14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення

Мотив злочину - внутрішній спонукальний стимул, джерело активної діяльності людини, те, що штовхає до вчинення злочину; внутрішнє усвідомлене спонукання до вчинку особи, що визначає зміст діяння допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого.

Мета уявлення людини про результати свого діяння. В крим. праві це те чого хоче досягти особа, вчиняючи злочин, тт. уява винного про результат, який вона прагне досягти злочинним шляхом

• Мета і мотив є ознаками злочинів, вчинюваних з прямим умислом

• Злочинні мотиви – це такі, що визначають сусп.. небезпечність, антисоціальну спрямованість дій особи.

• Мотив і мета хоч і є самостійними психологічними ознаками суб’єктивної сторони злочину, але вони взаємозалежні і пов’язані між собою.

Мотиви можуть бути - низькі (користь, помста, ревнощі) і

- не є низькі (співчуття, прагнення допомогти іншій особі тощо)

Мета вказується в диспозиції (незаконне збагачення, приховати злочин, насильницьким шляхом змінити конституційний устрій, мета збуту підроблених грошей тощо).

• Мотив і мета є додатковими ознаками суб’єктивної сторони злочину на відміну від вини (- обов’язкової ознаки). У випадках, коли вони зазначені в диспозиції статті ОЧ КК, вони стають обов’язковими для доказування і впливають на кваліфікацію.

Значення мотиву і мети в системі ознак суб’єктивної сторони.

1. Можуть бути вказані як обов’язкова ознака основного складу злочину (ч. 1 ст. 111, ст. 109 КК) – тоді відсутність її впливає на оцінку вчиненого.

2. Наявні як кваліфікуючі ознаки (п.6,7 ч.2 ст. 115 та п.9 ч.2 ст. 115 КК)

3. Як пом’якшуюча обставина (п.9 ч.1 ст. 66 КК)

4. Як обтяжуюча обставина (п.3 ч.1 ст. 67 КК, п.4).

15. Помилка і її кримінально-правове значення

Помилка - неправильне уявлення особи про:

• юридичні властивості вчинюваного ним діяння (юридична помилка) або про

• фактичні ознаки вчинюваного діяння (фактична помилка)

а) юридична помилка – неправильне (хибне) уявлення особи про крим-правову сутність вчиненого ним діяння і його правові наслідки.

ВИДИ юридичної помилки:

• помилка у протиправності (особа вважає, що вчинене нею діяння є злочинним, а закон не відносить його до злочинів /така помилка виключає крим. відповідальність/)

• помилка в кваліфікації - неправильне уявлення особи про юридичну кваліфікацію (ніяким чином не впливає на форму вини і не виключає крим. відповідальність)

• помилка в караності – особа помиляється щодо виду і розміру покарання (не виключає ні вини, ні відповідальності)

Незнання закону не звільняє від кримінальної відповідальності

б) фактична помилка –неправильне уявлення особи про фактичні обставини вчиненого

ВИДИ фактичної помилки:

• помилка в об’єкті (кваліфікується за спрямованістю умислу)

• помилка в потерпілому (не виключає відповідальності)

• помилка у віці потерпілого (крим. відповідальність не виключається)

• помилка в предметі ( впливу піддається не намічений, а інший предмет /впливає на форму вини і відповідальності/)

• непридатний злочин (оцінюється як замах на вчинення злочину)

• помилка в причинному зв’язку (дав отруту, а потерпілий вийшов з дому і попав під авто – відповідальність не за вбивство, а за замах на вбивство)

Значення помилки в кримінальному праві:

1. слід розрізняти юридичну і фактичну помилку.

2. Помилки можуть впливати на юридичну оцінку вчиненого діяння (див. помилку в протиправності: думає, що вчинив злочин, а насправді – ні; думав, що дії не злочинні, а вони злочинні).

3. Допомагає відрізнити випадки помилки в об’єкті посягання від помилки в особі (помста судді, а причиняє шкоду іншій особі)

4. Помилки слід відрізняти від відхилення дії або удару (відповідальність настає за спрямованість дії) - напр., хотів вбити Н, який вийшов на балкон, але поранив його жінку, яка в той час вийшла на балкон, тоді буде замах на умисне вбивство та тілесні ушкодження певної тяжкості)