![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Курсова робота
- •Формування та ефективність використання"
- •1. Поняття нематеріальних активів
- •1.1 Сутність нематеріальних активів
- •1.2 Види нематеріальних активів та особливості їх обліку
- •1.3 Фактори, що запобігають ефективному створенню нематеріальних активів
- •2. Оцінка нематеріальних активів
- •2.1 Цілі та особливості оцінки нематеріальних ресурсів
- •2.2 Методи оцінки вартості нематеріальних активів
- •2.3 Амортизація нематеріальних активів
- •3. Економічна характеристика об’єкту дослідження - приватної фірми "Акцент"
- •3.1 Економічна структура досліджуваного підприємства
- •3.2 Аналіз нематеріальних активів на приватній фірмі "Акцент"
- •3.3 Економічний аналіз підприємства і роль нематеріальних активів у господарській діяльності
- •4. Техніко економічне обґрунтування раціонального вибору технологічного процесу
- •4.1 Розрахунок технологічної собівартості
- •4.2 Розрахунок капітальних витрат за варіантами
- •Висновок
- •Список використаної літератури
4.1 Розрахунок технологічної собівартості
Для визначення технологічної собівартості проводиться розрахунок окремих елементів витрат.
Вартість матеріалу виробу визначається за формулою
,
(4.4)
де Q - норма витрати матеріалу (маса заготовки), кг;
Цм - ціна матеріалу (заготовки), грн. (береться з періодичних видань для сталі або чавуну);
q - вага реалізованих відходів, кг;
Ц0 - ціна відходів, грн. (береться 10% від ціни матеріалу)
Тоді, для даного варіанту визначення вартості матеріалу виробу має такий вигляд:
(грн)
Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди (за виконувану операцію) визначається за формулою:
,
(4.5)
де
- годинна тарифна ставка відповідного
розряду, грн.;
- коефіцієнт,
що враховує додаткову зарплату (береться
=1,5;
- коефіцієнт,
що враховує нарахування на заробітну
плату (береться
=1,375);
- штучний
час на операцію, хв.;
- коефіцієнт,
що враховує багатоверстатне обслуговування
(береться
=
1);
- кількість одиниць устаткування на
даній операції, шт.
Основна і додаткова заробітна плата робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди за базовим варіантом складає:
(грн)
За проектним варіантом складає:
(грн)
Амортизаційні відрахування з устаткування, віднесені на дану операцію, визначаємо за формулою:
,
(4.6)
де
- вартість одиниці устаткування, грн.;
- коефіцієнт,
що враховує витрати на транспортування
і монтаж устаткування (
=1,15);
а - норма амортизаційних відрахувань (15%)
- кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.;
- річна
програма деталей, шт.
Отже, амортизаційні відрахування з устаткування за базовим варіантом:
Амортизаційні відрахування з устаткування за проектним варіантом
Витрати на ремонт устаткування беремо укрупнено пропорційно величині амортизаційних відрахувань за формулою:
,
(4.7)
де К - коефіцієнт, що встановлює залежність величини витрат на ремонт від величини амортизаційних відрахувань (беремо 200%).
За базовим варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
За проектним варіантом витрати на ремонт устаткування становлять:
Витрати на силову електроенергію Е за даною операцією:
,
(4.8)
де - коефіцієнт, що враховує використання встановленої потужності, затрачуваної при холостій роботі устаткування (беремо =0,25);
- сумарна
встановлена потужність електродвигунів
одиниці устаткування, кВт;
- машинний
час, хв.;
- коефіцієнт використання встановленої потужності устаткування в процесі різання (беремо =0,8);
- вартість
одного кВт / год. електроенергії, грн.
Отже, витрати на силову електроенергію за базовим варіантом становить:
(грн)
Витрати на силову електроенергію за проектним варіантом
(грн)
Витрати
на різальний інструмент (
),
що належить до операції, розраховуються
за формулою:
,
(4.9)
де
- вартість інструмента, грн.;
- вартість
переточування, грн.
,
(4.10)
де
- час переточування, хв.;
- годинна ставка заточника, грн.;
- коефіцієнт, що враховує випадковий
збиток (
=1,05);
- стійкість інструменту між двома
переточуваннями, хв.;
- число переточувань до повного зношення
(додаванням одиниці враховується час
роботи інструменту до першого
переточування);
- кількість інструментів.
В першу чергу необхідно визначити вартість переточування для базового варіанту:
(грн)
Для проектного варіанту:
(грн)
Тому витрати на різальний інструмент за базовим варіантом складають:
За проектним варіантом:
Витрати
на допоміжні матеріали
,
віднесені на операцію, визначаємо
укрупнено за формулою:
(4.11)
де
- річні витрати на допоміжні матеріали,
беремо такими, що дорівнюють 210 грн у
рік на одиницю устаткування;
- кількість одиниць устаткування, шт.
Отже, витрати на допоміжні матеріали за базовим варіантом складають:
За проектним варіантом:
Витрати
на зміст виробничої площі
,
віднесені на операцію, визначаємо за
формулою
(4.12)
де
- площа, безпосередньо займана одиницею
устаткування,
;
- коефіцієнт, що враховує додаткову
площу під проходи та проїзди (
=3,5);
- кількість одиниць устаткування;
- річна норма витрат з утримання 1
виробничої
площі, грн. (беремо 80 грн). Витрати на
зміст виробничої площі за базовим
варіантом становлять:
За проектним варіантом:
Результати розрахунків елементів витрат технологічної собівартості заносять у таблицю й підсумовують за варіантами.
Таблиця 4.5 - Технологічна собівартість одиниці виробу
Найменування елементів витрат |
Базовий варіант |
Новий варіант |
Вартість
матеріалу виробу ( |
5,8 |
5,8 |
Основна
і додаткова зарплати виробничого
робітника з відрахуваннями на соціальне
страхування й в інші фонди ( |
1,65 |
0,83 |
Амортизаційні
відрахування з устаткування ( |
0,0182 |
0,0575 |
Витрати на ремонт устаткування (Р) |
0,0364 |
0,115 |
Витрати на силову електроенергію (Е) |
0,13 |
0,15 |
Витрати
на різальний інструмент ( |
0,012 |
0,039 |
Витрати
на допоміжні матеріали ( |
0,00525 |
0,0039 |
Витрати
на зміст виробничої площі ( |
0,021 |
0,029 |
Всього: |
7,67 |
7,02 |