35. Творчі фактори ефективності

Е.Прохоров формулює ряд вимог до журналістської тексту, необхідних для пробудження інтересу аудиторії.

Близькість до питань, подіям, особам, проблем, що цікавлять аудиторію. "Близький" може стати підґрунтям для розвитку матеріалу, який далекий від насущних інтересів публіки або інтерес до якого прямо не усвідомлюється. Його функція схожа з функцією контактоустанавливающих питань в інтерв'ю, які помогаютзавязать бесіду, розташувати до себе співрозмовника.

Ситуативність оповідання. Вона проявляється в постійному зверненні автора тексту до конкретних прикладів з життя. Слідувати цій вимозі найлегше при підготовці інформаційних жанрів, основу яких становить подієва інформація. Завдання ускладнюється при роботі з аналітичними жанрами, коли журналістові потрібно стосуватися абстрактних речей. Перевантажена абстрактними міркуваннями стаття може виявитися просто відкладеної читачем в бік.

Драматизм оповідання. Прояви драматизму в тексті можуть бути різноманітними:

-демонстрація драматизму самої дійсності, тобто освітлення в матеріалі конфліктної ситуації. Конфлікт - завжди цікавий для споживача;

-демонстрація "пошуку істини" або внутрішній драматизм. Використовуючи цей прийом, автор показує аудиторії шлях своєї думки при дослідженні будь-якої проблемної ситуації. Аудиторія в цьому випадку разом з журналістом "проходить" всі етапи його роздуми. До речі, при цьому інформація засвоюється повніше і надійніше;

-діалогічна форма спілкування з аудиторією - використання звернень, запитань від особи аудиторії і відповідей на них з боку автора. Вдаючись до цього прийому, журналіст повинен добре знати свою аудиторію, щоб не фальшивити, виступаючи від її особи;

-використання образу адвоката диявола , вигаданого опонента автора, точку зору якого він прагне спростувати.

36. . Серед чинників впливовості найважливіше значення мають такі:

1) суспільна актуальність журналістських матеріалів; близькість, прямий зв'язок творів з проблемами, що хвилюють і цікавлять аудиторію;

2) ситуативність, під якою розуміється, що авторська ідея по­дається не у вигляді абстрактної вимоги, а як висновок з роздумів над ситуаціями людського життя,

4) оригінальність, небанальність свідчень, новизна повідом лень;

5) доступність, зрозумілість "мови" журналіста для читача, про­стота викладу;

6) оперативність, швидкість подачі новин;

7) уміння надавати виданню привабливого зовнішнього вигляду, використовувати кольори, поєднувати ілюстративні й текстові ма­теріали, різноманітні шрифти, формулювати захоплюючі, заголовки, складати змістовні ліди.

37. Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) —

За концепцією постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є:

збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті;

створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Щабель в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням долі інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах.

ІС настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації.