
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
А) Класифікація злочинів – це поділ злочинів на види (групи) в залежності від критеріїв, які беремо за основу поділу. Отже
за ступенем тяжкості (законодавча класифікація – ст.. 12 КК) злочини поділяються на:
злочини невеликої тяжкості (передбачено покарання на строк не більше двох років позбавлення волі, або більш м’яке покарання)
злочини середньої тяжкості (не більше 5-ти років позбавлення волі)
тяжкі злочини (не більш 10-ти років позбавлення волі)
особливо тяжкі злочини (передбачено покарання понад 10 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі)
за формою вини:
- умисні злочини та - необережні злочини
Іноді ще виділяють злочини з двома формами вини (ч.2.ст.121)
за моментом закінчення
- закінчений злочин та - незакінчений злочин
(ч.1 ст. 13 КК) (готування і замах –ч.2 ст.13)
простий злочин (ч.1 ст. 185)
кваліфіковані злочини (ч.2,3,4,5 ст. 185)
7. Значення класифікації злочинів
1. Усуває необхідність давати в законі постійно змінювані і різні за об’ємом переліки злочинів у нормах О.Ч. про незакінчений злочин, співучасть, звільнення від крим. відповідальності. тощо.
2. Пов’язує вчинення особою злочину того чи іншого виду с певними крим. –правовими наслідками (див. : Розділ 9 ст. 45-48 КК).
3. Враховується при призначенні покарання ступінь тяжкості вчинених злочинів, форми вини (див.: ст.. 70-71 КК).
4. Враховується при звільнені від покарання та його відбування (ч.4 ст.74, ч.1 ст.75 ін. КК)
7. Кримінальна відповідальність її підстава
А). Крим. відповідальність – це спосіб держ.-правового впливу на особу, яка вчинила злочин і у відповідності з яким вона зобов’язана на підставі вимог закону перетерпіти певні передбачені законом обмеження і позбавлення.
Баулін Ю. В.: «це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин державного осуду, а також передбачення КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру,що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави»
Кримінальна відповідальність представляє собою осуд з боку держави, обов’язок засудженого перетерпіти обмеження, передбачені законом, та контроль з боку держави
Крим. відповідальність:
1. Виникає на певному етапі розвитку кр.-пр. відносин
2. Складається з реалізації примусових заходів кр.-пр. гарантій, які основані на нормах крим. права.
Включає в себе: - засудження особи (відносно особи виноситься обвинувальний вирок)
- призначення йому покарання за вчинений злочин
- відбування покарання
- негативний наслідок (певні обмеження для особи, яка відбула покарання) – судимість.
ФОРМИ
реалізації кримінальної відповідальності:
1 форма – крим. відповідальність без призначення покарання |
2 форма крим. відповідальність з призначенням покарання (але без його реального відбування) |
3 форма
|
особу засуджують, але не призначають покарання (ч.4, ст. 74 ст.. 21) (вважається не судимим)
|
особу засуджують, призначають покарання, але звільняють від реального відбування його (ч.1 ст. 75) (судимий) |
особу засуджують, призначають покарання, відбуває покарання (судимість) – ст. 89,90 |
Виділяють також ретроспективну (тт., відповідальність за злочин, вчинений у минулому) та позитивну, яка передбачає не вчинення злочинів у майбутньому.
7. Підстава кримінальної відповідальності визначена в ст..2 КК - це вчинення особою сусп..-небезп. Діяння, що містить склад злочину, передбачений крим. кодексом. (В теорії деякі науковці розрізняють дві підстави: об’єктивна і суб’єктивна).
Підстава крим. відповідальності означає, що особа не просто вчиняє суспільно-небезпечне діяння, а вчиняє злочинне діяння, тобто таке, що відповідає всім ознакам злочину у відповідності з КК України (ст. 11) і у вчиненому діянні містяться всі ознаки складу злочину, передбачені законом.
Ознаки складу злочину поділяються на - об’єктивні (об’єкт і об’єктивна сторона) та
- суб’єктивні (суб’єкт і суб’єктивна сторона)