5. Сутність фінансового левериджу та способи використання його ефекту для оптимізації структури капіталу

Фінансовий леверидж - один з показників, що застосовується для оцінки ефективності використання позикового капіталу. Ефект фінансового важеля показує приріст (прибуток) до рентабельності власного капіталу (Рс), отримане завдяки залученню кредиту, не дивлячись на його платність та сплату податку на прибуток. Він виникає в тих випадках, якщо економічна рентабельність капіталу вище позичкового відсотка.

Функціональну залежність між рентабельністю власного капіталу та його структурою можна дослідити на основі визначення ефекту фінансового лівериджу (Ефл). Цей показник певною мірою дозволяє знайти наближене значення оптимальної структури капіталу, тобто виявити граничну межу використання позичкового капіталу для конкретного підприємства

Підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкового капіталу, якщо рентабельність активів перевищує проценти за кредит, називається ефектом фінансового лівериджу, або ефектом фінансового важеля. Він характеризує ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки позичкового капіталу., який виникає внаслідок таких чиників:

Ефект фінансового важеля або левериджа (ЕФР), представлений формулою:

ЕФР = [(1-n) * (Р-СП)] * Кз / Кз, де (1.1)

n - ставка оподаткування (відношення суми податків до суми прибутку);

Р - економічна рентабельність сукупного капіталу до сплати податків (відношення суми прибутку до середньорічної суми

всього капіталу);

СП - ставка позичкового відсотка передбаченого контрактом;

Кз - позиковий капітал;

Кс - власний капітал.

Ефект фінансового важеля складається з трьох компонентів:

а) податковий коректор - (1-n) - показує, якою мірою проявляється ефект фінансового важеля у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку; він не залежить від діяльності підприємства, так як ставку податку на прибуток встановлюють у законодавчому порядку;

б) диференціал - (Р-СП) - є основним чинником, що формує позитивне значення ефекту фінансового важеля. Для збереження позитивного ефекту має виконуватися умова: Р> СП. Чим вище позитивне значення, тим вагомішим пріпрочіх рівних умовах значення ефекту фінансового важеля. Негативне значення диференціала призводить до зниження рентабельності власного капіталу, що, робить залучення позикових коштів неефективним;

в) коефіцієнт заборгованості (коефіцієнт фінансового левериджу), плече - Кз / Кс - характеризує силу впливу фінансового важеля. Він є мультиплікатором, який змінює позитивне і негативне значення диференціала. При позитивному значенні останнього (Р> СП) будь-який приріст коефіцієнта заборгованості буде приводити до ще більшого приросту рентабельності власного капіталу. При негативному значенні диференціала (Р <СП) приріст коефіцієнта заборгованості буде приводити до ще більшого падіння прибутковості власного капіталу.

Даний спосіб дозволяє підприємству визначити безпечний обсяг позикових коштів, тобто допустимих умов кредитування. Його широко використовують у країнах континентальної Європи (Франція, Німеччина та ін.)

Формування структури капіталу з використанням ефекту фінансового важеля передбачає врахування таких двох правил: 1. Якщо нове запозичення збільшує ефект фінансового важеля, то таке запозичення доцільне. Разом з тим відбувається зростання плеча фінансового важеля і підвищується ризик неповернення кредиту в кредитора, який для зменшення власного ризику збільшує процент ставки кожної наступної позики. 2. Диференціал не повинен бути негативним, тобто процентна ставка за кредит не може перевищувати загальну рентабельність капіталу. Тому при збільшенні плеча важеля треба стежити за розміром диференціалу.