
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
А) під системою покарань прийнято розуміти встановлений крим. законом і обов’язків для суду вичерпний перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості (від менш суворих до більш суворих)
Б) Система покарань покликана бути важливим засобом забезпечення законності.
Для неї характерні такі ознаки:
а) система покарань встановлюється тільки законом. Жодне покарання не може бути призначене довільно, його вид, розмір, порядок і підства визначені тільки КК
б) перелік покарань, що утворюють систему, є обов’язковим для суду, тт. суд не має права відступити від цього переліку покарань
в) цей перелік є вичерпним, що означає – на даний момент система покарань є закінченою, завершеною (див. ст.. 51 містить 12 видів покарань).
Г) система покарань передбачає розміщення їх у певному порядку за ступенем їх тяжкості (суворості) – від менш суворого до більш суворого. Така ступінчастість покарань дає можливість правильно вирішувати питання при зміні вироку (у касаційній чи наглядовій інстанціях), призначені більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст.. 69 КК)
В) Значення системи покарань
- вона є юридичною базою, на який ґрунтується діяльність судів по застосуванню покарання
- визначаючи систему покарань на законодавчому рівні, законодавець створює базу для побудови санкцій у відповідних ст.ст. ОЧ КК, які передбачають види і межі покарань за окремі злочини
- система покарань є важливим засобом (інструментом) у правозастосовній практиці спрямовуючи її до однозначного розуміння змісту покарань
- система покарань дає можливість забезпечити при застосуванні судами покарань їх індивідуалізацію відповідно до тяжкості вчиненого злочину і особи засудженого.
51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
До них відносяться:
1. Громадські роботи – виконання засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно-корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування (від 60 до 240 годин і не більш як 4 години на день)
не призначаються інвалідам І або ІІ гр.., вагітним, пенсіонерам, в/службовцям строкової служби (ст.. 56 КК)
2. Виправні роботи - (ст.. 57 КК) – від 6 місяців до 2-х років за місцем роботи засудженого із відрахуванням із суми його заробітку в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 до 20 %
3. Службові обмеження для в/службовців (крім в/службовців строкової служби) на строк довід 6 місяців до 2-х років у випадках, передбачених КК, коли суд, враховуючи обставини та особу засудженого, знайде можливим замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше 2-х років призначити службове обмеження на той самий строк (ст.. 58 КК).
4. Арешт – тримання засудженого в умовах ізоляції, встановлюється на строк від 1 до 6-місяців.
не застосовується до н/л – до 16 років, вагітних і жінок, які мають дітей до 7 років (ст.. 60 КК); в/службовці – на гауптвахті.
5. Обмеження волі - тримання особи у крим-виконв. установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залучення до праці (ст. 61 КК) – на строк від 1 до 5 років.
не застосовується до н/л, вагітних, жінок, що мають дітей до 14 років, до осіб, які досягли пенсійного віку, в\службовців строкової служби та інвалідів І та ІІ гр.
6. Тримання в дисцпл. батальйоні (для в/службовців строкової служби) строком від 6 місяців до 2-х років (ст. 62 КК)
7. Позбавлення волі на певний строк (ст. 69 КК)
ізоляція засудженого та поміщення його на певний строк до КВУ закритого типу від 1 до 15 років за винятком випадків, передбачених в ЗГ КК (ст.. 70, 71 – до 25 років).
8. Довічне позбавлення волі – встановлюється за особл. тяжкі злочини і застосовується лише у випадках, спеціально визначених КК, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
не застосовується до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років
осіб у віці понад 65 років
жінок, що були вагітні під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.
Основні покарання – це покарання, які призначаються у вироці судом лише як самост. покарання.
За один злочин може бути призначено тільки одне основне покарання.