67. Визначте і охарактеризуйте сутність соціального статусу особистості.

Кожна людина в соціальній системі займає кілька позицій. Кожназ цих позицій, що припускає визначені права та обов'язки,називається статусом. Людина може мати кілька статусів. Але найчастішетільки один визначає його положення в суспільстві. Цей статус називаєтьсяголовним, чи інтегральної. Часто буває так, що головний, чи інтегральний,статус обумовлений його посадою (наприклад, директор, професор). 

Соціальний статус відбивається як у зовнішнім поводженні і вигляді (одязі,лексиконі й інших знаках соціальної і професійної приналежності), такі у внутрішній позиції (в установках, ціннісних орієнтаціях, мотиваціях іт.д.).

Соціологи відрізняють запропоновані і придбані статуси. Запропонований --це значить нав'язаний суспільством поза залежністю від зусиль і заслугособистості. Він обумовлюється етнічним походженням, місцем народження,родиною і т.д. Придбаний (досягнутий) статус визначається зусиллямисамої людини (наприклад, письменник, учений, директор і т.д.). Виділяються також природний і професійно-посадовий статуси. Природний статус особистості припускає істотні і відносно стійкіхарактеристики людини (чоловіка і жінки, дитинство, юність, зрілість,старість і т.д.). Професійно-посадовий - це базисний статусособистості, для дорослої людини найчастіше є основоюінтегрального статусу. У ньому фіксується соціальне, економічне тавиробничо-технічне положення (банкір, інженер, адвокат і т.д.)

Соціальний статус позначає конкретне місце, яке займає індивіду даній соціальній системі. Таким чином, можна зазначити, що соціальн істатуси - структурні елементи соціальної організації суспільства,забезпечують соціальні зв'язки між суб'єктами суспільних відносин. 

Суспільство не тільки створює соціальний статус, але й забезпечує соціальні механізми розподілу членів суспільства з цих позицій.  Співвідношення між соціальними статусами, приписувані суспільством індивідупоза залежністю від зусиль і заслуг (визначені позиції), і статусами,заміщення яких залежить від самої людини (що досягаються позиції),істотна характеристика соціальної організації суспільства.

68. Охарактеризуйте особливості оцінки соціальної ролі особистості.

У сучасному суспільстві кожна людина виконує низку ролей, скажімо, студента, громадянина держави, сина, члена спортивної команди, клієнта, покупця та інші. Уся сукупність соціальних ролей, що виконується однією особистістю, називається рольовим набором. Людина не є абсолютно вільною у виборі та виконанні ролей. Набір ролей визначається її соціальним положенням у конкретній соціальній структурі — демографічній, сімейно-родовій, економічній, професійній, політичній тощо.

Соціальні ролі — це певні способи дій, поведінки індивіда (або групи), які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються залежно від соціального статусу. Соціальна роль — функція, яка виконується нею в даній позиції. Функції (рольові дії) в кожному суспільстві визначаються загальноприйнятими в ньому нормами і часто закріплюються в різних документах (законах, правилах, інструкціях, статутах і т. п.).

Вимоги оточення (у вигляді приписів, побажань, очікувань) щодо виконання певних соціальних ролей втілюються у конкретні соціальні норми (norma — правило, взірець, керівний початок).

Соціальні норми — сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами чи уповноваженими суб'єктами для регулювання соціальних відносин, діяльності і поведінки соціальних суб'єктів на всіх рівнях і у всіх сферах людської життєдіяльності.

У нормативній структурі ролі виділяють чотири конструктивні елементи:

• описання типу поведінки, що вимагається при виконанні ролі;

• припис — вимоги щодо виконання ролі;

• оцінка виконання або невиконання припису;

• санкція — позитивні або негативні наслідки дій у рамках вимог. Соціальна роль є важливим засобом реалізації творчого потенціалу особистості, ц розвитку, розкриття здібностей. Виконання ролі вимагає від людини певного обсягу знань, вмінь, досвіду, відповідного інтелектуального та психологічного напруження. Людина формує ставлення до виконання своєї ролі — від активного, цілеспрямованого, творчого, відповідального до байдужого, пасивного. Порівнюючи результати виконання ролі з аналогічними діями інших людей, кожен з нас формує самооцінку, знаходить додаткові стимули для подальшого самовдосконалення особистості.

Якщо рольові вимоги не відповідають внутрішнім потенціям особистості, її статусу, то виникає конфлікт між роллю та людським "Я". Утаких випадках, як це показав ще 3. Фрейд, спрацьовують захисні психологічні механізми — людина знаходить аргументи на користь своєї поведінки, виправдовує себе, але нерідко під впливом почуття тривоги, провини, постійної психологічної напруги людина відмовляється виконувати певні ролі, звільняється з роботи, розлучається, змінює коло спілкування.