11. Утворення з’єднання при стиковому зварюванні
При зварюванні опором для утворення якісного з’єднання основну увагу приділяють отриманню рівномірного нагріву торців та деталей а також деформації металу що забезпечує руйнування і видалення оксидів.
а- опором; б- оплавленням
Рисунок 2- Циклограми контактного стикового зварювання
Стикове зварювання оплавленням виконують безперервним або переривчастим оплавленням (з підігрівом).
При стиковому зварюванні безперервним оплавленням деталі спочатку затискують у електродах – затискачах, потім на них подається напруга від зварювального трансформатора і тільки після цього повільно переміщують одну з деталей назустріч іншій із заданою швидкістю до їх зіткнення (рис. 2).
В момент виникнення контакту в окремих точках торців крізь нього проходить струм високої густини. В результаті цього метал контактів – перемичок миттєво нагрівається до температури кипіння та випаровування та вибухоподібно руйнується. Після нагріву деталей на потрібну глибину при оплавленні та при наявності шару рідкого металу на всій площині торців деталей їх стискують із підвищеною швидкістю осадження зусиллям осадки.
При переривчастому оплавленні деталі зближуються під дією струму з повільно наростаючою швидкістю при коротких зворотно-поступальних рухах. Імпульсне оплавлення локалізує нагрів та розширює високотемпературну зону, попереджуючи швидку кристалізацію розплаву. Після оплавлення всього перерізу виключають струм та здійснюють осадку. Імпульсне оплавлення значно зменшує потрібні для оплавлення потужність та припуск на оплавлення. Зварювання з імпульсним оплавленням використовується для перерізів
500…10 000 мм2.
12. Джерела теплоти при стиковому зварюванні
Нагрів деталей при стиковій зварці|зварюванні| відбувається|походить| за рахунок виділення теплоти на електричних опорах зварюваних деталей при проходженні через них електричного струму|току| за час зварки|зварювання|. Опір зварюваних деталей залежить від питомого електричного опору металу, довжини вильотів, площі|майдану| перетину і контактного опору між деталями. При стиковій зварці|зварюванні| опором контактний опір чинить вирішальний|ухвальний| вплив на нагрів деталей в зоні зварки|зварювання|. Це пояснюється|тлумачить| тим, що тепло виділяється у вузькій приконтактной| зоні за невеликий проміжок часу і викликає|спричиняє| швидке підвищення в ній температури, яка зберігається і після|потім| зникнення контактного опору до кінця циклу зварки|зварювання|. При нагріві опором стрічкових пив забезпечити розподілений рівномірний контакт уздовж|вздовж| довжини стику практично неможливо, оскільки|тому що| при різанні стрічки ножицями неможливо отримати|одержувати| необхідну шорсткість|шерехатість| і лінійність реза|. Тому при установці стрічок в затиски зварювальної машини контакт традиційно утворюється з одного боку стику. У зв'язку з цим отримання|здобуття| рівномірного температурного поля при нагріві опором стрічкових пив вельми|дуже| проблематично і є|з'являється| серйозним недоліком|нестачею| процесу зварки|зварювання| опором. Нерівномірність нагріву зростає із|із| збільшенням перетину зварюваних стрічок. Тому рівномірно нагрівати стрічку шириною більше 20 мм вельми|дуже| скрутно. Крім того, слід зазначити, що|слід відзначити , що| в тій зоні, де відбувся початковий контакт, і почався|розпочинав| нагрів стику, метал піддається нагріву триваліший період і нагрівається до вищих температур. Це приводить|призводить| до того, що в цій зоні метал перегрівається зі всіма витікаючими наслідками – зростанням|зростом| зерен, відкладенням домішок|нечистот| по межах|кордонах| зерен і ін. У результаті це приводить|призводить| до втрати пластичних і прочностных| властивостей металу в даній зоні і виправити положення|становище| високою відпусткою|відпуском| неможливо. Тому зварні з'єднання стрічкових пив, отримані|одержувати| контактною стиковою зваркою|зварюванням| опором значно поступаються з'єднанням|сполученням|, виконаним зваркою|зварюванням| оплавленем|.