- •Філософія
- •1)Світогляд. Сутність та структура
- •2)Типи світогляду і їх взаємозв*язок
- •3)Розкрийте суть компонентної структури світогляду
- •4)Розкрийте рівневу структуру світогляду
- •5)Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •6)Сутність філософської проблематики
- •7)Типи філософствування та їх характеристика
- •2. Есейсько –афористичний тип філософування
- •3. Художньо-образний тип філософування
- •4. Теоретичний тип філософування
- •8)Виникнення філософії
- •9)Охарактеризуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10)Місце філософії в культурі
- •11)Західна та Східна парадигми філософствування
- •12)Основні риси античної філософії та її основна проблематика
- •13)Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14)Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •17. Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Філософське вчення Канта.
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейербаха та його місце в філософії
- •23. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20ст.
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марксизму та розкрийте їх зміст
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії 20ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму і герменевтики
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця 19-20ст.
- •29. Проблеми людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та стани розвитку філософської думки в Україні
- •31)Філософські погляди г. Сковороди.
- •32)Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33)Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризуйте їх.
- •34)Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35)Діалектика як вчення про розвиток.
- •36)Свідомість як цілісна система.
- •37)Свідомість та її суттєві властивості.
- •38)Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39)Пізнання як філософська проблема.
- •40)Пізнання та теорія істини у філософії.
- •41)Форми і методи наукового пізнання.
- •42)Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43)Людина як проблема філософії.
- •44)Сутнісний та екзистенційний підхід до тлумачення сутності людини.
- •45)Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи.
- •46. Визначте природне, соціальне та біологічне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття. Їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обґрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •Мудрість
- •60. Філософський зміст проблеми культури.
- •61. Охарактеризуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття «філософія» та «світогляд»?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття «віра», «знання» і «мудрість»?
- •64. Розкрийте суть поняття «космоцентризм», «геоцентризм», «антропоцентризм» Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять «теїзм», «пантеїзм», «деїзм».
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять «містичний пантеїзм», «натуралістичний пантеїзм».
- •67. Як співвідносяться між собою поняття «номіналізм» та «реалізм»?
- •68. Як співвідносяться між собою поняття «раціоналізм» та «ірраціоналізм»?
- •69. Розкрийте сутність понять «емпіризм» та «раціоналізм»
- •70. Особливість співвідношення понять «сцієнтизм» та «анти сцієнтизм».
- •71. Розкрийте сутність понять «індукція» та «дедукція». Дайте їм порівняльну характеристику.
- •72. «Буття», «небуття», «суще» сутність та характер взаємодії.
- •73. Як співвідносяться між собою поняття діалектика і синергетика?
- •74. Рух та розвиток, особливість взаємодії.
- •75. Розкрийте суть поняття парадигми і наукової революції.
- •76.Як співвідносяться поняття Розвиток Прогрес Регрес
- •77.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток?з якими поняття він співвідноситься???
- •79.Порівняти свідоме і несвідоме
- •80.Веліфікція і фальсифікація
- •81.Людина Особа Особистість
- •83.Дух душа Духовність
- •84.Особистість
- •85.Есенція, екзистенція
71. Розкрийте сутність понять «індукція» та «дедукція». Дайте їм порівняльну характеристику.
Раціональні судження традиційно ділять на дедуктивні та індуктивні. Питання про використання індукції та дедукції в якості методів пізнання обговорювався впродовж всієї історії філософії. Ці методи часто протиставлялися один одному і розглядалися у відриві один від одного і від інших засобів пізнання.
У широкому сенсі слова, індукція, це форма мислення, виробляє загальні судження про одиничні об'єкти; це спосіб руху думки від окремого до загального, від знання менш універсального до знання більш універсального (шлях пізнання «знизу вгору»).
Зазвичай індуктивні узагальнення розглядаються як досвідчені істини, чи емпіричні закони. Індукція характерна для досвідчених наук, дає можливість побудови гіпотез, не дає достовірного знання, наводить на думку.
Розрізняють декілька видів індукції:
1. Перелічувальні або загальна індукція.
2. Елімінативная індукція, що містить в собі різні схеми встановлення причинно-наслідкових зв'язків.
3. Індукція як зворотна дедукція (рух думки від наслідків до підстав).
Загальна індукція - це індукція, в якій переходять від знання про декількох предметах до знань про їх сукупності. Повна індукція будує загальний висновок на підставі вивчення всіх предметів або явищ даного классу
Індуктивний метод вивчали і застосовували вже стародавні греки, зокрема Сократ, Платон і Арістотель. Але особливий інтерес до проблем індукції проявився в XVII-XVIII ст. з розвитком нової науки. Англійський філософ Френсіс Бекон, критикуючи схоластичну логіку, основним методом пізнання істини вважав індукцію, що спирається на спостереження та експеримент. За допомогою такої індукції Бекон збирався шукати причину властивостей речей.
На відміну від індуктивних умовиводів, які лише наводять на думку, за допомогою дедуктивних умовиводів виводять деяку думку з інших думок. Процес логічного висновку, в результаті якого здійснюється перехід від посилок до наслідків на основі застосування правил логіки, називають дедукцією. Дедуктивні умовиводи бувають: умовно категоричні, розділово-категоричні, дилеми, умовні умовиводи і т.д.
Дедукція - метод наукового пізнання, який полягає в переході від деяких загальних посилок до приватних результатами-наслідків. Дедукція виводить загальні теореми, спеціальні висновки з досвідчених наук.
У цілому дедукція як метод пізнання виходить з вже пізнаних законів і принципів. Тому метод дедукції не дозволяє отримати змістовно нового знання. Арістотель під дедукцією розумів докази, що використовують силогізми. Звеличував дедукцію великий французький учений Рене Декарт. Він протиставляв її інтуїції. На його думку, інтуїція безпосередньо вбачає істину, а за допомогою дедукції істина осягається опосередковано, тобто шляхом міркування
У сучасному науковому пізнанні індукція і дедукція завжди виявляються переплетеними один з одним. Реальне наукове дослідження проходить у чергуванні індуктивних і дедуктивних методів протиставлення індукції та дедукції як методів пізнання втрачає сенс, оскільки вони не розглядаються як єдині методи.