- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
А) Склад злочину – це сукупність встановлених крим. законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене сусп–небезп. Діяння як конкретний злочин.
Б) Елементи складу злочину
об’єктивні ознаки
|
суб’єктивні ознаки |
||
об’єкт злочину |
об’єктивна сторона злочину |
суб’єкт злочину |
суб’єктивна сторона
|
це суспільні відносини (блага, цінності, інтереси соціально-значимі), на які посягає злочин і яким заподіюється чи може бути заподіяна істотна шкода, поставлені під охорону крим. закону |
сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону злочину через основні ознаки: -сусп.-небезп. діяння -сусп.-небез. наслідки -причино вий зв'язок між ними та додаткові ознаки: місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя вчинення злочину |
особа, яка вчинила злочин і їй притаманні такі ознаки:
|
Ознаки, що визначають внутрішню сторону злочину, тобто психічну діяльність особи під час вчинення злочину через таки ознаки як
|
В) Значення складу злочину
1. На законодавчому рівні здійснюється криміналізація суспільно-небезпечних діянь (через конструкцію диспозицій Особливої частини КК).
2. Склад злочину є підставою крим. відповідальності.
3. За допомогою складу злочину здійснюється кваліфікація злочинів і розмежування суміжних злочинів.
Г) Види складів злочинів (класифікація) здійснюється за такими критеріями
за структурою (описом) об’єктивної сторони
формальні склади злочинів – крим. відповідальність настає за вчинення сусп.-небезп. дії, передбаченої в статті Особливої частини КК. Наслідки в таких злочинах непередбачені. Якщо тяжкі наслідки настають при вчиненні формального складу злочину (ст. 111 КК, напр.), вони мають бути ураховані при призначені покарання як обставина, що обтяжує крим. відповідальність (п.5 ч.1.ст. 67 КК)
злочинами з матеріальним складом вважаються такі, при конструюванні яких обов’язкової ознакою об’єктивної сторони є діяння, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками, що передбачені КК. Закінченим такий злочин вважається лише з настанням наслідків, визначених законом (напр., вбивство, крадіжка).
виділяють ще злочини з усіченим складом, як різновид формального складу злочину. В таких злочинах момент закінчення його перенесено на стадію готування або замаху (ст.. 187, ст. 257 КК)
2. за ступенем суспільної небезпечності виділяють
основний склад злочину, в якому розкриваються основні, суттєві ознаки конкретного злочину і не називаються ні пом’якшуючі, ні обтяжуючі обставини (ч.1 ст.115, ч.1 ст. 185 КК інш).
склад з обтяжуючими обставинами (кваліфікований склад) – містить вказівку на ознаки, які суттєво підвищують суспільну небезпечність основного складу злочину, впливають на кваліфікацію вчиненого та на вид і розмір покарання (див.: ч.2,3,4,5 ст.185 КК).
Склади з пом’якшуючими обставинами (іноді вживається термін «привілейований» склад злочину) містить вказівку на ознаки, які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпечності певного виду злочину, змінюють кваліфікацію діяння і впливають на вид і розмір покарання (див.: ст. 116, ст.117, ст.118, ст..119 КК інш).