- •Філософія
- •1)Світогляд. Сутність та структура
- •2)Типи світогляду і їх взаємозв*язок
- •3)Розкрийте суть компонентної структури світогляду
- •4)Розкрийте рівневу структуру світогляду
- •5)Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •6)Сутність філософської проблематики
- •7)Типи філософствування та їх характеристика
- •2. Есейсько –афористичний тип філософування
- •3. Художньо-образний тип філософування
- •4. Теоретичний тип філософування
- •8)Виникнення філософії
- •9)Охарактеризуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10)Місце філософії в культурі
- •11)Західна та Східна парадигми філософствування
- •12)Основні риси античної філософії та її основна проблематика
- •13)Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14)Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •17. Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Філософське вчення Канта.
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейербаха та його місце в філософії
- •23. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20ст.
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марксизму та розкрийте їх зміст
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії 20ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму і герменевтики
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця 19-20ст.
- •29. Проблеми людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та стани розвитку філософської думки в Україні
- •31)Філософські погляди г. Сковороди.
- •32)Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33)Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризуйте їх.
- •34)Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35)Діалектика як вчення про розвиток.
- •36)Свідомість як цілісна система.
- •37)Свідомість та її суттєві властивості.
- •38)Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39)Пізнання як філософська проблема.
- •40)Пізнання та теорія істини у філософії.
- •41)Форми і методи наукового пізнання.
- •42)Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43)Людина як проблема філософії.
- •44)Сутнісний та екзистенційний підхід до тлумачення сутності людини.
- •45)Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи.
- •46. Визначте природне, соціальне та біологічне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття. Їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обґрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •Мудрість
- •60. Філософський зміст проблеми культури.
- •61. Охарактеризуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття «філософія» та «світогляд»?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття «віра», «знання» і «мудрість»?
- •64. Розкрийте суть поняття «космоцентризм», «геоцентризм», «антропоцентризм» Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять «теїзм», «пантеїзм», «деїзм».
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять «містичний пантеїзм», «натуралістичний пантеїзм».
- •67. Як співвідносяться між собою поняття «номіналізм» та «реалізм»?
- •68. Як співвідносяться між собою поняття «раціоналізм» та «ірраціоналізм»?
- •69. Розкрийте сутність понять «емпіризм» та «раціоналізм»
- •70. Особливість співвідношення понять «сцієнтизм» та «анти сцієнтизм».
- •71. Розкрийте сутність понять «індукція» та «дедукція». Дайте їм порівняльну характеристику.
- •72. «Буття», «небуття», «суще» сутність та характер взаємодії.
- •73. Як співвідносяться між собою поняття діалектика і синергетика?
- •74. Рух та розвиток, особливість взаємодії.
- •75. Розкрийте суть поняття парадигми і наукової революції.
- •76.Як співвідносяться поняття Розвиток Прогрес Регрес
- •77.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток?з якими поняття він співвідноситься???
- •79.Порівняти свідоме і несвідоме
- •80.Веліфікція і фальсифікація
- •81.Людина Особа Особистість
- •83.Дух душа Духовність
- •84.Особистість
- •85.Есенція, екзистенція
79.Порівняти свідоме і несвідоме
есвідоме — це поняття, яке має дуже широкий спектр тлумачення: від автоматичних дій людини, які не відбилися в її свідомості, до розуміння його як особливої сфери психічної реальності, яка здебільшого визначає життя і вчинки людей. "Всі душевні процеси, по суті, несвідомі",— наголошував 3. Фрейд. Поняття "несвідоме" застосовується також для характеристики групової поведінки, мета і наслідки якої не усвідомлюються членами тієї чи іншої групи і навіть їхніми лідерами.
Отже, те, що перебуває поза сферою свідомості, належить до несвідомого. Можна говорити про два види неусвідомлених дій: наші дії, які ніколи не усвідомлювалися, і раніше усвідомлені дії. Згадаймо такі прояви несвідомого, як психічні травми: нав'язливі ідеї, марення, немотивований страх...
Прояви несвідомого різноманітні, серед них інформація, яка накопичується як неусвідомлений досвід і залишається у пам'яті людини, — сфера сновидінь, обмовок, інстинктів, "витіснені" бажання, прагнення тощо.
Несвідоме не може активно створювати дійсність, воно— результат свідомої зміни. Несвідоме своїм існуванням охоплює весь світ і все у світі, включаючи й саму людину (хоча існує й протилежна точка зору, згідно з якою свідомість є властивістю всієї матерії: існує свідомість Всесвіту, галактик, зірок, планет і свідомість організму, клітини, молекули, атома, елементарної частинки тощо).
Сама людина є яскравим прикладом єдності свідомого і несвідомого. Навіть у такій підвалині свідомості, як чуттєва, без якої не може бути свідомості, теж проявляється несвідоме, тому що образ не має логічної завершеності, він лише вказує на щось, не розкриваючи, не пояснюючи, чи це "щось" є.
Але очевидним є також те, що поділ на свідоме й несвідоме є умовним. Цей поділ і умовність використовуються лише для того, щоб показати, що людині притаманна особлива здатність — творити суб'єктивний образ об'єктивного світу, а в цьому процесі творення завжди є такі моменти людської діяльності, яких вона не може пояснити.
Як уже говорилося, людина може свідомо творити і руйнувати тому, що вона часто-густо не бачить (через існування несвідомого) того, що приносить їй користь чи завдає шкоди.
Узагальнюючи, можна зробити такий висновок.
Поняття свідомого й несвідомого відображають те, що в людині є людське і що в людині й у світі цьому людському протистоїть, чи у позитивному, чи у негативному сенсі.
Отже, про свідоме ми можемо говорити тільки у порівнянні з несвідомим, і навпаки.
80.Веліфікція і фальсифікація
Принцип верифікації в позитивізмі: Мета науки полягає, згідно з неопозитивізму, у формуванні бази емпіричних даних у вигляді фактів науки, які повинні бути репрезентовані мовою, не допускати двозначності і не виразностіПередбачалося, що логічні терміни повинні виражати пізнавальні значення спостережень і експериментів у пропозиціях, визнаних емпіричною наукою як пропозиції "мови науки".У 1929 р. Віденський гурток заявив: значенням пропозиції є метод його верифікації. А. Дж. Айер у своїй книзі "Мова, істина й логіка" ввів в ужиток англомовного філософського світу нове формулювання: непроверяемой положення пізнавально безглуздо. Положення повинно бути або а) аналітичним (більш точно - логічно істинним або хибним логічно), або б) емпірично перевіряється, або в) безглуздим., тобто не дійсним положенням, а псевдоположеніем. Зауважимо, що вже це означало зміну першого формулювання. Принцип верифікації, запропонований позитивістами, передбачав визнання володіють наукової значимістю тільки ті знання, зміст яких можна обгрунтувати протокольними пропозиціями.
Критерій фальсифікації К. Поп пера: Це положення детермінувало іншу роль філософії науки в науковому пізнанні: відтепер завдання філософії зводилася не до обгрунтування знання, як це було в неопозитивізмі, а до пояснення його зміни на основі критичного методу. В якості основного методологічного інструменту для цієї мети Поппер вводить принцип фальсифікації, сенс якого зводиться до перевірки теоретичних тверджень емпіричним досвідом. Оголосивши завданням методології вивчення механізмів росту наукового знання, Поппер грунтується на присяжний і сприйнятої реальності, з якої складається сфера наукового пізнання. На його глибоке переконання, наука не може мати справу з істинною, бо науково-дослідна діяльність зводиться до висування гіпотез про світ, припущень і здогадів про нього, побудові імовірнісних теорій, і законів; такий загальний шлях пізнання світу і пристосування наших уявлень про нього. Ідейний зміст теорій фальсифікації і демаркації має ціннісне значення, яке виводить нас на світоглядне вимір. В основі концепції "логіки відкриття" світоглядної ідеєю була детермінована і відповідна структура: а) Уявлення про світ, що приймаються в науці як знання про нього, не є істинами, бо не існує такого механізму, який би міг встановити їх істинність, але існує спосіб виявити їх хибність; б) в науці лише ті знання відповідають критеріям науковості, які витримують процедуру фальсифікації; в) у науково-дослідницької діяльності "немає більш раціональної процедури, ніж метод проб і помилок - припущень та спростувань"