
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука
- •2. Предмет історії економіки та економічної думки
- •3. Методи історії економіки та економічної думки
- •4. Завдання історії економіки та економічної думки як науки
- •5. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •6. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •7. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства
- •8. Господарство та економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •9. Господарство та економічна думка Стародавніх Китаю та Індії
- •10. Господарство античної Греції та його відображення в економічній думці
- •11. Економічна думка та господарський розвиток античного Риму
- •12. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •13. Загальні риси феодального господарства у Європі.
- •14. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи
- •15. Економічна думка Середньовічного Сходу
- •16. Економічна концепція Томи Аквінського
- •17. Економічна думка Росії та України в добу Середньовіччя
- •18. Соціальні утопії пізнього Середньовіччя
- •19. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •20. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •21. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •22. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •24. Започаткування класичної школи в Англії
- •25. Зародження класичної політекономії у Франції
- •26. Економічне вчення фізіократів
- •27. Промисловий переворот в Англії
- •28. Промисловий переворот в Франції
- •29. Промисловий переворот у Німеччині
- •30 Промисловий переворот у сша
- •31. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу
- •32. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •33. Наукова спадщина д. Рікардо.
- •34. Економічне учення т. Мальтуса.
- •35. Економічні погляди н. Сеніора.
- •36. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
- •37. Політична економія ж.Б.Сея.
- •38. Теорія „послуг” ф.Бастіа.
- •39. Концепція „гармонії інтересів” г.Ч.Кері.
- •40. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
- •41. Критичний напрям економічної теорії
- •42. Економічний романтизм с,Сісмонді
- •43. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
- •44. Соціалістичні утопічні вчення
- •45. Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
- •46. Ранній уопічний соціалізм
- •47. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
- •48. Вплив соціалітичних утопій на еволюцію економічної думки
- •49.Економічна теорія к.Маркса
- •50. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
- •51. Особливості методології к.Маркса.
- •52. Система економічних поглядів к.Маркса
- •53. Історичне значення марксизму
- •54. Історична школа в політичній економії
- •55. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
- •56. Система "національної економії" ф. Ліста
- •57.Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
- •58. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
- •59. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
- •60.Маржиналістська революція та її зв’язок зї змінами у світовому господарстві
- •61. Промислове зростання в Німеччині наприкінці XIX століття
- •62. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •64. Американська школа маржиналізму
- •67 Економічна теорія Маршала
- •68. Уповільнення темпів економічного зростання Франції та його причини
- •69. Становлення ринкового господарства в Україні
- •70. Ринкова еволюція України після реформ 1848 та 1861 рр. У відображенні представників української економічної думки
- •73 Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •74.Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •75 Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •76.Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •77. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •79. Посткейнсіанство
- •80. Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •81. Стан економічного потенціалу України на момент проголошення незалежності
- •82. Початок реформування національної економіки: позитивні та негативні наслідки
- •83. Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їхні наслідки
- •84. Світова система господарства та фактори розвитку господарських сфер суспільств у повоєнний час
- •85. Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн
- •86.Економічний поступ та формування теорій економічного зростання у 50—70-х роках XX ст.
- •87. Основні тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання сучасного етапу науково-технічної революції
- •88. Причини та наслідки кризи неокейнсіанської макроекономічної теорії та стабілізаційної політики у 70-80-х рр. Хх ст.
- •89. 3. Зростання ролі інф-ії та знань як основного ресурсу госп діял та перехід до інфо-технологіч революції.
- •90. Економічні погляди т.Прокоповича і я.Козельського.
- •92. „Домоводство” в.Каразина
- •94. Економічні погляди і.Вернадського.
- •97. Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки Сергія Подолинського
- •98. Економічні погляди і.Франка.
- •99. Наукові відкриття є.Слуцького.
54. Історична школа в політичній економії
Нагадаємо, що теорію Ліста заведено розглядати як переддень історичної школи В. Рошера (1817—1894), Б. Гільдебранда (1812—1878), К. Кніса (1821—1898). Ця школа, теорії якої є найяскравішим прикладом альтернативності економічного мислення, постала в першій половині XIX ст. її ідеї було поширено в Англії, Франції, Сполучених Штатах, але найвизначніші праці, побудовані на засадах альтернативності та історичного методу, написали саме німецькі еко-номісти-теоретики. Тому альтернативна (історична) школа політичної економії ототожнюється з німецькою історичною школою. Своє завдання представники цієї школи вбачали у формуванні на базі історичного методу окремого напряму національної політичної економії — учення про народне господарство Німеччини. Так само, як і Ліст, вони виходили з того, що ідеологія суспільного розвитку є первинною, визначає економічну політику, і отже, спрямовує розвиток економіки. Усі ці автори поділяли погляди Ліста, але всі вони зверталися до категорій, розроблених школою класичної політекономії, і стверджували, що ці категорії не заперечують слушності історичного методу, узгоджуються з ним і роблять картину суспільного життя повнішою. Фактично вони намагалися поєднати принцип державного регулювання і принцип економічної свободи. Якими ж були основні методологічні засади історичної школи? По-перше, на відміну від індивідуалізму та гедонізму класиків, теорії історичної школи мали комунітарний характер, тобто історична школа виходила з іншого, ніж класики, розуміння «економічної людини». Щоправда, вона для них так само була і виробником, і споживачем, але належала до певного визначеного суспільства, до певної нації, і повинна була свої індивідуальні інтереси узгоджувати з інтересами всієї нації за сприяння держави. Натомість класики розглядали індивіда як частину глобального економічного світу, де відносини впорядковуються економічними законами, без втручання держави. По-друге, історична школа предмет політичної економії вбачала в дослідженні народного господарства певної країни. Відрізнялась історична школа від класичної і методом дослідження. Вона використовувала історичний метод, сутність якого трактувалась у такий спосіб: коли йдеться про національне суспільство як певну історичну спільність людей, то необхідно враховувати, який саме потенціал, які надбання має в своєму розпорядженні нація і якими способами вони формувались. Керуючись історичним методом, представники історичної школи в основу аналізу покладали позаекономічні чинники як визначальні. Лідером історичної школи був В. Рошер. 1843 р. він публікує свою відому працю «Короткі основи курсу політичної економії з погляду історичного методу». Йому також належить «Історія англійської політичної економії XVI—XVII століть» (1851), «Система політичної економії» у п'яти томах (1854—1894), «Історія національної політичної економії в Німеччині» (1874). Рошер ставить своїм завданням доповнити й розвинути теорію класичної школи і водночас вплинути на формування національної політики. Досліджуючи історію становлення й розвитку економічних процесів у різних країнах, він намагається встановити причини їхніх національних особливостей. Історична школа в особі Рошера мала рішучого поборника еволюційного шляху розвитку суспільства і супротивника революційних перетворень. Він бачив історичну перспективу, критикував класичну школу за те, що вона, розглядаючи капіталістичні відносини як результат цивілізаційного прогресу, водночас оголошувала їх незмінними і вічними. Вершиною прогресу економіки, на думку Гільдебранда, є кредитне господарство. Ця форма господарства будується на справедливому обміні й розподілі, для якого не потрібні гроші. її Гіль-дебранд фактично ототожнює з плановою економікою, що функціонує задля задоволення конкретних, наперед визначених потреб споживачів і є можливою завдяки високим моральним якостям громадян суспільства.