57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.

Слово екологія походить від грецьких „oikos”—оселя і “logos”—вчення. Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті суспільства. Людство вступило в епоху науковотехнічної революції, що посилило антропогенний вплив на природу. З одного боку, вдосконалення технолгій і наростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному використанню природних ресурсів, збільшенню виробництва продуктів харчування і т.ін. з іншого боку—забруднюється природнє середовище, знищуються ліси, посилюється ерозія грунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар Землі, погіршується стан здоров”я людей тощо.

Сучасна екологічна ситуація склалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізвції завдяки тому, що постійно змінювала природу у відповідності зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержували наслідки, яких не чекали.

Науково-технічна революця змінює стосунки людини з природою, створює нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці. Екологічне прогнозування стало необхідною умовою оптимізації процесу взаємодії суспільства і природи. У сучасній екологічній ситуації важливо при оцінці економічної ефективності науково-технічного прогресу враховувати екологічні наслідки впровадження нової техніки, проводити омплексні екологоекономічні експертизи нової техніки. Такій експертизі мають підлягати не тільки створені техніка і технології, а й технічні ідеї, розробки, проекти нових технічних засобів.

58. Способи обґрунтування та передачі цінностей.

Цінність – це людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів. Ц.можуть бути предметними і субєктними. Предметні цінності – це ті сторони будь-яких обєктів людської діяльності, які викликають суб’єктивне відношення до них людини. Суб’єктні цінності є сукупністю настанов і оцінок, імператив і заборону, ідеалів і принципів, усталених орієнтирів поведінки людини, її життєдіяльності. Рівні цінностей:загальнолюдські, загальносоціальні, соц.-групові і індивідуально-особистісні.

Цінність – це людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів. Ціннісні орієнтації - це спрямованість всіх проявів життєдіяльності людини на певну систему цінностей, що надає життю сенс і значення.

Цінності формуються в процесі людської діяльності і х-ють певні обєктивні явища чи їх властивості, ознаки, значущі для людей. Її результати об’єктивуються, опредмечуються, набувають здатність стати надбанням не лише своїх творців, але і ін. людей, можуть включитися в культуру всього сусп., що простежується в оволодінні людьми знаряддями праці, засобами зв’язку, побутовими приладами, духовною спадщиною, закріпленою у традиціях, у творах мистецтва, у моральних нормах.

Незважаючи на те, що всі цінності укорінені в людському досвіді, вони все ж вимагають від людей певних зусиль для їх підтримання й поширення. Іншими словами, вони потребують свого постійного обґрунтування. Головні способи обґрунтування цінностей такі:

• міфологічний;

• релігійно-містичний (одкровення);

• раціонально-логічний (пояснення й доведення);

• емоційно-образний;

• життєво-практичний (особистий зразок, демонстрація цінностей на особистому прикладі).

Всі вони є водночас і способами передачі, трансляції цінностей – від генерації до генерації, від однієї групи або спільноти до іншої. Й усі вони так чи так присутні в сучасній культурі й застосовуються у відповідних ситуація.