Мікроклімат визначається параметрами:

• температурою повітря в приміщенні, ^оС;

• відносною вологістю повітря, %;

• рухом повітря, м/с;

• тепловим випромінюванням, Вт/м³.

Мікрокліматичні умови є оптимальні та допустимі.

Оптимальні – параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечить нормальний стан організму без напруги і порушення терморегуляції (фізіологічна функція організму).

Застосовуються для приміщень, де праця не пов’язана із застосуванням обладнань, що потребує енергетичних витрат або випромінюючих теплових потоків.

Допустимі – показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфорту, що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції, і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму.

Застосовуються в приміщеннях, де теплові надлишки перевищують 23 Дж/м³с, тобто де встановлено обладнання, яке живиться тепловою або електричною енергією і випромінює при цьому тепло в повітря приміщення.

Людина є працездатною, якщо:

• t навколишнього повітря – 18-20 ^оС;

• відносна вологість – 40-60%

• швидкість руху повітря – 0,1-0,2 м/с.

Заходи щодо зниження негативного впливу мікроклімату:

• впровадження раціональних технологічних процесів

(наприклад, заміна гарячого способу холодним);

• механізація та автоматизація виробничих процесів;

• дистанційне управління, що виводить людину з несприятливих умов;

• захист працівників різними типами екранів;

• раціональна теплова ізоляція устаткування;

• раціональне розміщення устаткування;

• раціональне планування виробничих приміщень;

• раціональні вентиляція та опалення;

• раціональні режими праці та відпочинку (додаткові перерви);

• спеціальний питний режим (білково-вітамінні напої, квас, підсолена вода).

2. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.

Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Небезпечні та шкідливі фактори поділяються на такі групи:

• фізичні,

• хімічні,

• біологічні

• пси­хофізіологічні

Фізичні шкідливі та небезпечні виробничі фак­тори:

• рухомі механізми та машини;

• пересувні частини виробничого устаткування;

• підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зо­ни;

• підвищена чи знижена температура устаткування, ма­теріалів, повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань,

ультразвуку, іонізуючого ви­промінювання, статичної елект­рики, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінюван­ня;

• підвищені чи знижені бароме­тричний тиск, вологість, іонізація та швидкість руху повітря;

• небезпечне значення напруги в електричних ланцюгах;

• підвищена напруженість елек­тричного чи магнітного полів;

• відсутність чи нестача при­родного освітлення;

•недостатня освітленість робочої зони.

Хімічні шкідливі та небезпечні виробничі фак­тори:

- хімічні речовини, які за характером дії на організм людини є: (загальнотоксичні; подразнювальні; сенсибілізуючі; канцерогенні; мутагенні; такі, що впливають на репродуктивну функцію).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фак­тори:

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби тощо) та продукти їх життєдіяльності;

макроорганізми.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні перевантаження (статичні та динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумові, перенапру­ження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).