Лекція 7. Іслам.
1. Виникнення і еволюція ісламу.
Іслам (покірність) – друга за кількістю після християнства світова монотеїстична релігія, її сповідують близько 1 млрд. людей. Це наймолодша зі світових релігій. Символом ісламу є зелений прапор, який повинен стверджувати молодість і вічність цієї релігії. Найбільш поширений іслам в країнах Близького та Середнього Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії.
Іслам виник на початку VII ст. у Західній Аравії в епоху переходу арабів від первіснообщинного до феодального ладу. Формування феодалізму вимагало відповідної ідеології, котра б об'єднала арабські племена. Такою ідеологією в той час могла стати лише монотеїстична релігія.
Виникнення ісламу пов'язується з іменем Мухаммеда, що народився в 570 р. у м. Мекка. Під час одного з постів він побачив постать у білому, котра випромінювала яскраве світло та веліла проповідувати нову, істинну віру.
Першу релігійну громаду Мухаммед створив у м. Медина. Її члени сповідували його віровчення. Вірність цьому вченню ставилася вище за вірність рідним і близьким. До общини не могли належати ті, хто не сповідував ідеї Мухаммеда (невірні). У Медині було побудовано перший храм нової релігії (мечеть). Під час релігійних служб, віддаючи шану Мухаммеду, мусульмани почали молитися в напрямку Мекки – місця народження засновника ісламу. У 630 р. під тиском мусульман мединської общини мешканці Мекки також прийняли іслам. Відтоді іслам швидко поширився, й під владу пророка перейшла більшість аравійських племен. Сам же Мухаммед зосередив у своїх руках керівництво релігійними громадами та світську владу.
Мухаммед встановив нову для арабів форму служіння Богові, що складалася із декількох поз, які виражають благоговіння і багаторазове повторення фраз «Хвала Аллаху» і «Аллах великий». Завершуючи молитву, людина повинна була простертися ниць. Це небачена раніше поза самоприниження – земний поклін. У світогляді Мухаммеда і в заснованій ним релігії відсутній ідеал людської досконалості або довершеного з’єднання людини з Богом. Мусульманство вимагає від віруючого не безмежного вдосконалення, а тільки акту безумовної відданості Богу. Іслам не говорить людям: будьте досконалі, як Батько ваш небесний, тобто досконалі у всьому; він вимагає від них тільки загального підкорення себе Богу і дотримання в своєму житті тих зовнішніх меж, які встановлені божественними заповідями.
У 632 р. Мухаммед відвідав Мекку (здійснив паломництво) та повернувся до Медини, де незабаром помер. Поховали Мухаммеда в головній мечеті, що отримала назву «Мечеть Пророка» і стала місцем паломництва мусульман.
Маулід – день народження пророка Мухаммеда, він співпадає із днем смерті пророка. Символічний збіг дат народження і смерті, тобто народження для вічного життя, був даний Мухаммеду Творцем в знак його особливої місії носія Прозріння, останнього Пророка в історії людства. Згідно з переказами, народження Мухаммеда було передбачене пророками Ібрагімом (Авраамом), Ісмаїлом, Мусою (Мойсеєм) і та Ісою (Ісусом Христом). Це зумовлене тим, що іслам відноситься до так званих авраамічних релігій і мусульмани нарівні з юдеями та християнами шанують одних і тих же старозавітних пророків, а також Ісуса Христа як одного з них.