6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення

А) Класифікація злочинів – це поділ злочинів на види (групи) в залежності від критеріїв, які беремо за основу поділу. Отже

• за ступенем тяжкості (законодавча класифікація – ст.. 12 КК) злочини поділяються на:

• злочини невеликої тяжкості (передбачено покарання на строк не більше двох років позбавлення волі, або більш м’яке покарання)

• злочини середньої тяжкості (не більше 5-ти років позбавлення волі)

• тяжкі злочини (не більш 10-ти років позбавлення волі)

• особливо тяжкі злочини (передбачено покарання понад 10 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі)

• за формою вини:

- умисні злочини та - необережні злочини

Іноді ще виділяють злочини з двома формами вини (ч.2.ст.121)

• за моментом закінчення

- закінчений злочин та - незакінчений злочин

(ч.1 ст. 13 КК) (готування і замах –ч.2 ст.13)

• простий злочин (ч.1 ст. 185)

• кваліфіковані злочини (ч.2,3,4,5 ст. 185)

7. Значення класифікації злочинів

1. Усуває необхідність давати в законі постійно змінювані і різні за об’ємом переліки злочинів у нормах О.Ч. про незакінчений злочин, співучасть, звільнення від крим. відповідальності. тощо.

2. Пов’язує вчинення особою злочину того чи іншого виду с певними крим. –правовими наслідками (див. : Розділ 9 ст. 45-48 КК).

3. Враховується при призначенні покарання ступінь тяжкості вчинених злочинів, форми вини (див.: ст.. 70-71 КК).

4. Враховується при звільнені від покарання та його відбування (ч.4 ст.74, ч.1 ст.75 ін. КК)

7. Кримінальна відповідальність її підстава

А). Крим. відповідальність – це спосіб держ.-правового впливу на особу, яка вчинила злочин і у відповідності з яким вона зобов’язана на підставі вимог закону перетерпіти певні передбачені законом обмеження і позбавлення.

Баулін Ю. В.: «це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин державного осуду, а також передбачення КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру,що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави»

Кримінальна відповідальність представляє собою осуд з боку держави, обов’язок засудженого перетерпіти обмеження, передбачені законом, та контроль з боку держави

Крим. відповідальність:

1. Виникає на певному етапі розвитку кр.-пр. відносин

2. Складається з реалізації примусових заходів кр.-пр. гарантій, які основані на нормах крим. права.

Включає в себе: - засудження особи (відносно особи виноситься обвинувальний вирок)

- призначення йому покарання за вчинений злочин

- відбування покарання

- негативний наслідок (певні обмеження для особи, яка відбула покарання) – судимість.

ФОРМИ

реалізації кримінальної відповідальності:

1 форма – крим. відповідальність без призначення покарання	2 форма крим. відповідальність з призначенням покарання (але без його реального відбування)	3 форма
особу засуджують, але не призначають покарання (ч.4, ст. 74 ст.. 21) (вважається не судимим)	особу засуджують, призначають покарання, але звільняють від реального відбування його (ч.1 ст. 75) (судимий)	особу засуджують, призначають покарання, відбуває покарання (судимість) – ст. 89,90

Виділяють також ретроспективну (тт., відповідальність за злочин, вчинений у минулому) та позитивну, яка передбачає не вчинення злочинів у майбутньому.

7. Підстава кримінальної відповідальності визначена в ст..2 КК - це вчинення особою сусп..-небезп. Діяння, що містить склад злочину, передбачений крим. кодексом. (В теорії деякі науковці розрізняють дві підстави: об’єктивна і суб’єктивна).

Підстава крим. відповідальності означає, що особа не просто вчиняє суспільно-небезпечне діяння, а вчиняє злочинне діяння, тобто таке, що відповідає всім ознакам злочину у відповідності з КК України (ст. 11) і у вчиненому діянні містяться всі ознаки складу злочину, передбачені законом.

Ознаки складу злочину поділяються на - об’єктивні (об’єкт і об’єктивна сторона) та

- суб’єктивні (суб’єкт і суб’єктивна сторона)