У чому полягають перший і другий закони Госсена?

Перший закон Госсена (закон насичення потреб або принцип спадної граничної корисності) розкриває залежність, згідно з якою "Величина (інтенсивність) задоволення буде послідовно зменшуватися, якщо ми будемо безперервно задовольняти свою потребу в тому самому задоволенні до того часу, поки не досягнемо пересичення"1. Важливо зазначити, що вчений вперше показав, що задоволення потреб має поступовий характер. Він зобразив принцип спадної граничної корисності за допомогою кривої, показавши її відмінність від кривої попиту.

Другий закон Госсена (закон вирівнювання граничних корисностей, або закон) рівномірного задоволення потреб) наголошує на тому, що оптимальна структура споживання досягається за умов рівності граничних корисностей благ, які споживаються. "Для того, щоб досягнути максимальної суми задоволень, індивід, який має ] вибір між різними видами задоволень, але не має вдосталь часу, щоб випробувати їх усі, — зазначав Госсен, — зобов´язаний... випробувати їх усі частково ще до того, як він повністю випробує найбільш сильне з них. Співвідношення між ними має бути] таким, щоб у момент переривання величина усіх задоволень була однакова"2. Другому закону вчений дав математичну інтерпретацію, розглянувши лінійну залежніст| між корисністю та кількістю блага.

Які фактори - попиту чи пропозиції – визначають цінність товару в австрійській теорії?

Предложения.

Що уявляє собою “метод робінзонади”, який запропонувала австрійська школа?

Політична економія має вивчати свідомість суб’єкта господарювання, тобто психологію людини, що зайнята в економічній сфері. Об’єктом дослідження було індивідуальне господарство як типовий елемент буржуазного суспільства. Суспільне виробництво австрійські економісти розглядали як суто арифметичну суму таких окремих елементів. Для того щоб вивчити і розкрити закони економіки в цілому, треба було, на їхню думку, спочатку вивчити механізм їхньої дії на прикладі одного ізольованого господарства, а потім екстраполювати отримані висновки на всю сукупність господарств. Такий метод дослідження отримав назву «робінзонат».

У чому різниця кардиналістського й ординалістського підходів до визначення граничної корисності?

Кардиналисты считали непосредственное измерение невозможным, утверждая, что полезности можно косвенно измерять в деньгах, уплаченных за соответствующие блага. В обоих случаях полезности можно суммировать. Мы можем также определить, насколько одно благо полезнее другого. Ординалисты отрицали возможность непосредственного измерения полезности каждого блага. Самое большее, на что способен, по их мнению, человек, -это расположить свои предпочтения в порядке убывания. Единицу же измерения полезности операционально определить нельзя и сложение полезностей невозможно.

У чому сутність концепції “альтеранивних витрат “ і “вмінення” Ф. Візера?

Він стверджував, що цінність продуктів визначається цінністю витрат виробництва, а цінність останніх — граничною корисністю граничного споживчого блага. Візер трактував витрати як корисність, що приносять у жертву. Існує закон Візера, згідно з яким вартість витрат виробництва є похідною від вартості продукту. Концепция альтернативных издержек

В теории ценности концепция полезности и концепция издержек производства традиционно противостояли друг другу. Визер же попытался преодолеть дуализм полезности и издержек. Ценность производительных благ определяется в австрийской теории ценностью (предельной полезностью) продукта, который можно произвести с их помощью. Изготовляя одни блага, производитель жертвует возможностью произвести что-либо другое, и именно «общая полезность других продуктов, которые можно получить с помощью данных производительных средств», составляет для него издержки13. Таким образом, концепция издержек у Визера оказалась чисто австрийской: издержки состоят у него только из неполученной субъективной полезности, не содержат никаких реальных затрат факторов производства, как у представителей классической школы или Маршалла, и не связаны с антиполезностью («тяготами») труда, как у Джевонса. Такие издержки непосредственно соизмеримы с полезностью продукта, так что любой экономический субъект без труда осознанно или неосознанно произведет необходимый расчет затрат и результатов.

У чому полягає суть і до якої сфери має відношення оптимум Парето?

Удосконалюючи теорію загальної економічної рівноваги Вальраса, Парето уточнив критерії стій­кої рівноваги, сформулював її умови, що отримали назву «оптимуму Парето». Рівновага трактувалася ним як економічний стан, за якого неможливо поліпшити становище когось з учасників обміну, не погіршивши становища хоча б одного з них. Рівновага настає тоді, коли діаметрально протилежні сили та бажання й усі численні перешкоди буде збалансовано.

З яким представником неокласичного напряму пов’язують запровадженні “нової” наки – економікс? У чому її особливості?

З Маршаллом. Особливость: дослідження багатств людини в умовах співдружності праці та капіталу, їх ефективної взаємодії.

Що уявляють собою “ножиці” Маршалла?

Доводив що вартість установлюється на рівноважному рівні попиту та пропозиції а прикладі ножиців: ми могли б з рівними підставами сперечатися про те, чи регулюється вартість корисністю чи витратами виробництва, як і про те, розрізає чи шматок паперу верхнє чи нижнє лезо ножиців

Яку роль А. Маршалл в своїй теорії відводив фактору часу? Які періоди він виділяв?

Маршалл вводить в економічний аналіз елемент «часу». Тут реалізується принцип безперервності, «що зв’язує пропозицію загальною теорією рівноваги попиту та пропозиції до різноманітних періодів» в економічний аналіз Маршалл вводить категорії «зовнішньої та внутрішньої економіки», «основні та додаткові» витрати.

Яким чином теорія розподілу багатства Дж.Б. Кларка визначає величину заробітної плати, відсотку та прибутку?

Процент определяется продуктом конечного приращения капитала,а з/п определяется продуктом конечного приращения труда

У чому різниця між статичною і динамічною економічною теорією в інтерпретації Дж.Б. Кларка?

Динамические условия(их 5) ,общие виды изменений, дестабилизирующие экономику,поддерживают общество в динамическом слстоянии и воздействуют на социальную структуру. Статичной же он считает систему общества , в котором одни и теже продукты производятся одними и теми же способами, что обеспечивает стабильность экономики . Н.Кондратьев предполагал что статика-это застывшая динамика,т.к между ними нельзя видеть принципиальной разницы

У чому полягає закон граничної продуктивності Дж.Б. Кларка?

При неизменной капиталовооруженности предельная производительность труда начинает снижаться с каждым вновь прибывшим работником и наоборот при неизменной численнности работающих предельная производительность труда может быть выше только благодаря возросшей капиталовооруженности

В чем специфика проекта усовершенствования капиталистической системы в теории П.Ж. Прудона?

Реформаторские идеи П.Прудона содержат немало общего, сближающего его с С.Сисмонди. Но все- же он имел свои специфические реформаторские идеи по поводу изменений в капиталистической системе:

- ликвидация денег и введение вместо них бонов обращения (обмена);

- уничтожение процента посредством организации дарового (беспроцентного) кредита;

- организация «Банка Народа»;

- отмена правительства как итог существования реформ;

Почему идеи П.Прудона считаются анархическими?

П.Прудон считал что исходом реформирования капиталистической системы будет «слияние классов» и останутся только трудящиеся, которые обмениваются продуктами своего труда по истинным ценам. И общество будет управлять собой самостоятельно без помощи правительства или государственной власти.

Каким образом социалисты- рикардианцы обосновывают беспричинные претензии капитала на часть созданного продукта труда?

С точки зрения социалистов- рикардианцев, Рикардо определил условия справедливого обмена — по труду, но при капитализме закон обмена по труду нарушается, имеет место эксплуатация. Для ликвидации ее необходимо организовать справедливый обмен, тогда каждый будет получать «полный продукт своего труда».Но это значило переход от капиталистической системы к социалистической, что являлось невозможным без разрушения одного строя и перехода к другому.

Каким образом социалисты- рикардианцы призывали решать проблемы?

Они призывали к революции не только в экономической системе, но и понимали, что это возможно только при ликвидации частной собственности и изменении государственного строя.

В чем суть расграничивания экономической и социальной сторон распределения богатства в теории К.Родбертуса?

В распределении богатства Родбертус выделяет две стороны -экономическую и социальную. Экономическая (через действие рыночных отношений) позволяет владельцам земли и капитала присваивать часть общественного продукта (в виде процента и ренты). А социальная - забирает у рабочих часть созданного ими продукта, что является нарушением справедливого распределения.

Что понимает К. Родбертус под справедливым распределением общественного продукта?

Проблема распределения. Одной из важнейших функций общества Родбертус называет справедливое распределение общественного продукта. Под «справедливым» он понимает такое распределение, которое обеспечивает получение каждым работником полного продукта своего труда.

Как относился К. Родбертус к идее пролетарской революции?

Исходя из этого, Родбертус признает необходимость ликвидации частной собственности, которая обеспечит, по его мнению, ликвидацию нетрудовых доходов. Но это дело далекого будущего. И Родбертус пытается найти компромисс между современным ему капитализмом и коллективистским обществом будущего. Этот компромисс он видит в усилении роли государства в распределении национального продукта. Он выступает за переход от капиталистического общества к социальному, но не посредством революций а посредством реформ.

Господство какого состояния в государстве призывает обеспечить Ф. Лассаль?

Лассаль поддерживал социалистов и считал себя учеником К.Маркса.

Как Ф.Лассаль относится к идее государственного вмешательства?

Лассаль выступает против идей экономического либерализма. Он - сторонник вмешательства государства, именно на него возлагает он надежды. Предоставляя этой проблеме чрезвычайно большого место , Лассаль противопоставляет буржуазной концепции государства концепцию рабочего класса. Буржуазная концепция государства предусматривает сохранение свободы и собственности богачей, что приводит к усилению эксплуатации слабого сильным.

Как Ф. Лассаль предлагает нейтрализовать действие «железного закона заработной платы»?

Нейтрализовать действие «железного закона» Лассаль надеялся через превращение рабочих на предпринимателей организацией добровольных ассоциаций. В таких ассоциациях рабочие одновременно были бы и предпринимателями. Тем самым было ликвидировано различие между зарплатой и прибылью, а вознаграждение работника увеличилась бы до полного продукта труда. Это, по мнению Лассаля, и есть путь к мирному, законного и единственно возможного способа уничтожения эксплуатации.

Как Ф. Лассаль призывает уничтожить эксплуатацию?

Уничтожить эксплуатацию удастся лишь тогда, когда работник сам будет являться предпринимателем и будет работать на свое благо.

Яким чином в кейнсіанській теорії враховувалась інфляція?

Кейнс вважав, що значне безробіття виключає значну інфляцію. А так само вважав виключно важливою підтримку стійкості рівня цін. Для цього рівень грошової заробітної плати повинен підтримуватися стабільним настільки, наскільки це можливо. Ціни, що проте ростуть, переважно низької грошової заробітної плати. Дефляція гірша за інфляцію, оскільки передбачення пониження цін скорочує виробництво і погіршує положення виробників. Які залежності в економічній системі відображає крива Філліпса?

Крива Філліпса, графічне зображення існуючої короткострокової зворотній залежності між рівнями інфляції і безробіття. Согласно кейнсианской теории инфляции, чем выше безработица, тем меньше прирост денежной заработной платы, тем ниже рост цен; и наоборот, чем ниже безработица и выше занятость, тем больше прирост денежной заработной платы, тем выше темп роста цен. Які соціально-економічні умови призвели до кризи кейнсіанства?

В конце 60 — начале 70-х годов в социально-экономических условиях капитализма произошли глубокие изменения, которые выразились в целой серии разного рода кризисов — сырьевом, валютно-финансовом, циклическом кризисе, в бурном развитии инфляционных процессов, заметно расшатывавших всю мировую капиталистическую систему.

Эти кризисы и особенно развитие инфляции привели к кризису экономической политики. Рухнули стандартные кейнсианские схемы антициклической политики, когда инфляцию, обычно совпадавшую с фазой подъема, пытались сдерживать, ограничивая спрос, а кризис, наоборот, стремились преодолевать путем расширения спроса.