Формат: if (умова) оператор;

Приклад: if (a<0) a=a;

Умовний оператор може включати в себе складовий оператор, взятий в дужки блоку: { }.

Приклад: if (I>a) { a=b+3; d=a/f; }

Більш точно оператор if має наступний формат: if (значення) оператор _ 1; else оператор _ 2;

Де “значення” є будь-яким вираженням, яке приводиться до цілочисельного хначення. Якщо “значення” відмінне від нуля ( “істина”), то виконується оператор _ 1, в іншому випадку виконується оператор _ 2.

Приклад: if ( (х>2 ) & & (х < 10) ) А=0

Else А=1

Умова звичайно задається за допомогою однією з операцій відношення:

• більше

• = більше або дорівнює

< менше

< = менше або дорівнює

= = рівно

! = не дорівнює

Умовний оператор може містити альтернативу:

if (умова) оператор _ 1; else оператор _ 2

Оператор switch призначений для реалізацій умов багатоваріантного вибору.

Формат оператора: switch (цілий _ вираз) { список _ варіантів }

У блоці, укладеному в дужках { }, міститься список варіантів, кожний з яких починається з ключового слова case, за яким слідують значення константи (мітка варіанту), двокрапка і список операторів, створюючих даний варіант. У кінці кожної групи операторів, що відносяться до case необхідно вмістити оператор переривання break, який передає управління на фігурну дужку блоку, що закривається.

Наприклад: switch (i) { case 1: a=b; printf («випадок 1/n») break case 2: a=b*3; printf («випадок 2/n»); break

Оператор while, має формат: while (вираження) оператор; і здійснює повторне виконання оператоа (простою або складовою) доти, поки вираження в дужках буде істинним. Як тільки значення вираження стане помилковим, управління буде передане оператору, наступному за оператором циклу.

Перевірка встинності вираження виконується кожний раз перед виконанням оператоа, що складає тіло циклу. Тому, якщо при першому зверненні до оператора while вираження в дужках помилкове, то тіло циклу не буде виконане ні разу. Таким чином, вираження, що перевіряється завжди обчислюється на один раз більше, ніж виконується тіло оператора while. Приклад: перевірити, чи є ціле число n простоєм # include<stdio. h > int main (void) { int I=1, n; printf ( «Введить число: »); scanf ( % d, & “ n); while (++I <n) if (n% I= =0) { printf (“ Число не просте/n”); break; } if (I = =n) printf ( “Число просте/n”); return 0; }

Оператор for звичайно виокристовується, коли зазделегідь відомий, скільки разів повинен повторюваться цикл і має наступний формат:

Формат: goto мітка;приклад goto part2; ... part 2: printf (“Утончений аналіз/n);

Оператор goto це операто безумвного переходу і використовується він звичайно з міткою.

Мітка – це індентифікатор з двокрапковою, після якої записаний будь-який оператор мови Сi. Щоб приведений вище оператор був виконаний правильно, в програмі необхідна наявність іншого оператора, що має мітку (для даного прикладу мітка – це part2).

Приклад: вихід (використання goto) з вкладеного набору циклів при виявленні якихсь помилок. While (funct>0)

29. СИМВОЛЬНА ГРАФІКА В МОВІ С++

Дані типу «Символьне» включають дані типу char. Число елементів масиву що складається з символів дорівнює числу символів плюс 1, так як нульовий символ також є елементом масиву.

Для опису змінних у відповідності зі стандартом АNCІ в мову Сі були додані модифікатори: сопst і volative. Вони означають:

сопst - оголошуються ті змінні, які не повинні змінювати своє значення в ході виконання програми, а

чоіаіііе - ті змінні, які можуть змінювати значення, причому змінюють значення не тільки в поточній програмі, але і іншими.

Одним оператором можна оголосити декілька змінних, наприклад: іnt a, b, з;

Крім того, в операторі іnt змінної можна привласнити початкове значення, наприклад:

іnt х = -27;

Дані типу signed int або signed short представляються в пам'яті комп'ютера ІВМ РС 16-розрядними цілими числами зі знаком і можуть змінюватися в діапазоні від -32768 до 32767. Змінні цього типу оголошуються за допомогою оператора signed int, наприклад: signed int num;

Ключове слово signed можна опустити, тоді int num;

Дані типу unsigned int

(або скорочено unsigned)

представляються 16-розрядними

цілими числами без знаку і можуть

мати значення в діапазоні

від 0 до 65535, наприклад

unsigned int t, z, m, n = 53999;

Дані типу signed long (або скорочено long) представляються 32-розрядними цілими числами зі знаком і можуть мати значення від -2**31 до 2**31-1, а в кінці дописується буква L.

Наприклад: long Kod = 110000L;

Дані типу unsigned long представляються в комп'ютері 32-розрядними цілими числами без знаку і лежать в діапазоні від Одо 2**32-1.

Наприклад: unsigned long var = 12000000L;

Дані типу signed char (або скорочено char) це дані цілого типу. Змінні цього типу займають в пам'яті 8 двійкових розрядів і можуть змінюватися від -128 до 127.

Наприклад: signed char w, р, s;

Дані типу unsigned char представляються однобайтними цілими числами без знаку, лежачими в діапазоні від 0 до 255.

Наприклад: unsigned char f, g, h;

Дані нецілого типу:

float - число з плаваючою точкою (одинарної точності);

double - число з плаваючою точкою (подвійної точності);

void - відсутність значення (використовується для нейтралізації значення, що повертається функцією).

Будь-яка змінна, крім формальних параметрів, структури при визначенні може бути ініціалізувати.

Ініціалізація - це установка програмних змінних (адрес, лічильникiв, перемикачів, індикаторів, покажчиків) в нуль або завдання ним інших початкових значень перед виконанням програми. Будь-яка постійна змінна ініціалізувати нулем, якщо явно не задане інше початкове значення.