24. Фотохостінг: технологія створення фотоальбому.

Розміщення фотоальбомів та фотоколекцій в мережі Інтернет пропонує багато можливостей як звичайним користувачам, так і кваліфікованим працівникам певного напрямку діяльності.

Для пересічних відвідувачів глобальної мережі перевагою розміщення фотографій в Інтернеті є те, що повністю зникає потреба пересилати електронною поштою значні за розмірами зображення – їхні онлайнові альбоми стануть доступними всім друзям, знайомим та іншим користувачам, що матимуть можливість переглядати фотографії, незалежно від просторово-часових обставин.

Корисним для любителів може бути використання фотохостингу (звичайно, в даному випадку підійде не будь-який ресурс) і для звичайної реклами при продажі будинку, квартири, автомобіля і тому подібних речей та предметів. Мова, звичайно, йде не про торгівлю продукцією якоїсь потужної та солідної компанії (це пояснюється тим, що без добре розкрученого та оформленого сайту не обійтися), а про звичайний продаж продуктів та здобутків індивідуальної власності. Варто погодитися з тим, що розміщення оголошень та пропозицій на відповідних Інтернет-серверах і в різних засобах масової інформації досить непогано буде підкріпити серією ілюстрацій [8].

Для професійних фотографів, як і для тих, хто вирішив серйозно зайнятися таким видом мистецтва, публікація альбомів в Інтернеті може стати предметом жвавих дискусій, слугуватиме обміном досвіду, що завжди буде корисним у плані підвищення професійної майстерності.

Фотоальбоми, у яких розміщені професійні роботи, можуть зацікавити потенційних роботодавців, для чого в резюме, що відправляється, досить одного посилання на фотоколекцію робіт, яка заздалегідь розміщується на відповідному фоторесурсі.

Технологія створення фотоальбому, як уже зазначалося, досить проста і складається з декількох етапів. Перш за все відбувається обов’язкова реєстрація – незалежно від того, про платний чи безкоштовний фотохостинг йдеться мова, – із стандартними, трохи зміненими, залежно від структури сайту питаннями: як мінімум повинен запитуватися логін, пароль та електронна пошта.

Після цього зазвичай потрібно створювати порожній фотоальбом, який можна асоціювати як папку із зображеннями. Альбом обов’язково повинен мати назву і, за бажанням, коментарі, дата проставляється автоматично.

На наступному етапі альбом заповнюється знімками, які в класичному варіанті завантажуються через спеціальну Інтернет-форму, що дозволяє залежно від конкретного варіанту хостингу одночасно завантажувати від одного до десяти і більше зображень. З одного боку, очевидно, що вантажити десять зображень швидше, ніж одне, з іншого, – у разі поганого зв’язку або невдало вибраного фотохостингу одночасне скачування великої кількості фотографій після досить тривалого очікування може привести до помилок, і всю роботу доведеться виконувати знову [5; 328].

Оскільки процес скачування габаритних зображень, нехай навіть в стисненому вигляді, – заняття, що вимагає певної кількості часу, ряд фотохостингів та їх сайтів пропонує прискорені варіанти скачування, що є дуже зручним.

Після того, як необхідні зображення будуть розміщені у Web-альбоми, можна переглядати всі фото, які містить фотогалерея, у зменшеному вигляді (щоб побачити зображення в більшому розмірі, потрібно натиснути на ньому клавішею мишки). Потім, якщо виникає необхідність і сайт має відповідні можливості, можна редагувати знімки за власним смаком і розсудом.