- •1. Охарактеризуйте предмет і структуру соціології як науки і навчальної дисципліни.
- •2.Визначте основні функції соціології як науки.
- •3.Проаналізуйте завдання курсу «Соціологія».
- •4.Дайте характеристику об’єкту і предмета соціології, визначте категорії та закони соціології.
- •5.Охарактеризуйте загальні, спеціальні і галузеві соціологічні теорії.
- •6.Визначте значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.
- •7.Проаналізуйте передумови виникнення соціології.
- •8.Проаналізуйте позитивізм о. Конта та його вплив на подальший розвиток соціології.
- •9.Охарактеризуйте соціологічну теорію т. Спенсера, її основні положення, методологія.
- •10.Дайте визначення науковим поглядам к. Маркса, проаналізуйте їх вплив на розвиток соціологічної думки.
- •Дайте характеристику поглядам м. Вебера як основоположника «розуміючої соціології».
- •Охарактеризуйте психологічний напрям в соціології хіх століття та його вплив на подальший розвиток соціології.
- •Визначте особливості розвитку соціології у хх столітті.
- •Визначте особливості та основні напрямки розвитку соціологічної думки в Росії, Україні в кінці хіх-хх ст.
- •Дайте визначення поняттю суспільства, охарактеризуйте його сутність, типи, тенденції розвитку.
- •Визначте особливості перехідного стану сучасного українського суспільства.
- •Проведіть соціологічний аналіз соціально-економічних та політичних реформ в Україні.
- •Проаналізуйте соціальну структуру суспільства, його основні види і елементи.
- •Охарактеризуйте соціальну стратифікацію як центральне поняття при аналізі соціального.
- •Проведіть визначення і класифікацію соціальних інститутів, їх роль в життєдіяльності суспільства.
- •Проведіть визначення і класифікацію соціальних інститутів, їх роль в життєдіяльності суспільства.
- •Дайте характеристику економічних інститутів суспільства.
- •Проведіть соціологічний аналіз економічних потреб, інтересів, цінностей різних соціальних груп.
- •Дайте характеристику політичних інститутів суспільства.
- •Дайте характеристику сім’ї як соціального інституту і малої соціальної групи, визначте її функції.
- •Проаналізуйте освіту і науку як соціальні інститути.
- •Охарактеризуйте сутність соціологічної освіти в Україні.
- •Визначте сутність поняття особистості в соціології.
- •28. Визначте особливості співвідношення особистості з поняттями людина, індивід, індивідуальність.
- •Дайте характеристику процесу соціалізації особистості, визначте її основні чинники та канали.
- •31. Охарактеризуйте соціологію молоді, проаналізуйте її об’єкт, предмет, мету, завдання.
- •32. Визначте соціальні проблеми сучасної молоді
- •34. Охарактеризуйте соціології сім’ї і шлюбу як галузь соціологічної науки.
- •35. Визначте соціальні фактори кризи сучасної сім’ї.
- •36. Визначте сутність проблем оптимізації шлюбно-сімейних відносин.
- •37. Охарактеризуйте сутність сімейних конфліктів та визначте шляхи їх подолання
- •38. Визначте проблеми сімейної політики в сучасній Україні.
- •39 Охарактеризуйте предмет, структуру, функції соціології освіти.
- •40. Дайте визначення системи освіти як соціального інституту.
- •40. Визначте сутність проблеми реформ освіти в умовах трансформації сучасного українського суспільства.
- •41. Охарактеризуйте специфіку і статус економічної соціології як галузі наукового пізнання.
- •42. Проаналізуйте особливості розвитку економічної соціології в Україні.
- •43. Проаналізуйте соціальні аспекти сучасних економічних процесів в Україні.
- •44. Визначте поняття, основні етапи і процедури соціологічних досліджень.
- •46. Функції соціологічних досліджень
- •47. Дайте визначення поняття та особливості організації компонентів програми соціологічних досліджень.
- •48. Визначте значення програми соціологічних досліджень.
- •49. Дайте загальну характеристику спостереження
- •50/ Охарактеризуйте специфіку використання спостережень в соціологічних дослідженнях.
- •51 Визначте види спостереження, охарактеризуйте їх переваги, недоліки, труднощі використання.
- •52.Визначте поняття документу та визначте його значення у практиці соціального пізнання.
- •53. Охарактеризуйте переваги, недоліки, шляхи оптимізації ручної та машинної обробки даних соціологічних досліджень.
- •54. Проаналізуйте соціальну сутність культури.
- •55 Проаналізуйте працю як вид соціальної діяльності, дайте визначення характеру і змісту праці.
- •56 Охарактеризуйте категорії соціології праці та управління.
- •57 Охарактеризуйте роль соціології праці і управління у вирішенні соціально-економічних питань.
- •58. Дайте характеристику трудового колективу як соціальної організації.
- •59 Проаналізуйте функції соціального управління, визначте сутність управлінських рішень.
- •60 Визначте роль соціального прогнозування в управлінні.
- •61. Визначте і охарактеризуйте види і методи соціального прогнозування.
- •62. Охарактеризуйте предмет соціології культури.
- •63. Проаналізуйте методологічні підходи соціологічного аналізу культури.
- •65. Охарактеризуйте цінності як основну категорію соціології культури.
- •67. Визначте і охарактеризуйте сутність соціального статусу особистості.
- •68. Охарактеризуйте особливості оцінки соціальної ролі особистості.
- •69. Визначте місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.
- •70. Охарактеризуйте опитування як метод збору соціологічної інформації.
10.Дайте визначення науковим поглядам к. Маркса, проаналізуйте їх вплив на розвиток соціологічної думки.
Социология марксизма как теория социального развития общества, созданная К.Марксом и Ф.Энгельсом, весьма отлична от позитивизма О.Конта и Г.Спенсера. Прежде всего, тем, что общество рассматривается как объективная саморазвивающаяся реальность, не сводимая к физической реальности или к биологическим организмам. Эта реальность развивается только по своим, присущим ей закономерностям. Источником саморазвития общества являются противоположности и конфликты, прежде всего, в способе производства материальных условий жизни. Способ производства рассматривается как совокупность производительных сил общества и производственных отношений (отношений собственности). На определенных этапах развития общества, последние из форм развития, превращаются в оковы развития производительных сил. Новые производственные отношения (и, прежде всего, тип собственности на основные средства производства) устанавливаются и утверждаются в результате социальной революции, осуществляемой прогрессивным общественным классом.
Одной из основных заслуг К.Маркса считается научный анализ современного ему капитализма. В качестве инструмента анализа Маркс использовал классовую структуру общества. Все индивиды принадлежат к определенным социальным классам, разделение на которые происходит по признаку владения средствами производства и размера вознаграждения, получаемого с этого владения. Для Маркса все изменения в обществах, разделенных на классы, основаны на постоянной борьбе между классами неимущих, угнетенных и угнетателей.
Маркс обосновал механизм возникновения и развития социального конфликта, обусловленного социальным неравенством, которое постоянно усиливается при доминировании одних классов над другими. В конечном итоге, этот антагонизм разрешается в процессе социальной революции, результат которой – возникновение бесклассового общества, где производимый продукт распределяется по справедливости и отсутствует какая-либо эксплуатация.
Таким образом, К.Маркс впервые представил общество как продукт исторического развития. Он обосновал возникновение социального неравенства и проанализировал социально-классовые конфликты как явление, необходимое для определенного этапа общественного развития и прогресса. Социология марксизма оказала значительное влияние на развитие социологических идей и на развитие мирового исторического процесса.
Дайте характеристику поглядам м. Вебера як основоположника «розуміючої соціології».
Вперше в соціологію поняття "соціальна дія" було запроваджено і науково обгрунтовано М. Вебером (). Соціальна дія - це така дія, яка співвідноситься з поведінкою навколишній людей і враховує їх поведінку. При цьому мається на увазі дію осмислене. М. Вебер підкреслює, що тільки усвідомлення свідомості чужого дії допомагає нам зрозуміти його. Зміст дії диктується його змістом. Дослідник повинен зрозуміти цей сенс.
Соціологія розробляє типізацію дій і подій. Ідеальні типи, якими оперує соціологія, допомагають визначити і впорядкувати причини дії. Ідеальні типи - це деякі узагальнення, зроблені на підставі певних ознак. Це узагальнення не повинно бути адекватно дійсності, але воно дає досліднику хороші вихідні точки для розгляду різних питань. В лекції «Соціальні організації» ми знову повернемося до методології ідеальних типів.
М. Вебер виділив чотири типи соціальної дії. Вони розташовані в порядку зменшення в них раціональності.
1.Целерациональное дію формується через очікування певної поведінки предметів та інших людей і при використанні цього очікування як «умови» або як «кошти» для раціонально спрямованих і регульованих цілей. Критерієм раціональності є успіх. Інакше кажучи, ця дія будується відповідно до мети, засобами і побічними наслідками. При цьому три компонента зважуються відносно один одного. Ця дія добре зрозумілі.
2. Ціннісно-раціональна дія формується через свідому віру в етичну, естетичну, релігійну чи іншу безумовну власну цінність певної поведінки. Поведінка орієнтується на вимоги, які чинний вважає пред`явленими до себе. Він виконує те, чого, як йому здається, вимагають від нього борг, гідність, краса, переконання. Побічні наслідки від дії в розрахунок не беруться. Цей тип дії щодо раціональний.
3. Традиційне дію - дія за звичкою.
4. Аффективное дію - дія, що виникає через актуальні афекти і почуття.
Традиційне і афективний дії не є соціальними у власному розумінні слова, тому що тут ми не маємо справу з усвідомленим змістом дії.