- •Зварювання тискои
- •1. Контактне зварювання. Історія його виникнення та застосування
- •2. Класифікація контактного зварювання
- •3. Формування з’єднань при точковому зварюванні
- •4. Що таке контактні та власні опори деталей
- •5. Особливості нагріву металу при шовному зварюванні
- •6. Джерела тепла при точковому зварюванні
- •7. Пластична деформація та її роль при зварюванні
- •8. Об’ємна пластична деформація при точковому зварюванні
- •9. Особливості об’ємної пластичної деформації при шовному зварюванні
- •10. Видалення оксидів
- •11. Утворення з’єднання при стиковому зварюванні
- •12. Джерела теплоти при стиковому зварюванні
- •13. Теплові процеси при стиковому зварюванні опором
- •14. Теплові процеси при стиковому зварюванні оплавленням
- •15. Теплове розширення металу при точковому зварюванні
- •16. Утворення залишкових напружень при точковому зварюванні
- •17. Основні дефекти зварних з’єднань при точковому зварюванні
- •18. Процес оплавлення деталей при зварюванні пластмас
- •19. Технологічна пауза
- •20. Процес осадки при стиковому зварюванні пластмас
- •21. Конструкції деталей точкового зварювання
- •22. Елементи зварних з'єднань точкового зварювання
- •23. Схема технологічного процесу точкового та шовного зварювання
- •24. Виготовлення і підготовка поверхні деталей для точкового і шовного зварювання
- •25. Процес прихоплення та складання деталей при точковому і шовному зварюванні
- •26. Форма і розміри робочої поверхні електродів та роликів
- •27. Вплив властивостей зварювальних матеріалів на вибір параметрів режиму зварювання
- •28. Класифікація сплавів за особливостями властивостей і режимів зварювання
- •29. Особливості зварювання деталей нерівної товщини
- •30. Ефективні способи зварювання деталей нерівної товщини
- •31. Зварювання деталей із різноймених матеріалів
- •32. Зварювання металів із покриттям
- •33. Холодне зварювання
- •34. Дифузійне зварювання
- •35. Односторонє зварювання
- •36. Мікрозварювання тиском
- •37. Суть процесу та формування з’єднань рельєфного зварювання
- •38. Різновиди рельєфного зварювання
- •39. Підготовка деталей при рельєфному зварюванні
- •40. Вибір параметрів режиму рельєфного зварювання
- •41. Зварювання тертям
- •42. Ультразвукове зварювання
- •43. Зварювання вибухом
- •44. Вибір способу стикового зварювання
- •45. Конструкції з’днань стикового зварювання
- •46. Підготовка деталей при стиковому зварюванні
- •47. Вибір режимів стикового зварювання
- •48. Особливості технології стикового зварювання дротів та стержнів
- •49. Особливості технології стикового зварювання кільцевих деталей та труб
- •50. Особливості технології стикового зварювання ланок ланцюга та заготовок інструменту
- •51. Заключні операції після стикового зварювання
- •52. Шовно-стикове зварювнн
45. Конструкції з’днань стикового зварювання
Стикове зварювання опором. Такий спосіб застосовують при зварюванні деталей із низьковуглецевої сталі та кольорових металів із суцільним перерізом не більше 500 мм2 для сталей та не більше 200 мм2 для алюмінію та міді.
Зварювання з імпульсним оплавленням використовується для перерізів
500…10 000 мм2.
Стиковим зварюванням з’єднують дроти, стержні, труби, смуги, рейки, ланцюги та інші деталі, на спеціальних стикових машинах. Машини для стикового зварювання загального призначення можна розділити на три групи: неавтоматичні машини малої потужності для зварювання опором, неавтоматичні середньої потужності для зварювання опором та оплавленням і автоматичні середньої та великої потужності для зварювання оплавленням (оплавленням з підігрівом). До першої групи відноситься машина МС – 301 (рисунок 3).
46. Підготовка деталей при стиковому зварюванні
На якість зварних з’єднань суттєво впливає підготовка деталей під зварювання. При стиковому зварюванні форма та розміри з’єднуваних деталей повинні забезпечувати надійне закріплення їх в затискачах машини і підведення струму поблизу зони зварювання. Для створення умов рівномірного нагріву та однакової пластичної деформації обох деталей форму та розміри поперечного перерізу їх поблизу стику виконують за можливістю однаковими. Різниця в діаметрах зварюваних деталей повинна бути не більша 15 %. Для отримання заданої довжини зварюваних деталей передбачають припуски на зварювання (підігрів, оплавлення, осадку). Величину припуску встановлюють дослідним шляхом при відпрацюванні режимів зварювання та отримання з’єднань потрібної якості.
З’єднувані торці повинні бути перпендикулярні осі заготовок. Підготовку торців до зварювання виконують різкою на ножицях, пилах, металоріжучих станках. Плоскі торці деталей при зварюванні опором необхідно точно підганяти, бо ускладниться рівномірний нагрів зони зварювання.
Поверхню деталей на установочній довжині та в місцях контакту із струмопідвідними губками машини зачищають від окислень та інших забруднень. При поганому зачищені зростають втрати потужності, погіршується якість з’єднань та збільшується знос губок машини. Для зачищення поверхні використовують наждачні круги, металеві щітки, а також травлення в спеціальних розчинах.
47. Вибір режимів стикового зварювання
При зварюванні опором для утворення якісного з’єднання основну увагу приділяють отриманню рівномірного нагріву торців та деталей а також деформації металу що забезпечує руйнування і видалення оксидів.
Основними параметрами режиму стикового зварювання опором є зварювальний струм Ізв або густина струму j, час протікання струму tзв, початкове зусилля стиску Рп і зусилля осадки Рос (відповідно початковий тиск pп та тиск осадки pос), вкорочення детлей при зварюванні ∆зв, встановлювальна довжина lо.
Час протікання струму та густина струму коливаються в широких межах. При надмірній густині струму можливі виплески. Зменшення часу протікання струму приводить до нерівномірності нагріву деталей по перерізу, а збільшення посилює окислювальні процеси. Малий початковий тиск полегшує нагрів деталей, але може привести до утворення виплесків і посилення окислення торців. Підвищений тиск осадки збільшує пластичну деформацію деталей, активізує процеси руйнування оксидів і оновлення поверхні.
Мінімальна встановлювальна довжина l1 та l2 при зварюванні компактних січень приблизно рівна діаметру, або трьом чотирьом товщинам зварюваних деталей.
При зварюванні оплавленням електричні параметри режиму залежать від теплопрвідності і температури плавлення металу і визначаються в основному швидкістю оплавлення, яка задається також з урахуванням активності металу до взаємодії з газами, до процесів випаровування легуючих елементів, а також від січення зварюваних деталей.
Режими стикового зварювання оплавленням визначаються густиною струму при оплавленні jоп, припусками на оплавлення ∆оп і осадку ∆ос, їх швидкостями vоп та vос, а також часом осадки під дією струму tос і зусиллям осадки рос., встановлена довжина lо. При зварюванні оплавленням з підігрівом задають температуру підігріву Тпід, час підігріву tпід, число імпульсів на підігрів tімп, припуск на підігрів ∆під.
