але лише при отриманні на це згоди їх батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
За завдану шкоду неповнолітня особа несе відповідальність особисто. Однак у випадках, установлених законом, якщо в цієї особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник;