
- •Філософія
- •1)Світогляд. Сутність та структура
- •2)Типи світогляду і їх взаємозв*язок
- •3)Розкрийте суть компонентної структури світогляду
- •4)Розкрийте рівневу структуру світогляду
- •5)Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •6)Сутність філософської проблематики
- •7)Типи філософствування та їх характеристика
- •2. Есейсько –афористичний тип філософування
- •3. Художньо-образний тип філософування
- •4. Теоретичний тип філософування
- •8)Виникнення філософії
- •9)Охарактеризуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10)Місце філософії в культурі
- •11)Західна та Східна парадигми філософствування
- •12)Основні риси античної філософії та її основна проблематика
- •13)Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14)Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •17. Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Філософське вчення Канта.
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце в філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейербаха та його місце в філософії
- •23. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20ст.
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марксизму та розкрийте їх зміст
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії 20ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму і герменевтики
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця 19-20ст.
- •29. Проблеми людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та стани розвитку філософської думки в Україні
- •31)Філософські погляди г. Сковороди.
- •32)Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33)Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризуйте їх.
- •34)Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35)Діалектика як вчення про розвиток.
- •36)Свідомість як цілісна система.
- •37)Свідомість та її суттєві властивості.
- •38)Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39)Пізнання як філософська проблема.
- •40)Пізнання та теорія істини у філософії.
- •41)Форми і методи наукового пізнання.
- •42)Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43)Людина як проблема філософії.
- •44)Сутнісний та екзистенційний підхід до тлумачення сутності людини.
- •45)Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи.
- •46. Визначте природне, соціальне та біологічне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття. Їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обґрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •Мудрість
- •60. Філософський зміст проблеми культури.
- •61. Охарактеризуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття «філософія» та «світогляд»?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття «віра», «знання» і «мудрість»?
- •64. Розкрийте суть поняття «космоцентризм», «геоцентризм», «антропоцентризм» Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять «теїзм», «пантеїзм», «деїзм».
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять «містичний пантеїзм», «натуралістичний пантеїзм».
- •67. Як співвідносяться між собою поняття «номіналізм» та «реалізм»?
- •68. Як співвідносяться між собою поняття «раціоналізм» та «ірраціоналізм»?
- •69. Розкрийте сутність понять «емпіризм» та «раціоналізм»
- •70. Особливість співвідношення понять «сцієнтизм» та «анти сцієнтизм».
- •71. Розкрийте сутність понять «індукція» та «дедукція». Дайте їм порівняльну характеристику.
- •72. «Буття», «небуття», «суще» сутність та характер взаємодії.
- •73. Як співвідносяться між собою поняття діалектика і синергетика?
- •74. Рух та розвиток, особливість взаємодії.
- •75. Розкрийте суть поняття парадигми і наукової революції.
- •76.Як співвідносяться поняття Розвиток Прогрес Регрес
- •77.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток?з якими поняття він співвідноситься???
- •79.Порівняти свідоме і несвідоме
- •80.Веліфікція і фальсифікація
- •81.Людина Особа Особистість
- •83.Дух душа Духовність
- •84.Особистість
- •85.Есенція, екзистенція
57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
Слово екологія походить від грецьких „oikos”—оселя і “logos”—вчення. Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті суспільства. Людство вступило в епоху науковотехнічної революції, що посилило антропогенний вплив на природу. З одного боку, вдосконалення технолгій і наростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному використанню природних ресурсів, збільшенню виробництва продуктів харчування і т.ін. з іншого боку—забруднюється природнє середовище, знищуються ліси, посилюється ерозія грунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар Землі, погіршується стан здоров”я людей тощо.
Сучасна екологічна ситуація склалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізвції завдяки тому, що постійно змінювала природу у відповідності зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержували наслідки, яких не чекали.
Науково-технічна революця змінює стосунки людини з природою, створює нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці. Екологічне прогнозування стало необхідною умовою оптимізації процесу взаємодії суспільства і природи. У сучасній екологічній ситуації важливо при оцінці економічної ефективності науково-технічного прогресу враховувати екологічні наслідки впровадження нової техніки, проводити омплексні екологоекономічні експертизи нової техніки. Такій експертизі мають підлягати не тільки створені техніка і технології, а й технічні ідеї, розробки, проекти нових технічних засобів.
58. Способи обґрунтування та передачі цінностей.
Цінність – це людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів. Ц.можуть бути предметними і субєктними. Предметні цінності – це ті сторони будь-яких обєктів людської діяльності, які викликають суб’єктивне відношення до них людини. Суб’єктні цінності є сукупністю настанов і оцінок, імператив і заборону, ідеалів і принципів, усталених орієнтирів поведінки людини, її життєдіяльності. Рівні цінностей:загальнолюдські, загальносоціальні, соц.-групові і індивідуально-особистісні.
Цінність – це людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів. Ціннісні орієнтації - це спрямованість всіх проявів життєдіяльності людини на певну систему цінностей, що надає життю сенс і значення.
Цінності формуються в процесі людської діяльності і х-ють певні обєктивні явища чи їх властивості, ознаки, значущі для людей. Її результати об’єктивуються, опредмечуються, набувають здатність стати надбанням не лише своїх творців, але і ін. людей, можуть включитися в культуру всього сусп., що простежується в оволодінні людьми знаряддями праці, засобами зв’язку, побутовими приладами, духовною спадщиною, закріпленою у традиціях, у творах мистецтва, у моральних нормах.
Незважаючи на те, що всі цінності укорінені в людському досвіді, вони все ж вимагають від людей певних зусиль для їх підтримання й поширення. Іншими словами, вони потребують свого постійного обґрунтування. Головні способи обґрунтування цінностей такі:
міфологічний;
релігійно-містичний (одкровення);
раціонально-логічний (пояснення й доведення);
емоційно-образний;
життєво-практичний (особистий зразок, демонстрація цінностей на особистому прикладі).
Всі вони є водночас і способами передачі, трансляції цінностей – від генерації до генерації, від однієї групи або спільноти до іншої. Й усі вони так чи так присутні в сучасній культурі й застосовуються у відповідних ситуація.