
- •1. Поняття, предмет, завдання і система кримінального права України
- •5. Поняття і ознаки злочину
- •6. Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення
- •7. Значення класифікації злочинів
- •7. Кримінальна відповідальність її підстава
- •8. Поняття, елементи та значення складу злочину. Види складів злочину.
- •9. Поняття, види і кримінально-правове значення об’єкту злочину
- •10. Поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину
- •Форми суспільно-небезпечного діяння
- •Види суспільно-небезпечних наслідків
- •11. Поняття, ознаки і кримінально-правове значення причинного зв’язку у кримінальному праві
- •12. Поняття і ознаки суб’єкту злочину
- •14. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення
- •15. Помилка і її кримінально-правове значення
- •16. Поняття і значення вини
- •18. Умисел і його види (ст. 24 кк)
- •19. Необережність і її види. Випадок (казус) як невинне спричинення шкоди
- •20. Злочинна самовпевненість – вид необережної форми вини
- •21. Поняття і ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин і від замаху на злочин
- •22. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху. Відмінність замаху від готування і закінченого злочину
- •23. Поняття, види, стадії умисного злочину. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочину і практичне значення правильності його встановлення.
- •24. Поняття і ознаки співучасті у злочині
- •26 Види співучасників. Ексцес виконавця.
- •27. Вчинення злочину групою осіб
- •28. Відмінність пособника від виконавця, організатора і підбурювача
- •29. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її відмінність від дійового каяття. Особливості добровільної відмови при співучасті.
- •30. Підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників злочину
- •31. Причетність до злочину та її види
- •32. Поняття, ознаки і види множинності злочинів. Відмінність множинності від одиничного злочину і конкуренції кримінально-правових норм.
- •33. Повторність злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення.
- •34. Сукупність злочинів: поняття, види і кримінально-правове значення.
- •35. Рецидив злочинів, поняття, види і кримінально-правове значення
- •36. Поняття, ознаки та види обставин
- •37. Поняття і умови правомірності необхідної оборони
- •38. Поняття і кримінально-правове значення уявної оборони
- •39. Затримання особи, що вчинила злочин. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Поняття і умови правомірності крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності.
- •41.Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння
- •42. Діяння, пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння
- •43. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння
- •44. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •45. Поняття, підстави і види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
- •Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
- •49.Поняття, ознаки і мета покарання.
- •50. Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •51. Покарання, що можуть застосовуватись як основні визначені в кк (ч. 1 ст. 52)
- •52. Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •53. Покарання, що можуть застосовуватись і як основні і як додаткові.
- •54. Довічне позбавлення волі.
- •56. Обставини, що пом’якшують покарання.
- •57. Обставини, що обтяжують покарання
Звільнення від крим відповідальності – це відмова держави в особі суду від засудження особи, яка вчинила злочин, та від застосування до неї заходів крим-правового впливу
як право
як обов’язок
умовне, диспозитивне звільнення імперативне, обов’язкове звільнення
Підстави звільнення від кримінальної відповідальності
вчинення особою злочину
вперше
позитивна постарим. поведінка, характерна для кожного виду злочину
злочин має бути визначеного КК ступеня тяжкості
види звільнення від кримінальної відповідальності (Р.IX ЗЧ КК ст. 44-49)
на підставі закону пр. амністію |
|
у зв’язку з дійовим каяттям ст.. 45 КК |
|
у зв’язку із примиренням винного і потерпілого ст.. 46 КК |
|
у зв’язку із передачею особи на поруки ст. 47 КК |
у зв’язку із зміною обстановки
ст.. 48 КК
у зв’язку із закінченням строків давності
ст. 49 КК
якщо з дня вчинення
злочину і до набрання
вироком законної сили
минули певні строки
49.Поняття, ознаки і мета покарання.
А) За КК Укр. покарання є
заходи примусу, що
застосовуються від імені держави за
вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в
передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч.1 ст. 50 КК)
Покарання відображає негативну оцінку злочинця ф його діяння з боку держави і суспільства.
Б) Ознаки, які характеризують покарання:
- це міра (захід) державного примусу
- кара за вчинене діяння, що визнане су3дом (винним) злочином
- засіб виправлення засудженого
- засіб попередження (запобігання) вчиненню нових злочинів
Це випливає із законодавчих положень КК, де вказано:
«Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами» - ч. 2 ст. 50 КК.
Призначається покарання на основі принципів законності , гуманізму, що підтверджується в КК положенням – «покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність».
Покарання носить строго особистий характер і направлено завжди тільки проти особи злочинця. Змістом його є обмеження чи позбавлення прав і свобод засудженої особи.
Покарання має об’єктами впливу найбільш значимі для особи блага ( свобода, майно тп)
За своєю тяжкістю воно має бути пропорційне тяжкості вчиненого злочину (напр., ч.1 ст. 115 КК – від 7 до 15 років)
Підставою призначення покарання є визнання судом особи винною і такою, що вчинила злочин
Покарання тягне такий негативний наслідок як судимість
В) Мета покарання – це досягнення соціальних результатів, яких прагне законодавець та суд, встановлюючи в санкціях ст.ст. КК і застосовуючи до винної особи конкретну міру покарання.
Отже, аналіз законодавчих положень дає підстави стверджувати, що метою покарання є:
кара як відплата за вчинене
виправлення засудженого
попередження (запобігання) вчинення нових злочинів з боку за суджених (спеціальне запобігання – превенція)
запобігання вчинення злочинів з боку інших осіб (загальне попередження).