Висновок

Пройшло зовсім небагато часу і про інтелектуальну власність стали говорити як про складову економічного стану. Її вносять до статутного фонду, охороняють, продають, використовують в бізнеспроцесах. Проте об'єкт інтелектуальної власності може працювати і «самостійно», наприклад, тоді, коли його передають в користування.

Досліджуючи питання права власності на знак для товарів та послуг було виявлено, що основу права власності на знаки для товарів і послуг становить положення про те, вони можуть бути використані будь-яким способом, що не суперечить чинному законодавству. Це може бути застосування на товарах і при наданні послуг, для яких зареєстровано марку, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час демонстрації експонатів на виставках і т.д.

Виникнення права власності на знак для товарів та послуг має своєю специфічною рисою те, що виникає не з моменту отримання свідоцтва, а з моменту подання заяви на його реєстрацію. Крім цього зареєстрований знак має ряд переваг.

Реєстрація знака робить його володільця власником виключних прав на його використання, тобто будь-яке використання цього знака без дозволу власника є незаконним і тягне відповідальність відповідно до законодавства України.

Право власності на товарний знак засвідчується свідоцтвом, строк дії якого становить 10 років і поновлюється за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом останнього року дії свідоцтва, строком на 10 років.

Приклади судової практики свідчать про те, що питання про внесення змін і доповнень в законодавство України, що стосуються охорони «загальновідомих» знаків, є надзвичайно актуальним. Проте ухвалення Закону України «Про внесення змін до деякого законодавчого акту України з питання інтелектуальної власності», в якому дається визначення «добре відомого знаку», а також визначені органи, до компетенції яких відноситься визнання знаку добре відомим (Апеляційнапалата Державного департаменту інтелектуальної власності і суд), не вирішить, повною мірою всіх існуючих проблем.

Зокрема, необхідно розробити і затвердити Правила визнання знаку для товарів і послуг добре відомим на Україні. У Правилах повинні бути встановлені порядок і вимоги для визнання знаку для товарів і послуг добре відомим на Україні, а також не вичерпний перелік відомостей, які можуть прийматися до уваги при визнанні знаку для товарів і послуг добре відомим.

Розглядаючи національне законодавство та визначаючи рівень міжнародної співпраці, було встановлено, що Україна все активніше інтегрується в світовий господарський механізм. Товари і послуги наших виробників проникають в різні країни світу. І питання захисту своєї торговельної марки (товарного знаку) стає украй актуальним. Основна проблема, що виникає з торговельними марками на національних ринках, - це відсутність належної реєстрації в національних відомствах. Не секрет, що як

в Україні, так і в деяких інших країнах процвітає бізнес по захопленню імен іноземних торговельних марок. Позитивним зрушенням у даному питанні є приєднання до Мадридської системи реєстрації знаків, яка має собою наступні переваги для нашої країни:

• Міжнародна реєстрація товарного знаку має таку ж силу, як і заявка на його реєстрацію, подана в кожній з вказаних заявником країн за національною процедурою.

• Товарний знак одночасно отримує повну охорону в декількох країнах шляхом подачі тільки одній заявки;

• У разі потреби збільшення числа країн, в яких забезпечується охорона знаку, наприклад, у разі експорту в ці країни товарів, він може зробити заяву про "територіальне розширення".

• ·Мадридська система значною мірою спрощує подальше управління знаком, оскільки є можливість реєструвати подальші зміни (такі, наприклад, як зміна власника або зміна імені або адреси власника) або продовжити термін реєстрації шляхом єдиної і простої процедури в Міжнародному бюроВОЇС.

Було визначено, що значною проблемою на сьогоднішній день є недобросовісна реєстрація знаків для товарів та послуг та промислових зразків. Необхідно сказати, що дана проблема є характерною лише для ринків країн СНД, а основними передумовами її існування є неврегульованість варіантів захисту від недобросовісних реєстрацій знаків для товарів та послуг і промислових зразків та ефективної системи відповідальності за подібні дії. Аналізуючи нормативну базу у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності на товари та послуги можна прийти до висновку, що єдиною правовою можливістю захисту права власності на знак для товарів та послуг є його реєстрація

Аналізуючи досліджений матеріал, потрібно наголосити на тому, що наразі в Україні є значна правова база для реалізації та захисту права власності на знак для товарів та послуг, та існують все ж таки певні прогалини. Для покращення регулювання даного питання слід докласти певних зусиль для подальшого розвитку національного законодавства та зайняти більш активну позицію у розробці цього питання на міжнародному рівні.