
- •Является ли возможным существование практической функции как теоретической науки?
- •Какое значение имеет курс «История экономических учений» в формировании нового экономического мышления?
- •Охарактеризуйте погляди представників легізма.
- •Охарактеризуйте економічні основи моделі “ідеальної держави” Платона
- •Розкрийте поняття «Економіка» і «Хрематистика», які запропонував розділяти Арістотель.
- •Як визначає Арістотель справедливий обмін і справедливу ціну?
- •Що є спільного і особливого у економічних поглядах представників Стародавнього Риму?
- •Якою є економічна позиція раннього християнства?
- •У чому проявилась подвійність поглядів ф. Аквінського щодо справедливої ціни, грошей і лихварства?
- •У чому полягає різниця між ідеями монетарного і мануфактурного меркантилізму?
- •Какие причины привели к кризисной ситуации в экономической науке начала xiXст.
- •Как следует понимать выражение к. Маркса о процессе «вульгаризации» экономической науки, который состоялся в начале XIX в.?
- •Які розділи політичної економії виділив Сей? Чи використовують такий підхід у теперішній час?
- •У чому полягає сутність теорії «трьох чинників» виробництва? Хто її автор?
- •Чому теорію «трьох чинників» виробництва вважають антитезою трудовій теоріі вартості? Чи є така позиція справедливою?
- •Що розуміють під «законом Сея»?
- •Яким чином теза ж.Б. Сея «Продукти обмінюються на продукти» обгрунтовує і пояснює неможливість загальних криз надвиробництва?
- •Поясніть розбіжності в інтерпретації закона Сея як тотожності і як рівняння.
- •1. Тождество Сэя
- •2. Равенство Сэя
- •Яким чином реалізується гармонія інтересів капіталіста і найманого робітника в теорії ф. Бастіа?
- •Чи підтримував ф. Бастіа соціалістичні ідеї і як аргументував свою позицію?
- •У чому полягає зміст «закону народонаселення» т. Мальтуса? Чи є актуальною ця теорія для сучасного періоду?
- •Що спільного було у економічних поглядах т. Мальтуса з д.Рікардо?
- •Як треба розуміти «залізний закон заробітної плати» т. Мальтуса?
- •У чому суть «теорії третіх особ» т. Мальтуса?
- •У чому полягає розбіжність поглядів а.Сміта і с.Сісмонді?
- •У чому специфіка проекту удосконалення капіталістичної системи в теорії п. Ж. Прудона?
- •Які спільні роботи мали к. Маркс і ф. Енгельс? Що за питання в них розглядаються?
- •Що уявляє “принцип матеріалістичного розуміння історії” в теорії Маркса і Енгельса?
- •Що розуміє Маркс під базисом і надбудовою?
- •У чому полягає “формаційний” підхід до аналізу історичного розвитку в теорії марксизму?
- •Який принцип розподілу буде панувати в умовах комунізму згідно марксистській теорії? Чому цей принцип нездійсненний з точки зору “економікс”?
- •У чому специфіка поглядів Маркса в теорії класів суспільства?
- •У чому суть теорії Маркса про подвійний характер праці?
- •Яким чином Маркс вирішив протиріччя, яке виникало в теорії трудової вартості Сміта-Рікардо при обміні між працею і капіталом?
- •Які властивості товару “робоча сила” виділив Маркс?
- •У чому полягає механізм виникнення додаткової вартості в теорії Маркса?
- •Що розуміє Маркс під абсолютною і відносною додатковою вартістю?
- •Яке значення в теоріі Маркса має розподіл капітала на постійний та змінний?
- •Що таке в теорії Маркса органічна будова капіталу і яким чином її зміна відбивається на нормі прибутку?
- •У чому полягає зміст “суперечності” між і і ііі томами “Капіталу”? Чи була ця суперечність вирішена?
- •Як формулює Маркс “закон капіталістичного нагромадження”?
- •Як марксизм ставиться до доктрини “економічного лібералізму”?
- •Що розумів Маркс під абсолютною рентою?
- •Яку політичну економію Маркс називає “вульгарною” і чому?
- •Яким питанням присвячений IV том “Капіталу”?
- •Якими двома етапами проходила маржиналістська революція?
- •У чому виявилися розбіжності в теорії цінності маржиналістів і класиків?
- •Назвіть попередників маржиналізму і проблеми дослідження кожного з них.
- •У чому полягають перший і другий закони Госсена?
- •У чому полягає сутність неокейнсіанської теорії економічного циклу?
- •Що відносять до “вбудованих стабілізаторів” і як вони діють?
- •Які найважливіші ідеї посткейнсіанства представлені в теоріях Дж.Робінсон, н.Калдора, п.Сраффи?
- •Які стадії розвитку суспільства виділив Фур’є?
- •Що є первинною господарською одиницею в моделі майбутнього ладу Фур’є?
- •Який принцип розподілу продукту пропонує Фур’є?
- •Чому модель майбутнього ладу суспільства Фур’є можна охарактеризувати як анархічну?
- •В чому суть філантропічного експерименту, проведеного Оуеном?
- •Чим закінчився експеримент Оуена і чому так сталося?
- •Які основні недоліки капіталістичного суспільства виділяє Оуен?
- •Чи випадково саме в Німеччині з’явилась фундаментальна теорія, яка обгрунтовувала можливість і необхідність руху до соціалізму?
- •Чому Ленін вважав, що державно-монополістичний капіталізм є матеріальною передумовою соціалізму?
Які стадії розвитку суспільства виділив Фур’є?
Исторические этапы человеческого общества.
Весь предшествующий период истории Фурье делил на четыре ступени: дикость, патриархат, варварство и цивилизация, а тот или иной крупный период на четыре стадии: детство, рост, упадок, дряхлость.
Определенные этапы Фурье характеризовал очень своеобразно. В частности, патриархат он выделил как особый этап, к варварству фактически относил рабовладельческий строй и феодализм. Давая такую классификацию, Фурье не абсолютно четко выделял различия в метода производства материальных благ и тем более - в характере производственных отношений. В связи с этим запрещено сказать, что различал общественно - экономические формации. Однако его заслуга состоит в том, что этапы в продвижении общества он связывал с продвижением производства. К примеру, период дикости, в соответствии Фурье, характеризуется тем, что не было пока что никакой индустрии, люди не производили продукты, а лишь собирали то, что имелось в готовом виде в природе. Патриархат он связывал с появлением мелкой индустрии, цивилизацию же - с продвижением крупной промышленности.
Крупная индустрия, по мнению Фурье, составляет основу для достижении гармонии человеческих страстей. Только в эпоху цивилизации существует нужный степень производства, с тем чтобы обеспечить такую гармонию.
Що є первинною господарською одиницею в моделі майбутнього ладу Фур’є?
Сам Фур’є головним здобутком свого творчого життя вважав відкриття нової форми організації суспільства — асоціації, яку він називав Соціальною Гармонією. Первинною господарською одиницею асоціації, за Фур’є, є фаланга. Для неї характерні суспільна форма виробництва на підставі спільної власності та розподіл відповідно до внеску кожного у виробництво. Фаланга займає площу близько однієї квадратної милі і складається приблизно з 1500 осіб. Господарською основою фаланги є агровиробництво в різних його видах, з особливим ухилом у бік землеробства і садівництва. Різні види промисловості є лише підсобними промислами для сільського господарства. Проте фаланга Фур’є — це не просто кооперація, яка передбачає поділ праці і спеціалізацію. Це щось на зразок акціонерного товариства, але частину витрат фаланги становлять витрати на суспільні потреби — виховання дітей, утримання дитячих дошкільних закладів та шкіл. Отже, господарську систему нового суспільства він бачив як сукупність окремих, економічно відособлених одиниць — фаланг, хоча й підкреслював, що для загальносуспільних великомасштабних робіт будуть створюватись міжфалангові «промислові армії».
Який принцип розподілу продукту пропонує Фур’є?
За основу періодизації історичного розвитку Фур’є бере рівень розвитку промисловості. Він пропонує схему, що, на його погляд, досить точно відображає економічний розвиток людства. Увесь попередній хід історії людського суспільства він поділяє на чотири стадії розвитку: дикість, патріархат, варварство і цивілізацію.
Оригінальним є вчення Фур’є про змішані періоди, названі ним «гібридами». Гібриди утворюються в результаті впливу народів більш високої культури на народи, що стоять на нижчому щаблі розвитку. Фур’є ілюструє це на прикладі Оттоманської імперії, яка багато запозичила в європейців, але водночас зберегла чимало свого, самобутнього.
Однак не всі гібриди, за Фур’є, є позитивними, часто вплив народів більш високої культури на народи нижчої культури буває для останніх глибоко шкідливим і навіть згубним. Він полемізує із захисниками колоніальної політики і вказує на «порочне коло» нездоланних і вічно відновлюваних суперечностей, що ним рухається суспільство, завжди досягаючи результатів, протилежних тим, яких воно прагне.
Спираючись на історичний метод дослідження, Фур’є робить висновок, що в кожному суспільстві існують (у більшій або меншій мірі) риси, запозичені з минулих або майбутніх періодів. Тому, комбінуючи їх, можна свідомо формувати суспільство.