3.2 Порядок та способи захисту права власності на знак для товарів та послуг здійснювані українськими та іноземними компаніями
Наразі важливо не тільки визначити перелік вказаних правопорушень, але і встановити ефективну відповідальність за них. Посилання Закону України про товарні знаки з чинним законодавством здається декілька наївною. Це не є відповідальністю за порушення прав на названі знаки. Коли Закон зобов'язує припинити порушення або навіть відшкодувати заподіяні ним збитки, то це не є відповідальністю. Якщо, наприклад, боржника примушують повернути борг, то хіба це відповідальність. Це - лише примушення виконати зобов'язання. Та все ж чинне законодавство передбачає юридичну відповідальність за порушення прав на товарні знаки. Нею може бути кримінальна, адміністративна або цивільно-правова. Законодавство України не знає кримінальної відповідальності за назване порушення.
Декотрі вчені виходять з міркувань, що встановлювати відповідальність за порушення прав на товарні знаки, необхідно з кримінальної відповідальності. Зараз істотно зросла кількість порушень вказаних прав. Насиченість ринку товарами спонукає порушників шукати винахідливі способи скористатися чужим товарним знаком, який отримав широке визнання у споживачів. Це зумовлює необхідність підсилити відповідальність за такі порушення, у тому числі і кримінальну. Так, остання встановлена законами про товарні знаки Франції, Німеччини, Російської Федерації і інших країн. Закон Німеччини за порушення прав на знаки передбачає позбавлення волі на строк до трьох років або грошовий штраф.
Якщо проведено промисловим способом, то термін позбавлення волі може досягати п'яти років. Істотно збільшені штрафи за контрафакцію товарів.
Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, які вирішуються в судовому порядку. Стаття 21 його встановлює: спори, зв'язані із застосуванням справжнього Закону, вирішуються судом в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Проте п. 2 даної статті приводить перелік тих спорів, а саме які розглядаються судами:
- Встановлення власника свідоцтва;
- Укладання і виконання ліцензійних договорів;
- Порушення прав власника свідоцтва.
Способи захисту порушених або оспорюваних прав на товарний знак.
1. Власник права на товарний знак, права якого оспорюються або не визнаються третіми особами, має право зажадати офіційного визнання цих прав. Спори такого роду виникають на базі реорганізації юридичних осіб, якщо в ході її нечітко визначені права і обов'язки знов виниклих юридичних утворень. Крім того, позов про визнання права на товарний знак може бути заявлений також особою, що претендує на надання охорони його знаку через загальновідомість останнього на території держави.
2. Найбільш поширеним способом захисту, витікаючим з порушення прав на товарний знак, є вимога про припинення їх подальшого використання. Дана вимога може бути заявлене і цілях запобігання підготовлюваному порушенню.
3. До вищесказаного способу захисту близько примикає вимога про видалення з товару або його упаковки незаконно використовуваного товарного знаку або позначення, схожого з ним до ступеня споріднення, або знищення виготовлених зображень товарного знаку або позначення, схожого з ним до ступеня споріднення. Іноді це зробити неможливо без спричинення істотної шкоди самому товару. Отже, в цьому випадку підлягає знищенню (переробці) сам товар.
4. Як особливий спосіб захисту прав на товарний знак є публікація судового рішення в цілях відновлення ділової репутації потерпілого. Такого роду публікація, текст, місце і час публікації якої щоб уникнути подальших суперечок повинні бути визначені самим судом, підлягає оплаті порушника.
У тих випадках, коли внаслідок незаконного використання товарного знаку у їх користувачів виникли збитки, останні підлягають відшкодуванню порушником в повному об'ємі. Як потерпілий виступає перш за все власник торговельного знаку. Особи, що користуються торговельними знаками на підставі ліцензійних договорів, також розглядаються як потерпілі і мають право на відшкодування шкоди. Доходи, отримані особою, що незаконно використала що належить потерпілому товарний знак, можуть розглядатися як упущена вигода і повинні бути передані потерпілому. Об'єм нанесеної шкоди окрім упущеної вигоди включає і інші збитки, які також повинні бути відшкодовані за рахунок порушника.
Створення і захист торговельної марки є невід'ємним елементом промислової і торговельної стратегії будь-якої компанії. Торговельна марка дозволяє відрізнити продукцію фірми від продукції її конкурентів, надати клієнтові "точку відліку" при оцінці інших аналогічних товарів і послуг, є символом, підтверджуючим високу репутацію фірми.
Враховуючи важливу стратегічну роль торговельної марки, найбільші компанії витрачають значні засоби на захист цього нематеріального, але дуже цінного блага. При цьому ці витрати розглядаються як інвестиції. У таблиці приводиться оцінка вартості 20-ти найдорожчих торговельних марок світу, здійсненою Interbrand/Citibank.
Підприємці все більше усвідомлюють той факт, що в умовах конкуренції, що загострюється, яка все частіше набуває не просто міжнародного, але і глобального характеру, захист торговельної марки (інтелектуальній і промисловій власності) має для успіху їх підприємства таке ж значення, як і маркетинг, комунікації і фінансове управління. І якщо вони забудуть про це, то конкуренти не змусять себе довго чекати. У більшості країн тільки реєстрація торговельної марки, яка, як правило, поновлюється кожні десять років, може забезпечити їм адміністративний або судовий захист від будь-якого відтворення або імітації їх марки. Однією з головних цілей захисту торговельних марок є боротьба з їх фальсифікацією.
Охорона даного виду інтелектуальної власності, повинна включати наступні заходи:
контроль за виробничими потужностями і розподільною мережею в Китаї, щоб переконатися у відсутності нелегального виробництва і постачань, що комплектують для незаконних операцій;
контроль за ціновою стратегією;
роз'яснення всім співробітникам значення охорони інтелектуальної власності і навчання їх способам визначення фальшивих продуктів;
реєстрацію всіх патентів, торгових марок і інших об'єктів інтелектуальної власності з метою забезпечення підтримки місцевих органів охорони інтелектуальної власності у разі вживання заходів проти порушників цих прав;
встановлення зв'язку із співробітниками, що займаються охороною інтелектуальної власності в державних установах;
застосування виробничих методів і технологій, що важко піддаються копіюванню;
здійснення контакту із споживачем: створення "гарячої лінії", по якій споживачі могли б повідомляти про придбання ними фальшивих товарів;
інформацію через пресу про санкції, які накладає компанія на порушників її прав на інтелектуальну власність;
встановлення розумних цін, оскільки надмірно високі ціни є стимулом для порушників;
створення союзів з іншими іноземними і китайськими фірмами, що проводять аналогічну продукцію і що випробовують проблеми з охороною інтелектуальної власності, з метою лобіювання урядових органів. Такі союзи можуть приймати форму структурованих організацій, таких, як Китайська коаліція проти підробок (China Anticounterfeiting Coalition), або існувати тимчасово для вирішення конкретних проблем.
За десять років існування в Україні державної системи правової охорони інтелектуальної власності видана досить велика кількість охоронних документів як на промислові зразки, так і на знаки для товарів і послуг. Проведений аналіз свідчить, що існують патенті заявки на промислові зразки,
зображення яких включає словесні позначення, які в той же час зареєстровані як знаки для товарів і послуг або по суті є позначеннями, функцією яких є індивідуалізація суб'єктів підприємницької діяльності. При цьому власниками таких знаків або інших позначень є особи, які не мають ніякого
відношення до авторів промислових зразків, заявників або власників патентів України на промислові зразки.
Так, існують промислові зразки «Емблема «WRANGLER», «Емблема «HUGO BOSS», «Емблема «NIKE», «Емблема «ADIDAS». При цьому свідоцтва України на знаки для товарів і послуг «WRANGLER», «HUGO BOSS», «NIKE», «ADIDAS» і міжнародні реєстрації знаків належать особам, які не є власниками приведених вище патентів на промислові зразки. Подібних прикладів можна привести ще багато.