
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
56. Обставини, що пом’якшують покарання.
це різного роду чинники, що стосуються особи винного і вчиненого ним злочину, які відповідно зменшують сусп.. небезпечність злочину і злочинця та впливають на ступінь його відповідальності.
У ст. 66 КК подається перелік обставин, що пом’якшують покарання, а саме:
1. З’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.
2. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди
2.1. Надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.
3. Вчинення злочину н/літнім
4. Вчинення злочину жінкою в стані вагітності
5. Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин
6. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матер., служб. чи іншу залежність.
7. Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого.
8. Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності.
9. Виконання спец. завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненнм злочину у випадках, передбачених КК.
Суд, призначаючи покарання, може визнати такими, що пом’якшують відповідальність, і інші обставини, які не зазначені в КК.
Перелік, що дається в КК не є вичерпним, і суди широко практикують визнання інших пом’якшуючих покарання обставин (зразкова поведінка, трудова діяльність, поганий стан здоровя, наявність утриманців тощо).
В той же час суд не може враховувати будь яку обставину як таку, що пом’якшує відповідальність, якщо вона передбачена в статті ОЧ КК як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію.
За правилами призначення покарань суд не може не враховувати зазначені в законі обставини, які пом’якшують відповідальність і наявні при вчиненні конкретного злочину
57. Обставини, що обтяжують покарання
перераховані в ст. 67 КК. Це вчинення злочину:
повторно та рецидив злочину
групою осіб за попередньою змовою (ч. 3 бо ч. 3 ст. 28 КК)
на ґрунті расової і національної чи релігійної ворожнечі або розбрату
у зв’язку з виконанням потерпілим службового тяжкі наслідки, завдані злочином
щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває у безпорадному стані
щодо жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності
щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи інший залежності від винного
з використанням малолітньої або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством
з особливою жорстокістю
з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій
загально-небезпечним способом
особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаного вживанням наркот. чи інш. одурманюючих засобів
Перелік цих обставин є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає, тому суд не має права вважати такими, що обтяжують відповідальність, обставини, які не зазначені у цьому переліку (див, ч. 3 ст. 67 КК).
На практиці бувають спроби розширити цей перелік іншими обставинами, напр., невизнання особою своєї вини, відсутність щирого каяття і т.п. Така практика неприпустима і не відповідає вимогам закону.
Слді звернути увагу на те, що законодавець надає суду право при призначенні покарання щодо конкр. осіб, залежно від хар-ру вчиненого злочину, не визнавати деякі із обставин таким, що обтяжують відповідальність. Але при цьому суд обов’язково має навести мотиви такого рішення у вироку.
Якщо будь яка обставина, що обтяжує відповідальність, передбачена в статті ОЧ КК як ознака злочину, яка впливає на кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що обтяжує відповідальність (див., ч. 2 ст 185 КК і п. 1 ч. 1 ст. 67 КК – повторно)
Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання мають практичне значення.
Так, пом’якшуючи обставини надають право суду:
а) призначити покарання ближче до мінімуму санкції статті ОЧ КК, за якою кваліфіковано злочин;
б) при альтернативній санкції призначити менш суворий вид покарання, передбачений в ній;
в) суд може, виходячи зі ст. 69 КК, застосувати більш м’яке покарання, ніж передбачено законом;
За наявності обтяжуючих обставин – все навпаки.