
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
16. Поняття і значення вини
А) Вина це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК та її наслідків у формі умислу чи необережності. (ст.. 23 КК)
Вина може проявлятися у формі
УМИСЛУ (ст. 24 КК)
|
НЕОБЕРЕЖНОСТІ (ст. 25 КК) |
||
прямий |
непрямий |
злочинна самовпевненість |
злочинна недбалість |
особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно-небезпечних наслідків і бажала їх настання
|
особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання
|
особа передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховувала на їх відвернення
|
особа не передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити |
Ознаки, що характеризують зміст вини
інтелектуальні та
|
вольові |
включають усвідомлення особою характеру вчинюваного діяння, передбачення наслідків і розвитку причинного зв’язку між ними |
свідоме спрямування інтелектуальних і фізичних зусиль на прийняття рішення по досягненню цілей, усунення перешкод |
Форма вини – це сукупність інтелектуальних і вольових ознак, які характеризують психічне ставлення особи до вчинюваних нею дій (бездіяльності) і наслідків.
а) УМИСЕЛ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ
прямий непрямий злочинна злочинна
самовпевненість недбалість
Умисел може бути
- визначений (невизначений)
- той, що раптово виник
- заздалегідь обдуманий
- альтернативний
б) Злочини з двома формами вини – в них проявляється різне психічне ставлення у формі умислу чи необережності щодо діяння і наслідків в одному конкретному випадку (ч.2 ст. 121 КК).
Виникає тоді, коли об’єктивна сторона складу злочину за своїм характером є складною
Це, як правило, злочини, в яких діяння, що становлять собою порушення правил (безпеки виробництва, тощо – ст. 288, ст. 275, 273 КК і т.п.) – самі по собі є адмін. Порушеннями, але коли настають злочинні наслідки, причино пов’язані з діяннями, перетворюється цей злочин на ускладнений
злочини з двома наслідками ( ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 194 та ін.)
Значення для кваліфікації:
При змішаній формі вини слід встановити до умисних чи необережних злочинів відноситься конкретний злочин
у І групі – необережне ставлення до настання наслідків
у ІІ групі – злочин визнається умисним (щодо першого наслідку, а відносно до другого – з необережності. Якщо встановлюється за фактичними даними, що умислом охоплюється і віддалений наслідок – тоді дії слід кваліфікувати (за спрямованістю умислу) як умисний злочин.
З’ясування змісту змішаної форми вини допомагає:
конкретизувати ступінь сусп.. небезпечності злочину
визначити правильну кваліфікацію
відмежувати суміжні злочини за об’єктивними ознаками