7. Поняття проект. Види проектів.

Проект – кинутий на перед задум.

Проект – сукупність документів, розрахунків, креслень, макетів, моделей і т.д., всього того, що є необхідним для зведення споруд, виготовлення машин, приладів.

Полат Е. С. класифікує проекти

• за домінуючою в проекті діяльністю(дослідницькі, пошукові, творчі, рольові, практико - зорієнтовані)

• предметна змістовність (моно проекти, міжпредметні)

• характер координаті проекту

• характер контактів між учасниками проектів

• за кількістю учасників проекту

• термін здійснення

Пехоти А.О.

• дослідницький

• інформаційні

• творчі

• практико – орієнтовані

• ігрові

Коберник

• за домінуючою діяльністю

• дослідницькі (виділення проблеми, визначення предметів і об’єктів дослідження, визначення цілей та завдань, формування гіпотези, визначення методів дослідження та джерел інформаці, складання плану, перевірка припущень, обговорення отриманих результатів)

• практико орієнтовані – має бути чітка орієнтація на виготовлення виробу

• інформаційні – спрямовані на збір інформації про який небуть об’єкт на ознайомлення учасників з цією інформацією

• творчі

• за галуззю виконання

• за змістом

• матеріальні

• інтелектуальні

• екологічні

• сервісні

• комплексні

• за складом учасників

• за кількістю учасників

7. Творчість як основа перетворювальної діяльності людини.

ТВОРЧІСТЬ – це діяльність, що породжує дещо якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю. Творчістьспецифічна для людини, бозавждипередбачаєтворця – суб’єктатворчоїдіяльності. В природівідбуваєтьсяпроцесрозвитку, перетворення – але не творчості. Отже, людиніпритаманнатворчість, а особливу форму мислення, яка виникаєпід час цього складного і почастиневідомогонавітьученимпроцесу, називаютьтворчиммисленнями. Творчістьнеобхідна для суспільства, передовсім не в культурній, а в науково-технічнійцарині, позаяксамеця сфера найбільшевпливає на добробут та динамічнийрозвитокзнаньлюдства. Пошукновихзнань та їхматеріалізація, тобтостворенняновихоб’єктівтехніки, значноускладнилися в умовахзростаючихтемпівоновленнятехнічнихзасобів та швидкогозростаннянауково-технічноїінформація. Через в усьомусвітіпостійновиникаютьрозробкитеоретичних основ та методичнихзасобівактивізаціїтворчогомислення та пошукуновихтехнічнихвирішень. Розвитокнаукових основ технічноїтворчості, розробка методик активізаціїтворчогопроцесу, навчання основам творчості, створення в наукових, проектно-конструкторських и технологічнихорганізаціях, на підприємствах та в вищихнавчальних закладах сприятливих умов для творчості у наш час є необхідністю.

Проблемитворчостівзагалі та технічноїтворчостізокрема, щоздавнатурбувалилюдство, лишаютьсяактуальними і в наш час через свою багатоаспектність. Докопатися до сутностітворчостінамагалисяфілософи,мислителі,психологи,письменники – навітьпрості люди, не обдаровані великим талантом, хоч раз у життізамислювалися про те, через щосамевиникаєнатхнення. То що ж такетворчість?Результат особливого оббдарування та виключностілюдини, осяянняБожого, іраціональноїінтуїції, потойбічногосприйняття, багатої, розвиненоїуявичилогічногомислення? Звісно, в наш час ніхтовже не стане пояснюватилюдськенатхнення “Божоюпідказкою”, і жоднаміфологічнаконцепціятрактуваннятворчості не можевповніпояснитицей феномен. В радянськічаситворчістьпояснювалилише з точки зорудіалектичногоматеріалізму, особливийпогляд на неї мала юнгівська та фрейдівськашколипсихоаналізу.

Творчість як процесстворення нового виражаєконструктивний та перетворювальний труд людини, нерозривнопов’Язаний з йогопізнавальноюдіяльністю, що я відображеннямоб’єктивногосвіту у свідомостілюдини. Однакпроцесвідображення не є дзеркальнимвідобреженнямдійсності, а ускладнюєтьсяаналізом та синтезом нових форм та образів у людськомумозку. В процесітворчості не тількивідбиваютьсяпредмети та явищаоб’єктивногосвіту, але й пізнаютьсяцілі, умови та причини виникнення та існуванняцихпредметів та явищ. Тому творчістьслідрозглядати як процесскладнихоб’єктивно-суб’єтивнихвідносинміжтворцями та об’єктамитворчості, як єдністьпізнання та перетворення. Складно?Зате по діалектично-матеріалістичному. Хочатепер, у добучорноїреакції, ми вже добре знаємо, що не так вже й погано все те, щопонадумували Маркс-Енгельс-(Ленін?) в абсолютно всіх сферах світової науки, культуритощо.

Об’єктивний характер творчогопроцесупроявляється у відображенніреальнихявищ, задач, суспільних потреб, тим часом як суб’єктивнийбіквиражається у різних мотивах та результатах перетворювальноїдіяльностілюдини. Приміром, маючи перед собою одну й ту саму технічну задачу, абооб’єктивний фактор, одна людинавирішитьїї на рівнівинаходу, інша – на рівніраціоналізуючоїпропозиції, третяотримає давно відоме, тривіальневирішення.

Існуютьрізноманітнівидитворчості: наукова, технічна, художнятощо. Всівонимаютьспецифічніриси, спільне і відмінне.

Особливості та етапи учнівської технічної творчості.

Технічна творчість учня – вид діяльності в наслідок якої створюються технічні об’єкти з ознаками корисної і істотної новизни.

Ознаки учнівської технічної творчості:

• результат творчої діяльності учнів, може носити характер як об’єктивної так і суб’єктивної новизни.

• Зазначена діяльність у першу чергу має навчальний характер

• Учнівська творчість може характеризуватися нижчим рівнем самостійності.

Етапи учнівської творчості:

• Прийняття ідеї

• Пошук розв’язання проблемних завдань

• Технологічна розробка ідеї