98. Економічні погляди і.Франка.

Виняткова заслуга І.Я.Франка в історії української економічної думки полягає в тому, що він вносив у неї категорії марксистської політичної економії для дослідження капіталістичних виробничих відносин. Крім того, велика роль Івана Яковича в розробці української наукової термінології з політекономії, тому що до нього в Україні були поширені російські, польські та німецькі її мовні інтерпретації.Багато правильних думок висловив дослідник відносно матеріального виробництва, вважаючи економічні відносини справжнім мотором суспільного розвитку. Однак всупереч марксизму, великого значення надавав ролі ідей, освіти, культури. Близькими до марксистських були погляди І.Франка на класову структуру суспільства. Він розглядав класи як історичну категорію і вважав приватну власність матеріальною основою поділу суспільства на класи. Класову боротьбу в суспільстві вважав рушійною силою його розвитку. Тільки захист інтересів трудящих класів, підкреслював І.Франко у праці "Робітники і трудівники" входить у "нашу програму", про них тільки говоримо і їм тільки перед усім бажаємо добра . І.Франко приділяв першочергову увагу з'ясуванню найголовніших категорій політекономії. У процесі опанування марксистської економічної категорії ним поглиблювалося розуміння таких економічних категорій, як "капітал", "товар", "додаткова вартість", "зарплата" та ін. Він послідовно дотримувався теорії трудової вартості. І.Я.Франко не сприйняв висновки марксизму про необхідність пролетарської революції та диктатури пролетаріату. Головний акцент робив на громаду як основну господарську одиницю, заперечуючи при цьому роль централізованого керівництва. І.Франко все життя шукав свій шлях до побудови суспільства соціальної справедливості. Ця ідея пронизує всю наукову і художню творчість письменника. Якщо в ранній період він віддавав належне революційним формам і методам боротьби, то в зрілі роки все більше схилявся до еволюційних форм і методів розв'язання складних соціально-економічних проблем. В економічному світогляді І.Франка на зламі XIX-XX ст. взяли гору морально-етичні й духовні цінності, хоч значимістю економіки в житті суспільства, нації та людської особистості він ніколи не нехтував, а навпаки - надавав їй великого значення в утвердженні національної незалежності. Отже, в розумінні ідеї суспільного прогресу І.Франко виділяє насамперед людину, рівень задоволення її матеріальних і духовних потреб. Це неможливо без миру й злагоди між людьми, як неможливий без цього стан щастя і окремої людини, і суспільства в цілому. Шлях до добробуту і щастя лише один - через свободу людини і гарантію її людських прав.

99. Наукові відкриття є.Слуцького.

До плеяди українських економістів-новаторів, належить Євген Слуцький. Студентське дослідження Є. Слуцького "Теорія граничної корисності" вражає глибиною власних узагальнень та суджень. У першій частині свого дослідження він розглядає її психологічні засади. Друга частина присвячена розглядові елементів теорії діяльності, у третій - описується теорія цінності та корисності, дано наукову оцінку цим поняттям. У четвертій частині йдеться про теорію складної системи інтересів. П´ята частина присвячена основам теорії ринку.Застосування математичних методів до аналізу і обґрунтування теорії граничної корисності є заслугою Є. Слуцького, а й спроба звести погляди її окремих представників у єдину систему.. У теорії бюджету споживача Є. Слуцького важливе місце посідає аналіз граничної корисності кожного блага у зв´язку з функцією кількості лише даного блага. Усі попередні дослідники цієї проблеми виходили із закону насиченості потреб, але не змогли надати своїм результатам загального значення. Є. Слуцький дійшов таких наукових висновків: "Якщо бюджет споживача нормальний, то попит на кожне благо збільшується разом із зростанням доходу і зменшується зі збільшенням ціни на це благо. Якщо бюджет анормальний, то приростання доходу означає посилення попиту для благ насичувальних і його зменшення - посилення попиту для благ ненасичувальних... Із збільшенням ціни блага ненасичувального попит на нього має завжди зменшуватися; протилежне може трапитися тільки в попиті на благо насичувальне".учений дав таке визначення корисності: "Корисність якого-небудь поєднання благ - це величина, що має такі властивості: вона є більшою для поєднання, якому індивід надає перевагу, і її зміни безпосередньо відчуваються суб´єктом". Дослідження Є. Слуцького привернуло увагу зарубіжних економістів які зазначили, що Є. Слуцький значно розширив, поглибив, конкретизував теорію споживчого попиту, поведінку споживача на ринку благ. Відверто про запозичення у Є. Слуцького зізнався у своїй книзі "Вартість і капітал" лауреат Нобелівської премії Дж. Р. Гікс - ефект доходу і ефект заміщення. праця Слуцького "Етюд до проблеми будування формально-праксеологічних засад економіки", стала основною у формуванні нової науки XX ст. - праксеології..Є. Слуцький науково обґрунтував тенденції циклічного розвитку економіки, вивів деякі її закони на основі власних теорем, скориставшись, результатами попередніх своїх досліджень, зокрема, в галузі математики і статистики. У 30-х роках XX ст. праця Є. Слуцького, присвячена циклічному розвиткові економіки, була видана англійською мовою і мала великий вплив на світову економічну думку. Вона може впевнено бути зарахованою до наукових новаторств українського економіста.

100. Наукові новаторства Михайла Туган-Барановського. Видатний український економіст-мислитель, класик світової економічної теорії Михайло Туган-Барановський За своє коротке творче життя написав низку ґрунтовних наукових праць, які збагатили економічну думку новими ідеями. Наукові новаторства М. Туган-Барановського можна об´єднати в кілька блоків. 1. Синтез теорій граничної цінності з трудовою теорією вартості. Центральною проблемою політичної економії, як визнавали майже всі економісти XIX ст., була теорія цінності, яка в період формування економічних поглядів М. Туган-Барановського виступала у двох інтерпретаціях - трудової теорії та теорій граничності. Вони вважалися між собою несумісними, що вперше спростував український економіст у праці "Вчення про граничну корисність господарських благ, як причину їх цінності", 1890 р Учений вважає, що дві теорії, які становлять двоєдиність у теорії цінності, не є несумісними, а гармонійними. Єдина різниця полягає в тому, що вони досліджують різні фази одного і того ж процесу економічної оцінки. Теорія граничної корисності пояснює суб´єктивні фактори в економічній оцінці, тоді як теорія трудової цінності пояснює її об´єктивні фактори". М. Туган-Барановський проклав новий шлях у розвитку економічної теорії, яка підтвердила свою реалістичність протягом XX ст. Завдяки М. Туган-Барановському економічна теорія стала рівноправною серед наук поряд з механікою і фізикою. 2. Теорія економічних циклів. Світову славу М. Туган-Барановському принесла магістерська дисертація, присвячена дослідженню господарських криз в Англії в XIX ст. Дослідження присвячене вивченню періодичних промислових криз. Учений-економіст дійшов висновку, що економічні кризи не можна розглядати у відриві від функціонування ринку, і тому друга частина його дослідження присвячена теорії ринку. Детальний опис і зіставлення фактів економічної кон´юнктури переконали дослідника в тому, що "криза залежить не тільки від випадкових причин, властивих певному історичному моменту, але і від постійних, загальних причин, властивих сучасному культурно-економічному ладу". Особливу цінність у теорії криз М. Туган-Барановського становить аналіз симптомів їх виникнення і циклу відтворення. Підводячи підсумки проведеному дослідженню, вчений наголосив на тому, що його метою було довести, чому періодичність криз є неминучим супутником розвитку капіталістичного господарства. Велике наукове і прикладне значення теорії ринку, економічних криз і розбудованої на ній теорії економічної кон´юнктури М. Туган-Барановського повністю підтвердилося впродовж XX ст. Цим науковим новаторством українського вченого скористалися вчені всіх напрямів економічної думки новітньої доби й окремі держави в проведенні економічної антикризової політики. 3. Соціальна теорія розподілу До наукових пріоритетів М. Туган-Барановського зараховують соціальну теорію розподілу, яка сформувалась на кінець першої декади XX ст., але основи якої були закладені ще в 1890 р. у праці "Вчення про граничну корисність". Саме виходячи із синтезу трудової теорії вартості та теорії граничної цінності, вченому вдалося подолати обмеженість матеріалістичного детермінізму в тлумаченні прибутку, заробітної плати, позичкового відсотка тощо. В останні роки XIX ст. учений опублікував низку праць, в яких заперечував однобічне трактування людських інтересів і мотивацій, надавав великого значення соціальним та психологічним чинникам в економічному розвитку. теорія привернула увагу видатних економістів, зокрема, представника австрійської школи Є. Бем-Баверка. 4. Теоретик кооперації М. Т-Б виступив засновником теорії економічної кон´юнктури, розвиваючи водночас нову теорію розподілу. " У процесі свого наукового зростання М. Туган-Барановський щораз більше цікавився теорією і практикою кооперації. Він опублікував з цієї проблематики низку цінних праць; головною серед них є дослідження "Соціальні основи кооперації". 1916 p., стала відомою в усьому світі. Усебічно проаналізувавши розвиток кооперації, її пролетарські, селянські та дрібнобуржуазні форми з позицій різних поглядів та історичних закономірностей їх розвитку, М. Туган-Барановський у підсумковій частині свого ґрунтовного дослідження розкрив соціальну природу і політ позицію кооперації. значний доробок ученого увійшов до скарбниці світової й націонал кооперативної думки 5. Кон´юнктурна теорія грошей та її вплив на монетаризм XX ст. Особливе місце серед наукових доробків М. Туган-Барановського посідає теорія грошей і грошового обігу. Розкривши причини появи грошей, визначивши поняття металевих і паперових грошей, М. Туган-Барановський звернувся до "найважчого питання політичної економії - теорії грошового обігу". Згідно зі своєю генетико-еволюційною концепцією М. Туган-Барановський з´ясував суть, походження і основні функції грошей. М. Туган-Барановський заклав підвалини сучасної інвестиційної теорії циклів, випередивши в тому, як і в інших питаннях, економістів XX ст. Своїми науковими новаторствами М. Туган-Барановський збагатив світову економічну науку, проклавши їй перспективні шляхи подальшого розвитку. Не буде перебільшенням сказати, що новаторський вплив українського економіста-мислителя позначився продуктивно на всіх основних напрямах світової економічної науки XX ст.

1