
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
А) Поняття причинного зв’язку – це об’єктивний, необхідний, внутрішньо закономірний зв'язок між сусп.-небезп. діянням і сусп.-небезп. наслідком.
Б) Умови (ознаки), наявність яких у сукупності свідчить, що є причинний зв'язок між діями і наслідками:
сусп.-небезп. діяння за часом обов’язково передує сусп.-небезп. наслідкам.
воно закономірно з внутрішньою необхідністю породжує сусп.-небезп. наслідки (сусп.-небезп. діяння створює можливість настання сусп.-небезп. наслідків, викликає їх.
сусп.-небезп. діяння є причиною (головною), необхідною умовою настання сусп.-небезп. наслідків. Наслідок настає від даного діяння без впливу будь-яких сторонніх сил чи обставин.
Причинний зв'язок є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони матеріальних складів злочинів, які вчиняються як шляхом дій, так і бездіяльності
В) Значення причинного зв’язку
1. Це обов’язкова ознака матеріальних складів злочинів.
2. Особа може відповідати за настання злочинних наслідків лише тоді, коли його діяння було безпосередньо причиною настання наслідку
д
іяння
причинний
зв'язок
суспільно
небезпечні наслідки
12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
спеціальний суб’єкт злочину (ст. ст. 18-22 КК)
А) поняття суб’єкту - це фізична особа
- яка вчинила злочин
загальні ознаки - у віці, з якого відповідно до КК може наставати
(ч. 1 ст. 18 КК) відповідальність
Спеціальний суб’єкт злочину є фізична, осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати крим. відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа
Загальні ознаки суб’єкту (вік, осудність/обмежена осудність)
ознаки спеціального суб’єкті, як правили, визначені законом (ст.. 117, ст.. 364 і ті.)
Б) Ознаки суб’єкту злочину:
це тільки фізична особа, яка вчинила сусп.-небезп. діяння, що має ознаки злочину (на відміну від інших країн – Франції, окремих штатів США, в яких суб’єктом можуть бути і юридичні особи) – громадяни України, іноземці, особи без громадянства)
така особа має бути осудною (ч.1 ст.19 КК), тт. такою, яка під час вчинення злочину - могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність)
- і керувати ними
НЕОСУДНІСТЬ – це обставина, що виключає можливість притягнення особи до крим. відповідальності
Нездатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії або керувати ними - (юридичний критерій)
медичний (біологічний) критерій включає різноманітні психічні порушення, а саме хронічне психічне захворювання,тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший особливий стан психіки (ч. 2 ст. 19 КК). При встановлені осудності (неосудності) до уваги беруться так юридичний, так і медичний критерії.
Осудність є психофізичною основою вмотивованості і цілеспрямованості діяння, вини і відповідальності за вчинене особою діяння
Ч.3 ст. 19 КК – У випадках, коли особа у стані осудності вчинила злочин, але до постановлення вироку щодо неї захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає крим. відповідальності. За рішенням суду до неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.
В теорії і на практиці, а зараз і в КК України відоме таке поняття як обмежена осудність, тобто це такий стан особи, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад, не була здатна певною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними (ч.1 ст.20 КК).
Якщо особу буде визнано обмежено осудною, то це враховується судом :
- при призначенні покарання або
- як підстава для застосування примусових заходів медичного характеру (ч.2 ст. 20 КК)
ДОДАТКОВО до неосудності
1. Хронічна психічна хвороба – поширений вид захворювання психіки
- шизофренія - прогресивний параліч
- епілепсія - маніакально-депресивний психоз ін.
2. Тимчасовий розлад психічної діяльності – гостре нетривале психічне захворювання, відбувається у формі нападів (раптово виникає і минає) – різного роду патологічні афекти, алкогольні психози, біла гарячка ін.
3. Недоумство (олігофренія) – найтяжке психічне захворювання (психічне каліцтво) природжений вид порушень психіки, вражає розумові здібності людини.
Форми недоумства - ідіотія (тяжка форма)
- імбецильність (менш тяжка форма)
- дебільність (легка форма)
4. Інший хворобливий стан психіки – інші види:
- важкі форми психастенії
- явища абстиненції (наркоголод)
В) Спеціальний суб’єкт (ч.2 ст. 18 КК)
з
агальні
ознаки
додаткові
ознаки
(на вимогу закону)
у більшості випадків ознаки спец. суб’єкту прямо зазначені в законі, наприклад ст.. 364-368 суб’єкт - тільки службова особа (в п. 1, 2 прим. до ст. 364 визначено поняття службової особи), в ст.. 375 – судді, винні у постанові завідомо неправосудного вироку, рішення суду.
іноді в законі не названі спец. ознаки суб’єкту, але із змісту його випливає, що злочин може вчинити лише особа, що володіє спец. Ознаками (див.: ст.. 371 - лише працівники правоохоронних органів або суду, які мають право застосовувати затримання, привід або арешт)
ознаки спец. суб’єкту частіше законодавець вказує в диспозиції основного складу (див.: ст. 111, ст. 114, ст. 117 КК), але буває, що спец. суб’єкт є ознакою кваліфікованого виду злочину (див. : ч. 2 ст. 368 – службова особа, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище. Зміст цієї ознаки розкрито в примітці до статті)
Ознаки спец. суб’єкту злочину є певною мірою обмежувальними, бо визначають, що той чи інший злочин може вчинити не будь-який суб’єкт, а лише та особа, яка має такі ознаки. Якщо ж вказані у законі ознаки відсутні у особи, яка фактично вчинила злочин, тоді змінюється правова оцінка вчинених нею дій (наприклад, при вбивстві новонародженої дитини брали участь інші особи – їх дії слід кваліфікувати не за ст.. 117, а за відповідною статтею (ст.. 115 КК).