16. Портфоліо у професійній діяльності людини.

В перекладі з англійської – «папка, справа, посада»; з італійської – «папка з документами», «папка спеціаліста»; з французької - «викладати», «формулювати», «нести», а також «аркуш», «сторінка» або «досьє», «зібрання досягнень».

У ХV- XVIст. поняття «портфоліо» прийшло до нас із Західної Європи. В особливій папці під назвою «портфоліо» архітектори представляли замовникам ескізи своїх будівельних проектів. Уміст таких папок давав замовнику можливість скласти уявлення про професійні здібності майстра. У свій час у Портфоліовтілилювались найважливіші досягнення дизайнерів, фотографів, архітекторів. Сьогодні Портфоліо застосовують для демонстрації досягнень як організацій, так і окремих працівників.

У сфері освіти Портфоліо почали використовувати з середини 80-х років у Сполучених Штатах Америки. На думку автора книги «TheTeachingPortfolio»Пітера Зелдіна,Портфоліо вчителя - це черговий етап у розвитку професії. Сьогодні понад 1000 американських шкіл і вузів активно використовують Портфоліо.

На початку 2000-х років Портфоліо почали запроваджувати на освітніх просторах пострадянських країн.

Однозначного тлумачення терміна не існує. Кожен із дослідників і практиків пропонує своє визначення. Отже, Портфоліо – це:

• візитна картка, тобто сукупність відомостей про людину, організацію, досьє, тобто сукупність документів, зразків робіт, фотографій, що дають уявлення про пропоновані можливості, послуги фірми чи спеціаліста (Новітній словник іноземних слів і виразів).

• представлення у фактах педагогічних якостей і досягнень викладача, що включає спектр документів, які формують уявлення про специфіку підходу і ступінь ефективності професійної роботи вчителя.

• візитка вчителя, що містить певні анкетні дані, інформацію про підвищення кваліфікації, досягнення, педагогічні технології і методи, що їх використовує вчитель, творчі роботи й методичні матеріали, відгуки про його роботу і публікації.

• індивідуальна папка, у якій зафіксовані особисті професійні досягнення вчителя в освітній діяльності, результати навчання, виховання і розвитку учнів, внесок педагога в розвиток системи освіти.

• спосіб фіксуванняй накопичення матеріалів, що демонструють рівень професіоналізму вчителя, його вміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності, показує рівень підготовленості педагога і рівень його активності в класних і позакласних видах діяльності.

Як бачимо, тлумачення відрізняються лише акцентами. Загальне визначення терміна зі словника іншомовних слів і виразів вказує на дві основні закономірності Портфоліо:

• візитна картка (тобто, інформація, яка дає уявлення про особу, і в широкому сенсі - людину як особистість);

• досьє (тобто сукупність документів, які формують уявлення про здобутки у професійній діяльності цієї особистості).

Інші визначення лише вказують вектор, за яким має рухатись учитель, упорядковуючи і обираючи для презентації свої здобутки (формування уявлень про підходи, ефективність роботи тощо). Портфоліо створюється з відповідною метою, виконує певні завдання, має різні види, тому вчитель може обрати будь-яке з визначень, керуючись поставленими перед ним завданнями.

На наш погляд, найкраще визначає пріоритетну мету створення Портфоліоостаннє визначення. Адже це не просто механічна фіксація здобутків упродовж звітного періоду, це засіб педагогічної діагностики, метод оцінки професіоналізму педагога, що дозволяє продемонструвати усі досягнення вчителя, зміщуючи акцент з оцінки на самооцінку. Це і форма рефлексії, що дозволяє вчителеві проаналізувати власну педагогічну діяльність, здійснити якісну оцінку результату і вибудувати план подальшої роботи, підвищити її ефективність. Це й інструмент для забезпечення моніторингу професійного зростання педагога.

Таким чином, робота над Портфоліо розвиває дослідницьку культуру вчителя, удосконалюючи особистісну, соціальну й професійну компетентність – уміння самостійно здобувати, аналізувати й ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально працювати у світі, що постійно змінюється. Орієнтуючись на самооцінку і рефлексію, Портфоліо може бути як на папері, так і в електронному вигляді. Електроннепортфоліо, в свою чергу, можезберігатись локально (бути доступнимлишевизначеному колу людей) та глобально (бути доступним для всьогосвіту — для користувачівінтернету). Глобально доступнепортфоліоінакшеназиваєтьсявеб-портфоліо.

Поняття професійної кар’єри. Фактори, що впливають на професійну кар’єру (особистісні, службові, виробничі, соціально – економічні.).

Під діловою кар'єрою розуміють просування працівника сходинками службової ієрархії або послідовна зміна занять як у рамках окремої організації, так і протягом життя, а також сприйняття людиною цих етапів. Таким чином, вона має як об'єктивну, так і суб'єктивнусторони. Зорганізаційної точки зорукар'єрарозглядається як сукупністьвзаємопов'язанихрішень особи про вибір того чиіншоговаріантамайбутньоїдіяльності, виходячи з можливостей, які перед нею відкриваються, подоланнярозбіжностейміжреальним і бажанимїїпосадовим становищем.

Оскільки ці рішення приймаються за умов браку інформації, суб'єктивної оцінки себе та обставин, нестачі часу або емоційної нестабільності, вони далеко не завжди бувають послідовними, раціональними, цілеспрямованими, та й взагалі виправданими.

Кар'єра -- це не тількипросування по службі. Можнаговорити про кар'єру, як про рід занять, діяльності. Наприклад, кар'єра менеджера, спортивна кар'єра, військовакар'єра, артистична тощо. Кар'єраможе бути динамічною, пов'язаноюзізміноюробочихмісць, і статичною, яка здійснюється на одному місці та на однійпосаді шляхом професійногозростання. Вона буває вертикальною, яка передбачаєпосадовезростання, і горизонтальною, яка проходить в межах одного рівняуправління, однакзізміною занять, інколипрофесії. Суміщеннядвохцихпідходівдаєсходинковукар'єру. Іншими словами, успіх у кар'єріможнарозглядати як з точки зорупросуваннявідоднієї посади до іншої, більшвисокої, так і з точки зоруступеняоволодінняпевноюпрофесією, навичками та знаннями, якіїїскладають.

Починаєтьсяділовакар'єра з формуваннясуб'єктивноусвідомленихвласнихсудженьпрацівника про своєтрудовемайбутнє, шляхи самовираження і задоволенняпрацею. Тобто, кар'єра -- цеіндивідуальноусвідомленапозиція і поведінкаіндивіда, яка пов'язана з трудовою діяльністюпротягомробочогожиттялюдини.

Розрізняютьтаківидикар'єри:

1. Кар'єравнутрішньоорганізаційна. Це значить, щоконкретнийпрацівник у процесісвоєїпрофесіональноїдіяльності проходить всістадіїрозвитку: навчання, вступ на роботу, професійнезростання, підтримка і розвитокіндивідуальнихпрофесійнихздібностей, вихід на пенсію. Цістадіїконкретнийпрацівник проходить послідовно в стінаходнієїорганізації. Цякар'єраможе бути спеціалізованою і неспеціалізованою.

2. Кар'єраміжорганізаційнаозначає,щоконкретнийпрацівник у процесісвоєїпрофесійноїдіяльності проходить всістадіїрозвитку, якіперерахованівище, але цістадіїпрацівник проходить послідовно на різних посадах в різнихорганізаціях. Цякар'єратежможе бути спеціалізованою і неспеціалізованою.

3. Спеціалізованакар'єрахарактеризуєтьсятим, щоконкретнийспівробітник в процесісвоєїпрофесійноїдіяльності проходить різністадіїкар'єри. Цістадіїконкретнийпрацівникможе пройти послідовно як в одній, так і в різнихорганізаціях, але в рамках професії і галузідіяльності, в якійвінспеціалізується. Наприклад, начальник відділукадрівпризначений на посаду заступника директора з управління персоналом організації, де вінпрацює.

4. Неспеціалізованакар'єра широко розвинута вЯпонії. Японцідотримуються думки, щокерівник повинен бути спеціалістом, якийздатенпрацювати на будь-якійділянцікомпанії, а не за якоюсьокремоюфункцією. Так, вважаєтьсяцілкомнормальним, якщокерівниквідділузбутуміняєтьсямісцями з керівникомвідділупостачання [1, с. 40].

5. Кар'єра вертикальна -- це вид кар'єри, з якимчастішевсьогопов'язуютьпоняттяділовоїкар'єри, так як у цьомувипадкупросуваннянайбільшвидиме. При цьомувидікар'єрирозуміютьпідняття на більшвисокийступіньструктурноїієрархії (підвищення в посаді, яке супроводжуєтьсябільшвисокимрівнем оплати праці).

6. Кар'єра горизонтальна -- вид кар'єри, при якійпереміщенняйде в іншуфункціональнугалузьдіяльності, абовиконанняпевноїслужбовоїролі на ступені, який не має формального закріплення в організаційнійструктурі (наприклад, виконанняролікерівникатимчасовоїцільовоїгрупи). До горизонтальноїкар'єриможнавіднеститакожрозширенняабоускладненнязавдань на цьому ж ступені.

7. Кар'єраступінчаста -- це вид кар'єри, якийпоєднує в собіелементигоризонтальної та вертикальноїкар'єри. Такий вид кар'єризустрічається часто і можеприймати, як внутрішньоорганізаційні, так і міжорганізаційніформи.

8. Кар'єрацентробіжна (прихована) - вид кар'єри, якийнайменшвидимий для оточуючих. Віндоступнийобмеженому колу працівників, якімаютьширокіділовізв'язки поза організацією. Наприклад, запрошенняпрацівника на недоступнііншимспівробітникамзустрічі, наради, одержанняспівробітником доступу до неформальнихджерелінформації, довірливізвертання, окреміважливідорученнякерівництва. Такийпрацівникможезайматирядову посаду в одному з підрозділіворганізації, однакрівень оплати праційогозначновищий за оклад на посаді, яку вінзаймає.

Рушійний мотив кар'єри одержав назву "якоря". Самевиходячи з нього, люди докладаютьактивнихзусиль для того, щобдосягнутиконкретної мети. Є сімтипів "якорів":

1. Автономія. Людина хочедобитисянезалежності, щоботриматиможливістьробити все по-своєму. В рамках організаціїтакуможливістьнадаєвисока посада, статус, авторитет або заслуги, з якимивсізмушенірахуватися [7, с. 32].

2. Техніко-функціональнакомпетентність. Людина намагається бути кращимспеціалістом у своїйсправі, щобвмітивирішуватискладніпроблеми. В конкретнійдіяльності вона орієнтується на професійнезростання, а посадовепросуваннярозглядаєкрізь призму професійного. До матеріальноїсторонисправитакі люди в основному байдужі, затевисокоцінятьзовнішнєвизнання з боку адміністрації та колег.

3. Безпечність і стабільність. Діяльністюпрацівниківкеруєнамаганнязберегти та закріпитисвоє становище в організації, тому основнаїх мета обійняти посаду, якадаєтакігарантії.

4. Управлінськакомпетентність. Людинапрагневлади, лідерства, успіху, якіасоціюються з високоюпосадою, рангом, званням, статусними символами, важливою і відповідальноюроботою, високоюзаробітною платою, привілеями, визнаннямкерівництва, швидкимпросуванням по службовійдрабині.

5. Підприємницькакреативність. Люди намагаютьсястворюватиабоорганізовуватищосьнове, тобтозайматисятворчістю. Тому для них основний мотив кар'єри -- цевлада і свобода, якінадаєвідповідна посада.

6. Потреба в лідерстві. Людина йде до кар'єризаради того, щоб бути завжди і скрізьпершою, "обійти" своїхколег.

7. Стиль життя. Людина ставить перед собою завданняінтегрувати потреби особистості та сім'ї, наприклад, одержатицікавудостатньовисокооплачувану роботу, приякій є відповідна свобода пересування та можливістьрозпоряджатисясвоїм часом. Якщо у людининемаєсім'ї, то на перше місцеможевийтизмістовністьроботи, захопленість нею, різносторонність.